Справа № 2-676/2009 р.

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарі – Літвінов С.С,

за участю представника позивача – Вірко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2009  року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір НОМЕР_1 , відповідно до якого банк надав ОСОБА_2  кредитні  кошти в сумі 6952 гривні на строк до 27 грудня 2008 року, а відповідач зобов’язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 12 % річних від суми залишку заборгованості.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання  зобов’язань позичальником є право позивача застосовувати штрафні санкції та вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Проте, позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та процентів за користування ним виконував не належним чином, в зв’язку з чим станом на 30 грудня 2008 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 18709,07 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту в сумі 6729,63 грн.;

- заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 1968,08 грн.;

- пеня за порушення умов договору в сумі 10011,36 грн.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив про стягнення з відповідача суми заборгованості по кредиту, а також всіх судових витрат, понесених ним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.  

Відповідач ОСОБА_2   в судове засідання не з’явився, належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих стороною доказів, суд вважає, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року ОСОБА_1  уклало в письмовій формі з ОСОБА_2  кредитний договір НОМЕР_1 , в якому сторони узгодили всі його умови (а.с. 6).

З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що банк зобов’язався видати позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 6952 гривень на строк до 27 грудня 2008 року.

Зі своєї сторони позичальник зобов’язалася щомісячно (з 11 до 20 числа включно) частинами повертати отриманий кредит згідно узгодженого сторонами графіку та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 12% річних, а в разі прострочення платежу – розмір процентної ставки збільшується на 3% річних за кожен випадок порушення строку внесення цього платежу (п.п. 1.1-1.4, 4.1-4.2 Договору).

Згідно договору наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання  зобов’язань позичальником є право банку вимагати від відповідача достроково виконати зобов’язання, а також сплатити пеню за кожен день в розмірі подвійної відсоткової ставки, що діяла в період прострочення, від загальної суми заборгованості за період прострочення, а після закінчення строку користування кредитом – в розмірі 1% в день за кожен день прострочення платежу, від загальної суми заборгованості за період прострочення (п.п. 4.3, 10.1)  

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов’язку виконання зобов’язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов’язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.  

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, відсотків за користування ним, в зв’язку з чим станом на 30 грудня 2008 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору в  сумі 18709,07 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту в сумі 6729,63 грн.;

- заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 1968,08 грн., тому вказана заборгованість підлягає стягненню з нього на підставі  ст.ст. 526, 530 ЦК України.

Що стосується вимог про стягнення нарахованої банком пені в сумі 10011,36 грн., то вони підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до ч. З ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Тому суд вважає, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 000 грн., оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості по кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 30 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи, а також 51 грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором   – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1   заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1   від ІНФОРМАЦІЯ_1  року , що утворилася станом на 30 грудня 2008 року в сумі 13 697 (тринадцять тисяч шістсот дев’яносто сім) гривень 71 копійка, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок ( ІНФОРМАЦІЯ_2  в ОСОБА_1 ,   ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а також в повернення 30 (тридцять) гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 51   (п’ятдесят одна) гривня державного мита, перерахувавши вказану суму на цей же рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                         О.В. Вуїв