Справа 22ц-20022\08                  Головуючий в 1 інстанції Затолочний B.C.

Категорія 41 \3\                            Доповідач Митрофанова Л.В.

РІШЕННЯ

Іменем    України

27 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Неклеси В.І.

суддів                   Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А.

при секретарі      Герасимчук Г.І.

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представників військової частини А -2773 - ОСОБА_3, ОСОБА_4.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2773 про відшкодування грошових сум та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

08.09.2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до військової частини А-2773 про відшкодування грошових сум та стягнення моральної шкоди, який 09.10.2006 року уточнила, посилаючись на ті обставини, що з 16.10.2000 року працювала у відповідача на посаді медичної сестри.

Згідно наказу відповідача від 11.09.2006 року ОСОБА_1 звільнена з 10.09.2006 року за п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідач в порушення норм трудового законодавства не оплачував позивачці в подвійному розмірі надурочну працю, за період з 16.10.2000 року по 10.09.2006 року, що скаладае суму 2162.16 грн.

Крім того, відповідач надаючи чергову тарифну відпустку позивачці, неправильно нарахував тривалість відпустки і заробітну плату, яка мала бути виплачена за час відпустки та замість 538,60 грн. було нараховано 213,19 грн. Тому, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час відпустки у розмірі 538,60 грн.

Зокрема, згідно її заяви про надання відпустки, позивачка просила відповідача надати їй матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 430 грн. Так як, відповідач не надав їй матеріальної допомоги, просила суд стягнути на її користь 430 грн.

Своїми неправомірними діями відповідач завдав моральної шкоди, тому позивачка просила суд стягнути на її користь 9000 грн. та витрати на послуги адвоката.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08.05.2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд стягнув з військової частини А-2773 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 327,14 грн.

В іншій частині позову відмовлено за недоведеністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення та просить ухвалити нове рішення, оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення не повністю з*ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи,порушені, не застосовані, а також невірно застосовані норми процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частіші, з наступних підставах.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстнації, на думку колегії суддів, правильно дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог ст,83   КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про відпустки", надав позивачці 18 календарних днів відпустки, а не належні їй 31 календарних днів та стягнув на її користь грошову компенсацію за всі невикористані дні чергової відпустки.

Суд також, обгрунтовано відмовив в позові в частині стягнення з відповідача заробітної плати за надурочний час та матеріальної допомоги на оздоровлення, посилаючись на відсутність випадків надурочної роботи і право вирішення відповідачем питання про матеріальну допомогу, відповідно до наказу Міністра Оборони України №125 від 28.02.2006 року "Про впорядкування умов праці працівників закладів охорони здоров*я та установ соціального захисту Збройних Сил України".

Однак, відмовляючи в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції безпідставно послався на відсутність доказів спричинення позивачці моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідача. Згідно позовних вимог \а.с.23\. позивачка посилається на підстави стягнення моральної шкоди з відповідача, зокрема в тій частині, яка задоволена судом першої інстанції.

За таких обставин, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер моральних страждань позивачки, інтенсивність І довготривалість психічних страждань, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП України 200 грн.

Доводи в апеляційній скарзі, що при ухваленні рішення суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь позивачки компенсацію за невикористану відпустку, а повинен був надати їй відпустку в повному обсязі, крім того, суд не зробив розрахунок суми компенсації за невикористану відпустку та з вини суду позовні вимоги залишилися не вирішені, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Відповідно до ч.1ст.83 КЗпП України, суд правильно стягнув грошову компенсацію за не використані дні щорічної відпустки позивачки, оскільки як вбачається з матеріалів справи, вона звільнена з 10.09.2006 року, а тому зобов*язати відповідача надати їй дні відпуски у суду не було законних підстав. Зокрема, в рішенні суду першої інстанції вказано про розмір грошової компенсації за не використані дні щорічної відпустки -327,14 грн. із розрахунку: належні ій виплати - 780,10 грн. мінус нараховані відповідачем 452,96 грн. \а.с.142\.

Суд першої інстанції, відповідно до ч.4 ст.10,143 ЦПК України, за клопотанням позивачки та її представника, двічі призначав економіко-бухгалтерську експертизу, витребував належні документи у відповідача, однак як вбачається з матеріалів справи та ухвали суду від 24.04.2007 року, сторона відмовилась оплачувати проведення експертизи, що було підставою згідно ч.2 ст.86 ЦПК України для скасування ухвал про призначення експертизи \а.с.120\.      

Посилання в скарзі на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог відповідно до ст.ст.116,117 КЗпП України, спростовується висновками суду та матеріалами справи, оскільки як вбачається з позовної заяви позивачки, згідно вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглянув її позов в межах заявлених вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволенні цих позовних вимог згідно п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303,307, п.3 ч.1 ст.309,313.316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2007 року в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А-2773 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А-2773 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 200 гри.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили