Справа № 2 - а - 30/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2009 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді – Миронець О.К., секретаря судових засідань – ОСОБА_1, за участю представника відповідача – ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівці в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Карлівської райдержадміністрації про зобов'язання вчинити дії та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Карлівської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій по нарахуванню державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та просить зобов’язати відповідача провести перерахунок та визначити грошову допомогу по догляду за дитиною відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з липня 2007 року по даний час з урахуванням сум, що отримані нею, також зобов'язати відповідача в подальшому під час нарахування позивачу допомоги по догляду за дитиною керуватися нормами ч.3 ст.46 Конституції України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на підставі яких ОСОБА_3 повинна була бути нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеної допомоги.
Позивач в судове засідання не з’явилась, але від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі в якій просила адміністративний позов задовольнити в повному обсязі з підстав, в ньому наведених.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволенні та пояснив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку призначається відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12. 2007 р. № 107 та постанови КМ України від 27.12.2001 р. № 1751, якою затверджено «Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» ( зі змінами ) .
У п.3 розділу 8 « Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачені обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною до 3-х років.
Розмір зазначеної допомоги, передбаченої ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», визначається і в Законі України «Про державний бюджет України на 2007 рік » у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25% зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 р. – 50 % цього прожиткового мінімуму ( в редакції Закону України « Про внесення мін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік » від 25.03.2005 р. за № 2505, що не визнавався неконституційним).
Таким чином, ст.. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік » було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» надається в розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб.
З 1 січня 2008 р. згідно Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку » надається в розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130гривень.
Відповідно до п. 2 Положення про Міністерство, затвердженого постановою КМ України від 2.11.2006 р. № 1543, Мінпраці України в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента та КМ України. У межах своїх повноважень, Мінпраці України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Тому Мінпраці керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплати допомоги у розмірах, визначених Верховною ОСОБА_1 України у законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Визнання рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не дає законодавчого права місцевим органам праці та соціального захисту населення для нарахування розміру зазначеного виду допомоги з розрахунку прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст.. 95 Конституції України виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь – які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансування державної допомоги дітям здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і асигнуванням затверджуються щорічно законом України про Державний бюджет України для головних розпорядників коштів.
Законодавчим органом не було внесено змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо збільшення розміру видатків на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв’язку з визнання неконституційним положення абзацу 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», а Верховною ОСОБА_1 України не було виділено додаткових коштів розпоряднику – Мінпраці.
Окрім цього, згідно ст.. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Бюджетного Кодексу України ( ст.. 4) та Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни» від 28 лютого 1977 р. № 187, витрачання коштів органами виконавчої влади та їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, здійснюється на підставі кошторисів та видатків, які затверджуються у встановленому порядку.
А тому нарахування допомоги ОСОБА_3 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена і виплачена відповідно до чинного законодавства.
Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 18.01.2006 року народила сина ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КЕ № 016569 від 06.02.2006 року.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" - одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» ОСОБА_3 має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (в у редакції Закону України від 21.11.92 № 2811-ХІІ).
Пунктом 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на 2007 рік зупинено дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Згідно з абзацами 1,3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими що не відповідають Конституції України (неконституційними), зокрема, положення ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, при нарахуванні допомоги з 09 липня 2007 року органи соціального захисту населення повинні були керуватися ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у редакції Закону України від 21.11.92 № 2811-ХІІ, якою допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було визначено у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Фактично за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивачеві виплачено 1201,49 гривень.
Таким чином, допомогу по догляду за дитиною у 2007 році ОСОБА_3 було призначено у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава на можу посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача ОСОБА_3 щодо отримання допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Карлівської райдержадміністрації здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління щодо не нарахування ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року протиправною.
Позовні вимоги щодо стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років у визначеній грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги, покладену законодавством на відповідний орган.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому при нараховуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку керуватися нормами ч.3 ст.46 Конституції України також не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.
Суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущений, тому не має необхідності його поновлювати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, ч.5 ст.152 Конституції України, ст.ст.1,3. 5 ч.1 ст. 15, 1 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Карлівської райдержадміністрації про зобов'язання вчинити дії та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з адовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Карлівської райдержадміністрації в частині не нарахування ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Карлівської райдержадміністрації здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, передбаченого Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Карлівський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя Миронець О.К.