Справа № 22ц-20332 \08 Головуючий в 1-й інстанції -
Категорія- 5(4) Українець Ю.Й.
Доповідач - Братіщева Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі: головуючого - НЕКЛЕСИ В.І.,
суддів - БРАТІЩЕВОЇ Л.А., МИТРОФАНОВОІ Л.В.,
при секретарі - Герасимчук Г.І.
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нежиле приміщення,
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, просила визнати недійсним свідоцтво, видане виконкомом Криворізької міської ради 15 листопада 2005 року, про право приватної власності на нерухоме майно - нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3. Просила визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 співвласниками нежилого приміщення АДРЕСА_1, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2007 року до участі по справі залучено в якості третьої особи ОСОБА_4, оскільки вказана цивільна справа торкається інтересів зазначеної особи.
Справа розглядалася судом неодноразово.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нежиле приміщення, визнання недійсним свідоцтва, виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 15 листопада 2001 року, про право приватної власності на нерухоме майно - нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, а також визнання їх співвласниками вказаного нежилого приміщення на праві спільної сумісної власності - відмовлено в повному обсязі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати, понесені останнім на правову допомогу у зв'язку з розглядом справи, в сумі 500 грн.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки не доведені обставини, що мають значення для вирішення справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, висновок суду про незаконність договору про сумісну діяльність від 21.10.2001 року необгрунтований; судом не надано правової оцінки тим обставинам» що договір про сумісну діяльність був укладений з метою створення продовольчого магазину, а не його експлуатації та отримання прибутку; сума витрат на правову допомогу стягнута на користь третьої особи - ОСОБА_4 всупереч вимогам ст. 88 ЦПК України, згідно якої стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, однак суми присуджені на користь особи, яка не є стороною по справі.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в повному обсязі у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 03 жовтня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складено договір про сумісну діяльність, відповідно до якого з метою подальшої господарської діяльності сторони по договору на спільно внесені кошти придбали квартиру з метою створення продовольчого магазину.
03.10.2001 р. також укладено договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, якій на підставі зазначеного договору належить право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Виконком Криворізької міської ради від 15.11.2005р. видане свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_3 на нежиле приміщення АДРЕСА_1.
21 жовтня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, згідно умов якого для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань ПП «Електрон» перед ОСОБА_4 по договору позики грошей, в іпотеку передається належна ОСОБА_3. квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно з п.11 Договору іпотеки, його дія припиняється після виконання всіх зобов'язань ПП «Електрон» по договору позики грошей.
На час розгляду справи, ПП «Електрон» не виконало зобов'язання про поверненню ОСОБА_4 грошової позики, у зв'язку із чим договір іпотеки продовжує діяти і на теперішній час.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 суд першої інстанції визнав договір про спільну діяльність від 03.10.2001р. недійсним і тим самим вийшов за межі позовних вимог, тому висновки суду не відповідають обставинам справи і відповідно до п.З ч.І ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення про відмову в позові виходячи з наступного.
Згідно ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на як підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Виходячи з цього, позивач ОСОБА_1, не надала доказів про те, що вона є співвласником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 і це приміщення належить їй та відповідачці ОСОБА_3. на праві спільної сумісної власності, що тягне визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності на це приміщення від 15.11.2005р.
А належність спірного приміщення саме ОСОБА_3. підтверджується : договором купівлі-!гродажу квартири від 03.10.2001р. на її ім'я (а.с.7), свідоцтвом про право власності на спірне приміщення від 15.11.2005р. на ім'я ОСОБА_3 (а.с.8),
витягом про реєстрацію права власності на це приміщення в КП «КБТІ» №8948778 від 15.11.2005р. на ім'я ОСОБА_3 (а.с.9), договором іпотеки від 21.10.2004р., згідно якого іпотекодавець ОСОБА_3 (а.с.15), тому в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 15.11.2005р. на ім'я ОСОБА_3 та визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 співвласниками нежилого приміщення слід відмовити.
Також не підлягають задоволенню вимоги 3 особи ОСОБА_4 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на його користь понесених ним витрат на правову допомогу, пов'язану у зв'язку з розглядом справи в сумі 500грн. тому, що згідно ст.84 1ДПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги несуть сторони, яким відповідно до ст.30 ЦПК України є позивач і відповідач, ОСОБА_4 приймав участь у справі як 3 особа, самостійних вимог він, як вбачається з матеріалів справи не заявляв, тому суд першої інстанції безпідставно стягнув 500грн. з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.309,313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2- задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2007 року - скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно - нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, видане Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 15 листопада 2005 року та визнання ОСОБА_3 і ОСОБА_1 співвласниками вказаного нежитлового приміщення, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.