К о п і я

                             Справа № 2 - 2341/09

                    З А О Ч Н Е    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                                              Іменем   України                          

11 березня 2009 року                                                                                                   м.Одеса

          Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді  Шепітко І.Г.

при секретарі           Шестака О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про зобов’язання не перешкоджання у користуванні власністю та визнання втратившим право користування,  -

                                                                       В   С  Т  А  Н  О  В  И  В :

30 січня 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача не перешкоджати їй у здійсненні нею прав власника квартири АДРЕСА_1 та визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратившим право користування вказаним житловим приміщенням, посилаючись на те, що зазначена квартира належить їй на праві власності, відповідач зареєстрований у квартирі як колишній власник, у квартирі не проживає з моменту відчуження, його реєстрація перешкоджає позивачці у можливості розпорядження квартирою, тому вона вимушена звернутися із позовом до суду.

У судове засідання позивачка не явилася, згідно поданої до суду заяви позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розглядати справу за її відсутності, погодившись на ухвалення заочного рішення у випадку неявки відповідача. Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, може заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності до суду не надходило, своєї думки щодо заявлених вимог не висловив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, й матеріалів, що є в справі, позов підлягає задоволенню.  

Так, у судовому засіданні встановлено, що  квартира АДРЕСА_1  належить позивачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23 квітня 2008 року ОСОБА_3, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №3445. Право власності на вказану квартиру було зареєстроване за позивачем в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.05.2008 року.

Після відчуження квартири її власником – відповідачем по справі, він забрав усі свої речі й добровільно залишив житло, однак залишився зареєстрованим у квартирі, від добровільного зняття з реєстраційного обліку в установленому законом порядку ухиляється.

Реєстрація ОСОБА_2, котрий не проживає у квартирі позивачки, перешкоджає їй у здійсненні права власності у повному обсязі і можливості розпорядження даним майном – продажу, дарування, обміну і т.д. Крім того, комунальними службами міста проводяться нарахування та стягнення коштів за надані послуги у відповідності до кількості зареєстрованих осіб, тому позивачка вимушена нести також додаткові витрати.

Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року, який відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, п ри зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної  одиниці, на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів.

Згідно ст.7 зазначеного Закону, зняття з  реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем  проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на  житлове  приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Однак цивільний кодекс не передбачає визнання втратившим право користування колишніх мешканців та власників житла.                                                                                                                          

У відповідності до ч.2 ст.8 ЦК України та ч.8 ст.8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ст.391 ЦК України передбачає, що власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки відповідач у добровільному порядку здійснив відчуження свого майна, то з моменту відчуження він втратив як право володіння, розпорядження, так і право користування ним.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, регулюються нормами ст.ст.8, 29, 319, 391 ЦК України, Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року, і підлягають задоволенню, оскільки вказана квартира належить позивачці на праві власності на законних підставах і вона може вимагати усунення  перешкод у здійсненні права власності.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 64, 158, 169, 209, 212-215, 218, 222, 224 - 227 ЦПК України, суд, -

                                     В  И   Р  І  Ш  И  В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про зобов’язання не перешкоджання у користуванні власністю та визнання втратившим право користування,  -  задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не перешкоджати ОСОБА_1 у здійсненні нею прав власника квартири АДРЕСА_1.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратившим право користування квартирою №77 в будинку №18-а по вулиці Академіка Заболотного в м.Одесі.

Копію рішення направити сторонам по справі.  

Рішення, як заочне, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:   /підпис/