Справа №2-587/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                   

31 березня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарі Літвінов С.С.,

за участю: представника позивачки – ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Бузька сільська рада Вознесенського району Миколаївської області,  про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2009 року ОСОБА_3  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4  про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування в якому вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року помер її батько – ОСОБА_5 .

Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входив житловий будинок АДРЕСА_1 , що був прийнятий позивачкою у встановленому законом порядку.

В 2008 році ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття  спадщини з метою оформлення своїх спадкових прав, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. В обгрунтування відмови нотаріус зазначав, що спадкоємець не надав належних правовстановлючих документів, що підтверджують належність спірного майна ОСОБА_5 , а саме договір про придбання   спадкодавцем цього майна у ОСОБА_2  не підписаний продавцем та водночас новий власник не зареєстрував право власності щодо майна у КП «Вознесенське міжміське бюро технічної документації».

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_3  просила визнати дійсним договір купівлі-продажу спірного майна, укладений між   ОСОБА_2  та ОСОБА_5 , а також визнати її власником житлового будинку АДРЕСА_1  в порядку спадкування після смерті батька.

Ухвалою суду від 10 березня 2009 року провадження по справі за позовом до ОСОБА_4  було закрито в зв’язку з відмовою представника позивачки від позову до цієї особи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні зазначеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи – Бузької сільської ради – в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважав можливим розглядати справу без участі представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 04 березня 1981 року ОСОБА_5  придбав у ОСОБА_2  належний останньому житловий будинок АДРЕСА_2 .

З письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що сторони дійсно домовилися щодо усіх істотних умов договору та повністю виконали свої зобов’язання, уклавши між собою письмовий договір купівлі-продажу спірного майна.

Вказаний договір відповідав вимогам щодо його форми та змісту (в тому числі містить власноручні підписи сторін договору), а також згідно положень ст. 227 ЦК УРСР (1963 року), Закону УРСР «Про державний нотаріат» від 25 грудня 1974 року (зі змінами) був посвідчений в нотаріальному порядку секретарем виконавчого комітету Бузької сільської ради народних депутатів Вознесенського району Миколаївської області та внесений в реєстр за №14 (а.с.10, 25-26, 35).

Як вбачається з ч. 2 ст. 227 ЦК УРСР (1963 року) на момент укладення договір купівлі-продажу жилого будинку підлягав державній реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів за місцем знаходження нерухомого майна та не потребував додаткової реєстрації в інших органах.

Згідно принципу правомірності договору він вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або судом.

Оскільки законом не визначено, а судом не встановлено таких обставин, тому укладений договір є дійсним, а тому суд не вбачає підстав для підтвердження цього факту в судовому порядку.

Разом з тим, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року ОСОБА_5  помер  (а.с.5).

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.п. 4, 5 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2004 року) до вищевказаних спадкових правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР (1963 року), чинного на час відкриття та прийняття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З положень ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) вбачається, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець за заповітом або законом її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини або фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

 Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття  (а.с. 6, 36-37).

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на обов’язкову частку в спадщині, судом не встановлено (а.с. 36-37).

Враховуючи те, що позивачка не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, тому суд вважає, що відповідно до ст. 6 ЦК України (1963 року) її цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на спірне майно в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись  ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги   ОСОБА_3  до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Бузька сільська рада Вознесенського району Миколаївської області,  про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження право власності на житловий будинок АДРЕСА_1  в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1  року в АДРЕСА_3 .

В іншій частині позовних вимог  – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя:        /підпис/                                                                  О.В.Вуїв

Згідно з оригіналом: суддя: