Справа 2а-101/2008р.
ПОСТАНОВА
іменем України
26 січня 2009 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі головуючого – судді Шрамка Р
при секретарі Панилик О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд -
встановив:
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом та просить визнати незаконною та скасувати постанову № 316, винесену 14.10.2008р. Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.. 165-2 КпАП України у вигляді стягнення штрафу в дохід держави у розмірі 170грн. Посилаючись на те, що 14.10.2008р. Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області винесено постанову № 316 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.. 165-2 КпАП України у вигляді стягнення штрафу в дохід держави у розмірі 170грн., однак протокол про адміністративне правопорушення № 000302 від 02.10.2008р., що був підставою для винесення вищевказаної постанови не був нею підписаний, а його копію для можливості ознайомлення та письмового викладення мотивів відмови від підписання вона отримала у цінному листі, що надійшов на адресу відділення поштового зв’язку 17.10.2008р. одночасно із іншим цінним листом про надіслання копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Подати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, не мала можливості, оскільки копія протоколу та копія вже винесеної постанови були отримані нею у один і той самий день, що є вагомим порушенням, жодних повідомлень про час та місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності вона не отримувала. Вважає, що дана обставина не з’ясована, оскільки вона, як посадова особа не порушувала норми Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 06.09.2005р. та вимоги спільного Наказу Держкомзему України, Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України № 97/298/124/ від 15.06.2001р. Так, Управління земельних ресурсів у м. Моршин, яке вона очолює не є дозвільним органом і на нього не поширюється дія вказаного вище закону. Це пов’язано з тим, що документи, які видаються управлінням, яке вона очолює (висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки, висновок про погодження місця розташування земельної ділянки, технічний паспорт земельної ділянки), не дають суб’єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності, здійснювати господарську діяльність на земельній ділянці можливо лише після отримання державного акту або договору оренди, та їх державної реєстрації. Документи, які видає Управління Держкомзему у м. Моршин Львівської області є лише документами, що необхідні для отримання державного акту чи укладення договору оренди. Детально це регламентоване у офіційному роз’ясненні Держкомзему України, що надійшло на адресу Управління для відома використання у роботі. Що стосується вказаного вище спільного наказу, то норми його тим-більше не порушені, оскільки він передбачає справляння плати за надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, суміжного землекористування, попередньо погодження місця розташування об’єктів і інших питань щодо використання та охорони земель, а таблиця 6.1 цього наказу визначає вартість вчинення таких дій. Від жодної з вказаних вище норм вона не відступала, а тому вважає, що притягнута до адміністративної відповідальності за ст.. 165-2 КпАП України незаконно, а тому просить позовні вимоги задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав та пояснив, що позивач була неодноразово повідомлена про час і місце розгляду справи, але не виявила свого бажання бути присутньою на розгляді та не надала заяви про відкладення розгляду справи про вчинене правопорушення, заступником начальника інспекції була винесена 14.10.2008р. постанова про адмінправопорушення, також було встановлено факт порушення позивачкою порядку застосування тарифів на землевпорядні роботи, роботи та послуги, пов’язані з оформленням документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власності громадян України, а саме справляння плати за безкоштовні послуги і т.д., а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Суд вивчивши матеріали справи вважає, що даний позов підлягає до задоволення, оскільки згідно ст..256 ч.3 КпАП України у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання, згідно ст..268 КпАП України особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матералами справи, давати пояснення….справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, згідно ст..згідно ст..280 ч.1 КпАП України орган (посадова особа0 при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративні відповідальності…., згідно ст..287 ч.1 постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень сторін, показів свідка ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що дійсно під час перевірки позивач знаходилася у відпустці і про необхідність її явки в Державну інспекцію з контролю за цінами у Львівській області її особисто не попереджали, а просили передати про необхідність її явки працівників управління земельних ресурсів м.Моршин, наявність двох актів №000714 від 16.09.08р. де вказано прізвища на одному з них ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а на іншому від цієї ж дати вказано ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 пояснити не може, дійсно судом встановлено, що в період з 03.09.08р. по 16.09.08р.р. Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проводилася перевірка управління земельних ресурсів м.Моршин щодо формування та застосування тарифів на землевпорядні роботи, тощо. і по результатах даної перевірки було складено акт №000714 від 16.09.08р. про встановлені порушення і даний акт, на одному з них, який представлено в судовому засіданні вказано прізвища ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а на іншому від цієї ж дати, який представлено позивачем і був їй надіслано поштою - вказано ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 і в судовому засіданні практично не здобуто чітких пояснень з чиєї вини виникла дана розбіжність. На підставі даного акту було складено протокол №000302 від 02.10.08р. про вчинення позивачем адміністративного правопорушення і 14.10.08р. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..165-2 ч.1 КпАП України у вигляді сплати штрафу в дохід держави в сумі 170 грн., які були надіслані позивачу 17.10.08р. цінним листом однак, представником відповідача в судове засідання не було представлено жодного доказу про своєчасне сповіщення позивача про час та місце розгляду справи, що суд вважає порушенням прав ОСОБА_1, що передбачені ст..268 КпАП України., що не дало змоги їй захистити свої права крім того, відповідно до наказу №6-к від 22.08.08р. виданого управлінням земельних ресурсів у м.Моршин, позивач ОСОБА_1 в період з 26.08.08р. по 01.10.08р. перебувала у черговій щорічній відпустці і не могла підписувати жоден акт про результати перевірки, тим більше подати на нього свої заперечення, а тому суд вважає неправомірним напис на акті від 16.09.08р. про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовилася. Крім того, відповідно до листа державного комітету України по земельних ресурсах від 17.03.08р. за №14-17-7/2143 територіальні органи Держкомзему, яким є управління, яким керую позивач, не здійснюють видачу документів дозвільного характеру та не належать до дозвільних органів і суд не може прийняти до уваги твердження представника відповідача про те, що працівникам відділу управління земельних ресурсів м.Моршин було відомо про необхідність повідомити позивача про час і місце розгляду справи і вони повинні були про це повідомити позивача, а тому позовні вимоги слід задоволити.
Керуючись ст. 159, 160, 162, 163, КАС України, ст..ст. 256 ч.3, 268 ч.1, 280 ч.1, 287 ч.1, 288-289 КпАП України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задоволити. Визнати незаконною та скасувати постанову №316 винесену 14.10.08р. Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст..165-2 КпАП України у вигляді сплати штрафу в дохід держави в сумі 170 (сто сімдесять) грн..
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Суддя Р.Т.Шрамко