Справа № 1-53/2009 року

ПОСТАНОВА

24 березня 2009 року   Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Лисенко М.Є.,

               при секретарі – Колодязній  Л.М.,

               з участю прокурора -   Гамери Н.В.,

               захисника - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  уродженця АДРЕСА_1  українця, громадянина України, з  неповною середньою освітою,  інваліда  11 групи,   невійськовозобов'язаного, одруженого, мешканця АДРЕСА_2 , а зареєстрованого в АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

за ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , звинувачується в тому, що 01 грудня 2008 року біля 16 години 30 хвилин на вул. Волика в с. Садове Снігурівського району Миколаївської області   перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння  біля будинку  потерпілого ОСОБА_3 , на ґрунті особистих  неприязних стосунків  умисно наніс останньому не менше одного удару кулаком по голові та не менше одного удару в обличчя, внаслідок чого потерпілий впав на землю, а підсудний наніс не менше двох ударів ногою в лівий бік тулуба  та заподіяв ОСОБА_3 , тілесні ушкодження у вигляді переломів 9,10,11, ребер зліва та синця на груді, які згідно заключення судово-медичної експертизи № 33\377 від 16.02.2009 року за критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.

У судовому засіданні підсудний винним себе визнав частково у вчиненні злочину. Суду пояснив, що  дійсно  біля 17 годин 30 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння біля будинку потерпілого ОСОБА_3 , наніс тілесні ушкодження останньому. Цивільний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. У вчиненому розкаюється. Попросив  у потерпілого вибачення та просив суд  звільнити його від кримінальної відповідальності, як інваліда ІІ групи.

Потерпілий вибачив підсудному його вчинок та відмовився від цивільного позову.                  

Суд кваліфікує дії підсудного за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала про застосування до підсудного Закону України "Про амністію", суд вважає, що підсудний  підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинений злочин на підставі Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року.

Відповідно до ст. 1 п."г" Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року  підлягають звільненню від кримінальної відповідальності особи, яких до набрання чинності цим Законом у встановленому порядку визнано інвалідами І, ІІ чи ІІІ групи.

ОСОБА_2  підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що він, на день набрання чинності Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, визнаний, у встановленому Законом порядку, інвалідом ІІ групи, вчинив злочин середньої тяжкості, за який Законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 5-ти років, не заперечував про застосування до нього  Закону України "Про амністію".

Справа підлягає закриттю провадженням на підставі  ст.ст. 1 п."г", 6 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року,  ст. 6 п.4 КПК України.

Керуючись ст. 6 п.4, 282,296 КПК України, ст.ст. 1 п."г", 6,8,9 Закону України "Про амністію", суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2   від кримінальної відповідальності за ст. 122  ч.1 КК України звільнити на підставі ст. 1 п."г", ст.  6  Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року та провадження по справі відносно нього закрити.

Міру запобіжного заходу - підписка про невиїзд - скасувати.

         На постанову може бути подана апеляція протягом 7-ми днів до Миколаївського Апеляційного суду, через районний суд.

СУДДЯ: