СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
3 березня 2009 року | Справа № 2-5/13546.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Остапової К.А.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився (ТОВ „ВЄЛКОМ”);
відповідача - Аметова С.Д., довіреність № 155-Д від 29 грудня (Фонд майна АР Крим);
третьої особи - Борецької Л.Р., довіреність б/н від 7 листопада 2008 року (Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДПІшельф”);
третьої особи - Яковенко Ю.В., довіреність № 19 від 16.02.09 (Фонд державного майна України);
третьої особи не з'явився (ТОВ „Камерата”);
прокурора - Цуркана С.А., посвідчення № 505 від 13 червня 2007 (прокуратура міста Севастополя);
розглянувши апеляційне подання заступника прокурора АР Крим на ухвалу господарського суду АР Крим (суддя Гаврилюк М.П. ) від 1 грудня 2008 року по справі № 2-5/13546.1-2006
за заявою прокурора АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду АР Крим від 31 січня - 4 лютого 2005 по справі № 2-11/1688-2005
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄЛКОМ”
(вулиця Кірова, 6, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
до Фонду майна АР Крим
(вулиця Севастопольська, 17, місто Сімферополь, АР Крим, 95015)
за участю:
прокурора АР Крим (вулиця Севастопольська, 21, місто Сімферополь, АР Крим, 95000, для відома прокурору міста Севастополя: вулиця Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
третіх осіб:
Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту „НДПІшельф” (вулиця Севастопольська, 45, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)
Фонду державного майна України (вулиця Кутузова, 18/9, місто Київ 133,01133)
Товариства з обмеженою відповідальністю „Камерата”
(вулиця Земська, 13, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
про визнання угоди купівлі-продажу дійсною
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду АР Крим від 1 грудня 2008 року по справі № 2-5/13546.1-2006 подання прокурора АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду АР Крим від 31 січня-4 лютого 2005 по справі № 2-11/1688-2005 за позовом Колективного підприємства „ВЭЛКОМ” до Фонду майна АР Крим про визнання дійсної угоди купівлі-продажу об'єкту приватизації, залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 22 березня 2005 року замінено первісного позивача - Колективне підприємство „ВЭЛКОМ” на Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЄЛКОМ” (далі ТОВ „ВЄЛКОМ”).
Заступник прокурора АР Крим, не погодившись з ухвалою господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить його задовольнити, ухвалу від 1 грудня 2008 року скасувати, як прийняту при невідповідності фактичним обставинам справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом не враховано, що сторонам у справі не було відомо про те, що спірне майно під час розгляду цієї справи було власністю Товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут Шельф”, так як воно ввійшло до статутного фонду товариства на підставі наказу Фонду державного майна України № 1230 від 16 липня 2003 року.
Крім того, на думку прокурора судом не було прийнято до уваги та не надано оцінку тим фактам, що наказом Фонду державного майна України № 1751 від 4 жовтня 2002 виключено з переліку об'єктів, які підлягають підготовці до продажу у 2002 році Інститут „НДПІ шельф” і, як наслідок, наказом Фонду майна АР Крим № 826 від 16 жовтня 2002 припинено процес підготовки до продажу державного майна, яке знаходиться на балансі Державного підприємства „НДПІ шельф”.
Тобто, фактичні відомості спростовують факти, які були покладені в основу рішення суду господарського суду АР Крим від 20 вересня 2004 року по справі № 2-20/12442-2004.
Розпорядженням керівництва суду від 17 лютого 2009 року у зв'язку з находженням у відпустці судді Котлярової О.Л. було здійснено її заміну на суддю Заплаву Л.М.
Розпорядженням керівництва суду від 3 березня 2009 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Антонової І.В., було здійснено її заміну на суддю Остапову К.А.
У судове засідання, призначене на 3 березня 2009 року представники позивача та третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю „Камерата” не з'явились, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням господарського суду АР Крим від 31 січня - 4 лютого 2005 року по справі № 2-11/1688-2005 позов Колективного підприємства „ВЭЛКОМ” до Фонду майна АР Крим задоволений повністю. Визнана дійсною угода купівлі продажу обєкта приватизації державної власності- приміщень першого та другого поверів будинку розташованого за адресою: місто Феодося, вулиця Кірова 6, яка укладена Колективним підприємством „ВЭЛКОМ” та Фондом майна АР Крим.
28 липня 2006 року прокурор АР Крим, на підставі статей 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, статей 29, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до господарського суду з поданням про перегляд рішення від 31 січня - 4 лютого 2005 року по справі № 2-11/1688-2005 за новоиявленими обставинами.
Нововиявленими обставинами прокурор вважає ті, що сторонам у справі та суду не було відомо, що на момент прийняття рішення спірне майно було власністю Товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут „Шельф".
Ухвалою господарського суду АР Крим від 1 грудня 2008 року по справі № 2-5/13546.1-2006 подання прокурора АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду АР Крим від 31 січня - 4 лютого 2005 року по справі № 2-11/1688-2005 залишено без задоволення.
Ухвала мотивована тим, що суд не вбачає наявності нововиявлених обставин, які мають істотне значення для справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, судова колегія вважає, що ухвала суду від 31 січня - 4 лютого 2005 року по справі № 2-11/1688-2005 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до Указу Президента України від 18 серпня 1995 року № 757/95 „Про органи приватизації в АР Крим” Фонд майна АР Крим в межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, та повноважень, делегованих Верховною Радою АР Крим, місцевими радами АР Крим, здійснює державну політику у сфері приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності, у власності АР Крим, комунальній власності, та виконують функції орендодавця стосовно зазначеного майна.
Наказом Фонду державного майна України від 9 січня 1998 року № 22 передбачалась приватизація Інституту „НДПІ Шельф”, з наданням відповідних повноважень Фонду майна АР Крим.
25 лютого 1998 року на підставі наказу Фонду майна АР Крим № 306 було вирішено здійснити приватизацію майна інституту.
Зі складу цілісного майнового комплексу інституту „НДПІ Шельф” виключено ряд об'єктів, у тому числі і приміщення будинку по вулиці Кірова 6, в місті Феодосія (наказ Фонду майна АР Крим № 95 від 25 лютого 2000 року).
Рішення про приватизацію державного майна, що знаходиться на балансі Інституту „НДПІ Шельф”, розташованого по вулиці Кірова 6, в місті Феодосії, шляхом викупу, було визначено в наказі Фонду майна АР Крим № 817 від 31 жовтня 2001 року.
В пункті 3 наказу Фонду майна АР Крим № 817 від 31 жовтня 2001 року яким приймалось рішення про приватизацію орендованого приміщення зазначено, що Колективне підприємство „ВЭЛКОМ” надало необхідний перелік документів, що підтверджують здійснені ним поліпшення орендованого майна.
Таким чином, після видання наказу Фондом майна АР Крим № 817 від 31 жовтня 2001 року розпочався процес приватизації виробничого приміщення розташованого за адресою: місто Феодосія, вулиця Кірова, 6.
Приватизація вищеназваного приміщення здійснювалася у відповідності до Державної програми приватизації на 1999 рік., затвердженої Указом Президента України № 209 від 24 лютого 1999 року.
В пункті 42 Державної програми приватизації було зазначено, що у випадку, якщо орендарем приміщення за згодою з орендодавцем здійснено за рахунок власних коштів поліпшення об'єкту оренди, які неможливо відокремити від відповідного об'єкту оренди без завдання йому шкоди вартістю не менше 25% балансової вартості орендованого приміщення, то орендар має незаперечне право на приватизацію орендованого ним об'єкта. Факт здійснення таких покращень, які не можуть бути відокремлені без завдання шкоди об'єкту оренди і на суму що перевищує 25% вартості орендованого приміщення підтверджується відповідними доказами, які орендар надав Фонду майна АР Крим і які знаходяться у матеріалах справи.
Приватизація вищезазначеного об’єкту не була закінчена протягом 2001-2003 років з об'єктивних причин, оскільки ні в Фонді державного майна України ні в Фонді майна АР Крим не було відповідно до чинного законодавства України правоустановчих документів (свідоцтва про право власності на об'єкт приватизації).
На той час було чинним рішення виконавчого комітету Феодосійської міської Ради № 856 від 15 листопада 2002 року згідно якого право власності на спірний об'єкт було закріплено за територіальною громадою міста Феодосія.
В зв'язку з чим Фонд майна АРК змушений був звернутися з позовом до господарського суду АР Крим з позовом до виконавчого комітету Феодосійської міської ради про визнання рішення недійсним і зобов'язанням видати свідоцтво на права власності на виробниче приміщення розташоване за адресою: місто Феодосія, вулиця Кірова, 6.
Наказом Фонду державного майна України № 1751 від 4 жовтня 2002 Інститут „НДПІ Шельф” виключено з переліку об’єктів, які підлягають підготовки до продажу у 2002 році.
У зв’язку з чим, наказом Фонду майна АР Крим № 8261 від 16 жовтня 2002 року припинено процес підготовки до продажу державного майна, яке знаходиться на його балансі.
Видаючи вищеназвані накази Фонд державного майна України не скасував наказ Фонду майна АР Крим від 25 лютого 2000 року № 95 про вилучення майна із Інституту „НДПІ Шельф” розташованого за адресою: місто Феодосія, вулиця Кірова,6, що орендувався Колективним підприємством „ВЭЛКОМ”, та наказ Фонду майна АР Крим від 31 жовтня 2001 року № 817 про приватизацію державного майна, яке знаходиться на балансі Інституту „НДПІ „Шельф”, отже вони залишились чинними.
Виступаючи засновником ТОВ „Інститут „Шельф” Фонд державного майна України не мав права вносити до статутного фонду спірне виробниче приміщення, оскільки воно було вилучено з цілісного майнового комплексу, до нього було розпочато процес приватизації і на час його внесення до статутного фонду - 17 липня 2003 року воно перебувало у власності Феодосійської Територіальної громади.
Рішенням господарського суду АР Крим від 23 грудня 2003 року по справі № 2-1/17453-2003 визнано недійсним рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 15 листопада 2002 року № 856 та зобов'язано видати Фонду майна АР Крим свідоцтво про право власності на частку у домоволодінні № 6 по вулиці Кірова в місті Феодосія що належить державі.
Рішенням господарського суду АРК від 26 квітня 2004 року по справі № 2-8/2278-2004 задоволений позов Інституту „НДПІ Шельф” до Фонду комунального майна Феодосії та ТОВ „Арабат” за участі 3-ої особи-Фонду майна АРК про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна, розташованого за адресою: місто Феодосія, вулиця Кірова,6 (майна, що стало предметом договору купівлі-продажу між Фондом майна АР Крим та Колективним підприємством „ВЭЛКОМ”).
При розгляді зазначеної справи інститут „НДПІ Шельф” не довів до відома суду про те, що він перетворений у ТОВ „Інститут „ШЕЛЬФ” і спірне майно ввійшло до його статутного фонду, а будував свої доводи на тому, що спірне майно є державною власністю, що відображено у вищевказаному рішенні.
Таким чином, рішеннями судів однозначно встановлено, що до 23 грудня 2003 року виробничий будинок, розташований за адресою: місто Феодосія, вулиця Кірова,6, знаходився у власності територіальної громади міста Феодосія, а не у ТОВ „Інститут „ШЕЛЬФ”.
24 лютого 2004 року Фондом майна АР Крим було видано наказ № 135 „Про внесення змін до наказу Фонду майна АР Крим № 817 від 31 жовтня 2001 року”, яким фактично була поновлена дія цього акту, та встановлено, що продаж спірного державного майна підлягає здійсненню шляхом його викупу Колективним підприємством „ВЭЛКОМ”.
Докази щодо скасування або недійсності наказів Фонду майна АР Крим, у тому числі № 817 від 31 жовтня 2001 року та № 135 від 24 лютого 2004 відсутні.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно з пунктом 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами” від 21 травня 2002 року № 04/5/563, на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що оскільки наведені прокурором у поданні нововиявлені обставини не мають істотного значення для вирішення спору по цій справі, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено прокурору в задоволені його подання.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 1 грудня 2008 року у справі № 2-5/13546.1-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді К.А. Остапова
Л.М. Заплава