Справа № 2-а-2152/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 липня 2008 року                                                                                         м.Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Добрянського В.В.

при секретарі    -   Євхименко М.В.

за участі представника позивача  - Варави О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі М.Чернігова до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,-

встановив:

УПФУ в Новозаводському районі звернулося до суду з позовом про стягнення з СПД-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 218,82 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся, в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не подав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2002 рокуОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Новозаводською районною радою М.Чернігова. Згідно п.3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Відповідно до ч.3 ст.15 цього Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні ПФ України в Новозаводському районі з 09.08.2002 року (а.с.5).

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Позивачем було проведено розрахунок сум страхових внесків щодо відповідача, які не надійшли на рахунок позивача, але зараховуються в складі фіксованого податку за результатами підприємницької діяльності за період з 01.01.2005   по   31.03.2005   року   та   складено   акт-розрахунок   №1441/08   від

31.05.2007 року, в якому зазначено, що відповідач зобов'язаний сплатити 218,82 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період (а.с.8).

Відповідно до абз.2 п.5.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФ України від 19.12.2003 р. №21-1 платник страхових внесків повинен здійснити остаточний розрахунок за звітний рік до 1 квітня наступного року на підставі даних поданої звітності. Таким чином, відповідач повинен був сплатити відповідні суми страхових внесків за 1 квартал 2005 року до 1 квітня 2006 року, але не виконав цього обов'язку. У зв'язку з цим 31 травня 2007 року відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу за №Ф-327 (а.с.9). Дана вимога про сплату заборгованості була отримана відповідачем 12.06.2007 року, але сума вказана в ній сплачена не була.

У відповідності з вимогами ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов   задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі М.Чернігова на р/р 25608303051156 в ЧО ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 353553, код 21396396 заборгованість по страховим внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 218,82 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.