Справа № 22-5879/08 Головуючий у 1-й інстанції - Скрипка І.М.
Доповідач - Качан В.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Качана В.Я.
суддів: Мараєвої Н.Є. Волкової Л.О.
при секретарі: Сирбул О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-і особи: П'ята київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання недійсним дублікатів свідоцтва про право власності на квартиру та визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом, -
ВСТАНОВИВ:
02 березня 2007 року позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсними дублікатів свідоцтва про право власності на квартиру та дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом.
Свої вимоги мотивує тим, що йому на праві власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_2, діючи на підставі виданої ним 01.03.2006 на її ім'я довіреності, отримала дублікати правовстановлюючих документів на цю квартиру і 23 червня 2006 року подарувала її своїм дочкам, співвідповідачкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Але він не мав наміру на відчуження квартири, тексту довіреності не читав, знаходився в хворобливому стані після лікуванні на стаціонарному відділенні в Київській міській клінічній лікарні № 5 після перенесеного інсульту, в зв'язку зі своїм хворобливим станом не усвідомлював своїх дій та не міг керувати ними.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року і ухвалити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. При цьому він посилається на: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків
суду обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено що позивач є колишнім свекром відповідачки ОСОБА_2 та дідусем відповідачок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 був власником однокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1: 1/2 її частки на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Солом'янського району м. Києва 15.01.2003року, а 1/2 її частки на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 5-ю Київською державної нотаріальної контори 10.09.2004року (після смерті його дружини).
01.03.2006 року позивач видав, у встановленому законом порядку, засвідчені П'ятою київською державною нотаріальною конторою дві довіреності на ім'я ОСОБА_2 Згідно цих довіреностей він уповноважував останню бути його-представником у Київському БТІ, у всіх державних установах з питань отримання дублікатів правовстановлюючих документів на його ім'я на квартиру що є предметом спору, отримання на неї довідки-характеристики, та укладання, від його імені договору дарування цієї квартири і подарувати її ОСОБА_4 та ОСОБА_3. ОСОБА_2 повністю виконала повноваження за цими довіреностями, отримала у компетентних органах дублікати втрачених документів на квартиру та 23.06.2006 року, у встановленому законом порядку, подарувала її своїм дочкам.-співвідповідачкам за позовом.
Як вбачається з матеріалів справи позивач в період з 24.01.2006року по 06.02.2006року, після перенесеного інсульту, перебував на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 5. Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 08.11.2007 року за своїм психічним станом в період з 24.01.2007 року і по теперішній час не міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Разом з тим як вбачається з медичної картки позивача згідно даних медичного огляду позивача від 22.02.2006 року та 13.03.2006 року він був контактний та орієнтований, поводив себе адекватно. 20.02.2006 року ОСОБА_1 видав на ім'я ОСОБА_5 нотаріально посвідчену довіреність для отримання, серед іншого в Київському міському бюро технічної інвентаризації довідки характеристики на квартиру, що є предметом спору. Як вбачається з запису нотаріуса, що посвідчив цю довіреність, дієздатність ОСОБА_1 перевірена. Як пояснив суду першої інстанції довірена особа позивача - ОСОБА_5, позивач дійсно видав на його ім'я таку довіреність і він виконав повноваження за цією довіреністю, тобто отримав довідку-характеристику на квартиру, так як позивач хотів оформити квартиру на його ім'я. Ця довірена особа, як і друга довірена особа позивача - ОСОБА_6, показали районному суду, що на кінець лютого 2006 року позивач усвідомлював свої дії, дивився телевізор, читав газети, розповідав про політичне життя країни, був нормальною людиною, все розумів. Свідки з боку відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 показали районному суду, що позивач ще з 2005 року висловлював намір подарувати квартиру своїм онукам, що при видачі довіреності на ці дії він поводив себе адекватно, знав що робить, що в літку 2006 року йому було показано договір дарування квартири позивач його прочитав і сказав що він тепер заспокоєний.
Як вбачається з матеріалів справи, на пропозицію районного суду заявити клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи з приводу того чи усвідомлював позивач значення своїх дій та чи міг керувати ними станом на день видачі ним довіреностей на ім'я відповідачки ОСОБА_2, тобто станом на 01.03.2006 року, всі три представника позивача письмовою заявою на адресу районного суду просили суд не
призначати по справі судово-психіатричну експертизу. Відповідно до вимог ЦПК України кожна сторона повинна довести підстави своїх позивних вимог або заперечень, але позивач не довів те, що не мав намір дарувати спірну квартиру своїм онукам і на момент видачі довіреностей від 01.03.2006р. не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними. До того ж, в прохальній частині позову позивач не просив визнати ці довіреності від 01.03.2006року, недійсними. За таких обставин районний суд обґрунтовано та вмотивовано прийшов до висновку, що позовні вимоги не доведені.
Так, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлена на повно з'ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та доказам у справі, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.