Справа № 428/4882/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року                                                   м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                              - Александрової Н.В.,

при секретарі                               - Голуб Т.М.,

за участю представника позивача          - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Луганської області та ОСОБА_4 міської ради, за участю третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел-7» про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 селищної ради Луганської області та ОСОБА_4 міської ради, за участю третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел-7» про визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, що 26.01.2013 року помер її брат ОСОБА_5, з яким вона мала одного батька, але різних матерів. Матір ОСОБА_5 померла ще в його дитинстві, тому його виховував їх батько разом з нею. ОСОБА_5 проходив військове навчання в м. Одеса, з часом став мешкати в м. Одеса, де служив на Чорноморському флоті. У 1971 році ОСОБА_5 придбав домоволодіння в с. Боброве по вул. Комсомольській, 15-а, передавши цей будинок в її користування, а вона почала в ньому жити. В 1998 році ОСОБА_5 вийшов на пенсію і переїхав мешкати в належне йому домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17, де вони жили разом. За час спільного проживання вони покращили домоволодіння, збудували нові господарські будівлі, мали спільний бюджет та вели спільне господарство.

20.01.2013 року ОСОБА_5 поїхав до м. Одеси отримати пенсію, але 26.01.2013 року раптово помер, не залишивши після себе заповіту, хоча в бесідах заповідав усе майно на випадок своєї смерті їй. Вона самостійно поховала ОСОБА_5 в м. Одесі за власні кошти. Інших спадкоємців у ОСОБА_5 немає.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17, та квартири, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 59-а/27.

Оскільки вона протягом 15 років мешкала разом з ОСОБА_5 однією сім’єю, то вважає, що фактично прийняла спадщину після померлого, однак оформити спадщину вона не має можливості, оскільки домоволодіння, яке придбав її брат ОСОБА_5 мало адресу Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Боброве, вул. Комсомольська, 15-а, а з часом було змінено адресу домоволодіння на вул. Комсомольська, 17, при цьому документація, яка б підтверджувала цей факт, не збереглась, як і немає правовстановлюючого документу на це домоволодіння. Що стосується квартири, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 59-а/27, то ця квартира була придбана ОСОБА_5 в кооперативі шляхом виплати пайових внесків, але до моменту смерті він належним чином її не оформив, що у теперішній час також перешкоджає її оформленню, так як на ім’я ОСОБА_5 відсутній правовстановлюючий документ, підтверджуючий його право власності на квартиру.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала доводи, викладені в позові на підтвердження позовних вимог, просила позов задовольнити та визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17, та квартиру № 27, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 59-а.

Відповідач ОСОБА_3 селищна рада Луганської області про день, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, але її представник у судове засідання не з’явився, згідно заяви просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_4 міська рада про день, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, але її представник у судове засідання не з’явився, заяви про розгляд справи у його відсутність, або відкладення розгляду справи не надав, у зв’язку з чим суд вважає неявку представника відповідача ОСОБА_4 міської ради у судове засідання неповажною та можливим розглядати справу у його відсутність.

Третя особа Житлово-будівельний кооператив «Вимпел-7» про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але його представник у судове засідання не з’явився, заяви про розгляд справи у його відсутність або відкладення розгляду справи не надав, у зв’язку з чим суд вважає неявку представника третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел-7» у судове засідання неповажною та можливим розглядати справу у його відсутність.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків та встановив відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 329237, виданого відділом РАЦС у м. Одесі РС ОСОБА_4 міського управління юстиції 29 січня 2013 року, у м. Одеса 26 січня 2013 року помер ОСОБА_5.

Позивач ОСОБА_2, звернувшись до суду, посилається на те, що 26.01.2013 року помер її брат ОСОБА_5, з яким вона мешкала однією сім’єю в домоволодінні, що розташоване за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17, але 20.01.2013 року ОСОБА_5 поїхав до м. Одеси отримати пенсію, і 26.01.2013 року раптово помер, не залишивши після себе заповіту, при цьому інших спадкоємців у ОСОБА_5, окрім неї, немає, а спадщина складається з домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17, та квартири, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 59-а/27, на які просить визнати її право власності в порядку спадкування через те, що правовстановлюючих документів щодо цього майна на ім’я ОСОБА_5 немає, що робить неможливим прийняття нею спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як видно з копії рішення Первомайського міського суду Луганської області від 02 липня 2013 року у цивільній справі № 421/2496/13-ц за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, яке не оскаржувалось та набуло законної сили 13 липня 2013 року, судом було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали однією сім’єю з 1998 року, тобто більше п’яти років, у с. Боброве Луганської області, вул. Комсомольська, 17, до дня смерті ОСОБА_5, який помер 26.01.2013 року.

Враховуючи, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набули законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд вважає доведеним факт спільного поважання позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім’єю за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Боброве по вул. Комсомольська, 17, а також і факт відкриття спадщини саме у цьому місці, оскільки згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє відоме місце проживання спадкодавця.

Як видно з довідки приватного нотаріуса Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 31.01.2014 року спадкову справу після смерті ОСОБА_5, померлого 20 січня 2013 року, відкрито за заявою позивача ОСОБА_2, а з часу відкриття спадкової справи з заявою, окрім останньої, про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ніхто не звертався, при цьому строк, протягом якого відповідно до ст. 1270 ЦК України спадкоємець має право подати заяву про прийняття спадини закінчився і тому ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем належного ОСОБА_5 майна на час його смерті.

З позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Боброве по вул. Комсомольська, 17, а також квартири, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 59-а/27, але позивач не може прийняти дану спадщину через відсутність правовстановлюючих документів.

Дійсно, як видно з відповіді приватного нотаріуса Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 18.06.2013 року за даними реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру № 27 у будинку № 59-а, що знаходиться по вул. генерала Петрова в м. Одесі, ні за ким не зареєстровано, хоча, як видно з відповіді третьої особи ЖБК «Вимпел-7» від 22.08.2013 року, будинок № 59-а знаходиться по вул. Генерала Петрова в м. Одесі, ОСОБА_5 був членом даного кооперативу та виплатив в повному обсязі пайові внески і був єдиним, хто в ній зареєстрований, що також підтверджується довідкою про склад сім’ї, виданої ЖБК «Вимпел-7» 04.06.2013 року, та довідкою ЖБК «Вимпел-7» від 01.06.2013 року.

Порядку набуття власності членами житлово-будівельного кооперативу станом на 01.01.1991 року чинним та той час законодавством не було вирішено, але згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність», який набув чинності 24.04.1991 року та втратив чинність на підставі Закону № 997-V від 27.04.2007 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно. Аналогічна норма закріплена і в ч. 3 ст. 384 ЦК України, згідно якої у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 року відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Об’єктами реєстрації були будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером на вулиці, провулку, площі. Реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу Української РСР, що належали місцевим радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності. Інструкція втратила чинність згідно наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56.

На виконання постанови КМУ від 27 лютого 1995 року № 150 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» були прийняті Правила державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31/1056. Правила встановлювали порядок державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб. До об’єктів нерухомого майна, що підлягали державній реєстрації, відносяться: жилі будинки (домоволодіння), розташовані на земельній ділянці під окремим порядковим номером на вулиці, площі, провулку; нежилі будинки, дачі, садові будинки, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках; вбудовані в жилі будинки нежилі приміщення (як частини цього будинку); квартири в багатоквартирних будинках.

Відповідно до п. 4.1. зазначених Правил оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводилось із видачею свідоцтва про право власності: фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна; власникам спільних будівель, які на законних підставах здійснили перебудову, прибудову, внаслідок чого змінились належні їм частки; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об’єднання, які повністю внесли свої пайові внески та в інших випадках. Державні органи приватизації видавали свідоцтва наймачам квартир у державному житловому фонді, які приватизували їх відповідно до Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-ХП «Про приватизацію державного житлового фонду». Правила втратили чинність на підставі наказу Держархітектури від 09 грудня 1986 року № 121.

На виконання постанови КМУ від 18 лютого 1998 року № 192 «Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно» прийнято Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Держбуду України від 09 грудня 1986 року № 121, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 26 грудня 1986 року за № 399/2839.

Інструкція втратила чинність згідно наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року № 36 у зв’язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11 лютого 2010 року та інших законодавчих актів України державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об’єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться державними реєстраторами, створеними відповідно до діючого законодавства, при цьому реєстрації здійснюється лише на підставі свідоцтва про право власності, іншого правовстановлюючого документу або рішення суду, тому за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, так як найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця таабо відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Відповідач ОСОБА_4 міська рада, яка є належним відповідачем за вимогами позивача про визнання права власності на квартиру, до суду заперечень проти позовних вимог, чи інших заяв не надала, але, незважаючи на це, суд вважає, що оскільки ОСОБА_5 був членом житлово-будівельного кооперативу, станом на 01.01.1991 року повністю сплатив пайовий внесок, але належним чином не оформив своє право власності та не отримав правовстановлюючі документи, що у теперішній час неможливо у зв’язку з його смертю, вимоги позивача ОСОБА_2 про визнання за нею права власності в порядку спадкування на квартиру № 27, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 59-а, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом м. Сєвєродонецька 22.07.1971 року, ОСОБА_5 придбав домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, с. Боброве, вул. Комсомольська, 15-а, однак, як видно з акту депутата Боровської селищної ради від 25.06.2013 року, ОСОБА_5 придбав та мешкав в домоволодінні, яке розташоване за адресою Луганська область, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17, що зокрема видно і з технічного паспорту, виготовленого КП «Сєвєродонецьке БТІ» 04.07.2013 року на домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17. При цьому з позовної заяви та пояснень представника позивача у судовому засіданні видно, що саме з причин розбіжностей в документах на домоволодіння позивач не має можливості прийняти спадщину після померлого ОСОБА_5, тобто належного правовстановлюючого документу, усунути дані розбіжності іншим шляхом неможливо, а відповідач ОСОБА_3 селищна рада Луганської області, яка є належним відповідачем, визнала позовні вимоги позивача в повному обсязі, так як спірне домоволодіння розташовано на їх земельній ділянці. При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 був власником даного домоволодіння, але позивач позбавлена можливості відповідно до діючого порядку прийняти спадщину та вимушена звертатись за захистом своїх прав до суду, тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_2 щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування на домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17, оскільки дані вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 82, 88, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Луганської області та ОСОБА_4 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, за участю третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел-7», задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на домоволодіння, яке розташоване за адресою Луганська область, с. Боброве, вул. Комсомольська, 17.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на квартиру № 27, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 59-а.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                       Н. В. Александрова