Судове рішення #4483505
УХВАЛА

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

19   червня   2008   року   Судова   колегія   в   кримінальних   справах Апеляційного суду м.  Києва у складі:

головуючого судді    Приндюк М. В.

суддів                           Глиняного В.П.,  Лук'янець Л.Ф.

з участю прокурора Рабінчук Т.І.

захисника                   ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м.  Києва від 13 березня 2008 року,  яким -

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець с.  Завалля Гайворонського району Кіровоградської області,  громадянин України,  зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимий,  -

засуджений за  ст.  186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  Уродженець с Сергіївка Новотроїцького району Херсонської області,  громадянин України,  зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,  раніше не судимий, -

засуджений за  ст.  186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

 

Справа № 11 -а-844/2008                                        Категорія  ст.  186 ч. 2 КК України.

Головуючий в суді 1-ї інстанції ВалігураД.М.        Доповідач Приндюк М. В.

 

 

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у вчиненні відкритого викраденні чужого майна,  поєднаного з насильством, ; що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого,  вчинене за попередньою змовою групою осіб при наступних обставинах.

ОСОБА_2 15 листопада 2007 року приблизно о 22 год. 50 хв.,  знаходячись по вул.  Саперно-Слобідській,  8 в м.  Києві,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  з метою відкритого викрадення чужого майна,  вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_4  ззаду та завдав йому удару кулаком лівої руки по потилиці,  спричинивши йому фізичного болю. Далі він обхопив потерпілого своєю лівою рукою за шию та став утримувати,  придушуючи волю останнього до опору. В цей час ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_4  з лівого боку та з метою відкритого викрадення його сумки схопив її обома руками і став тягнути на себе. Відчувши,  що потерпілий чинить опір,  ОСОБА_2 ще раз завдав удару ОСОБА_4  по голові, ' від чого останній поточився та майже впав на землю. В цей момент ОСОБА_3 вирвав з його рук сумку. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втекли,  розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В апеляції прокурор просить вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити внаслідок суворості та призначити ОСОБА_2 покарання за  ст.  186 ч. 2 КК України із застосуванням  ст.  69 КК України у виді 2 років позбавлення волі; ОСОБА_3 покарання за  ст.  186 ч. 2 КК України із застосуванням  ст.  69 КК України у виді 2 років позбавлення волі,  посилаючись на те,  що суд при призначенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання не врахував дані про їх особи,  а саме те,  що вони раніше не судимі,  обставину,  яка пом'якшує їх покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того,  ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно.

Також потерпілий ОСОБА_4  не має матеріальних претензій до засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити,  пом'якшити йому покарання із застосуванням  ст.  69 КПК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням,  посилаючись на те,  що суд при призначенні йому покарання не врахував його особу,  а саме те,  що він раніше не судимий,  за місцем проживання характеризується позитивно,  до вчинення злочину працював на будівництві,  має на утриманні двох неповнолітніх дітей та хвору матір,  а також обставину,  яка

 

пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити,  пом'якшити йому покарання,  посилаючись на те,  що суд при призначенні покарання не врахував його особу,  а саме те,  що він раніше не судимий,  а також обставину,  яка пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Також засуджений ОСОБА_3 в апеляції зазначає,  що фізичного насильства до ОСОБА_4  не застосовував та в стані алкогольного сп'яніння не перебував.

Заслухавши доповідача,  пояснення прокурора,  який вважав вирок суду законним і обґрунтованим,  а апеляції прокурора та засуджених такими,  що не підлягають задоволенню; захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2,  який підтримав подану останнім апеляцію та апеляції прокурора і засудженого ОСОБА_3,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій,  колегія суддів вважає,  що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог  ст.  365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи,  які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1  ст.  299 і  ст.  301-1 КПК України докази не досліджувалися,  не перевіряються.

Як вбачається з матеріалів справи,  зазначена справа розглядалася судом першої інстанції в порядку вимог  ст.  299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову,  які ніким не оспорюються. Також суд з'ясував,  що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно розуміють зміст цих обставин,  і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає,  а також роз'яснив їм,  що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна,  поєднаного з насильством,  яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого,  вчиненого за попередньою змовою групою осіб,  відповідають фактичним обставинам справи.

Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за  ст.  186 ч. 2 КК України.

 

                                                                                                                                              

Таким чином,  доводи засудженого ОСОБА_3 про те,  що він фізичного насильства до ОСОБА_4  не застосовував,  є необгрунтованими.

Також є безпідставними доводи ОСОБА_3 про те,  що суд необгрунтовано врахував обставину,  яка обтяжує покарання - стан алкогольного сп'яніння.

Так,  в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив,  що під час вчинення злочину він перебував в стані алкогольного сп'яніння /а.с.  27/.

При призначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд,  врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину; особи засуджених,  які вперше притягуються до кримінальної відповідальності; обставину,  що пом'якшує покарання - щире каяття; обставину,  що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння,  в тому числі і ті обставини,  на які посилаються прокурор та засуджені у своїх апеляціях,  обґрунтовано призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі не в максимальних межах,  передбачених санкцією статті.

Підстав для зміни вироку,  пом'якшення покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вчинений ними злочин колегія суддів не має,  а тому апеляції прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засуджених ОСОБА_2,  ОСОБА_3 вважає такими,  що не підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Вирок Голосіївського районного суду м.  Києва від 13 березня 2008 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни,  а апеляції прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без задоволення.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація