АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-5142/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Волошин М.П.

Категорія 32

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Волошина М.П.

суддів - Басуєвої Т.А., Демченко Е.Л.

при секретарі - Грало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді (далі відділення Фонду) на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення допомоги у зв’язку із ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків, –

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про стягнення на його користь з відповідача допомоги у зв’язку з втратою непрацездатності в сумі 64 473 грн. 70 коп. за період з 02 березня 2009 року по 25 січня 2010 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі стягнуто з відповідача 64 275 грн. 32 коп. допомоги по втраті працездатності у зв’язку з ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків.

В апеляційній скарзі відділення Фонду просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, мотивуючи свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 12 жовтня 2004 року по 02 березня 2009 року знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля». 23 жовтня 2008 року під час виконання трудових обов’язків з ним стався нещасний випадок, у зв’язку з чим висновком МСЕК від 29 січня 2009 року йому була встановлена 2 група інвалідності та він визнаний непрацездатним. 02 березня 2009 року він був звільнений з підприємства у зв’язку з невідповідністю займаній посаді.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає і тому воно підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 1, 5, пп. «а» п. 1 ст. 21 та п. 4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року (далі-Базовий Закон).

Згідно абз. 2, 3 п. 4 ст. 34 Базового Закону якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Згідно п. 2.1, 2.3, 2.6, 2.7 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 N 24 підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 13.11.2001 N 455, зареєстрованою в Мін'юсті 04.12.2001 за N 1005/6196, листок непрацездатності.

Як вбачається з довідки від 18 квітня 2011 року наданої ВСП ВАТ «Павлоградвугілля» шахти «Тернівська», з моменту звільнення ОСОБА_2 і по теперішній час ні яких лікарняних листів позивач на підприємство не надавав. Згідно матеріалів справи, таких листів не надано позивачем і відповідачу-відділенню Фонду.

За таких підстав вимоги позивача про стягнення на його користь допомоги у зв’язку із ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків є безпідставними, оскільки на порушення встановленого законодавством порядку позивач не надав відповідачеві документи, які б дали підстави для нарахування йому допомоги у зв’язку з ушкодженням здоров’я і тому колегія суддів вважає, що в задоволені позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 315 ЦПК України, колегія суддів, –

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді – задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2010 року – скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення допомоги у зв’язку із ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків – відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: