Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2009 р. Справа № 46/481-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників:
прокурор -Кузьмін А.В. довіреність б/н, від 11.03.09 року.
позивач -Ілюха А.І. довіреність № 141/78-1 від 30.07.08 року.
відповідач -Підіпригора М.О. довіреність б/н, від 04.02.09 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 241Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 09.01.09 по справі № 46/481-07
за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (військова частина А-0200), м. Київ
до АТ "Агросервіс-Україна", м. Харків
про спонукання до виконання умов договору та мирової угоди
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.01.2009 р. по справі № 46/481-07 (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна" на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України 497987,10 грн.
В частині позовних вимог щодо визнання недійсними акту передачі від 28.11.2003 року квартири НОМЕР_1 загальною площею 71,27 кв. м. в житловому будинку по АДРЕСА_1 та акту передачі квартир по АДРЕСА_2 від 20.03.03 року в частині передачі квартири НОМЕР_2 загальною площею 52,3 кв. м. провадження по справі припинено. В решті позову відмовлено.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні 11.03.09 р., представник відповідача надав письмові пояснення, в яких уточнив вимоги апеляційної скарги та просить рішення господарського суду Харківської області від 09.01.2009р. по справі № 46/481-07 в частині задоволення позовних вимог скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з АТ "Агросервіс -Україна" суми у розмірі 497987,10 грн. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема , на те, що позивач повністю реалізував своє право на звернення до суду з майновими та грошовими вимогами до відповідача на підставі договору № 31/05-01Д від 31.05.2001 року. Після затвердження мирової угоди господарським судом зобов'язання, які виникли на підставі договору № 31/05-01Д від 31.05.2001 року припинилися та виникли нові на підставі мирової угоди. При цьому АТ «Агросервіс-Україна»виконало взяті на себе за мировою угодою зобов'язання щодо передачі квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Харкові ще до затвердження мирової угоди. Позивач не звертався до суду з вимогою про визнання мирової угоди недійсною та не оскаржував ухвалу господарського суду Харківської області від 03.12.2003 року про затвердження мирової угоди. Таким чином, до теперішнього часу мирова угода та ухвала господарського суду Харківської області від 03.12.2003 року про затвердження мирової угоди є дійсними та такими, що відповідають вимогам законодавства України. Як вважає відповідач, вищевикладене свідчить про те, що у суду першої інстанції не було жодних підстав для задоволення вимог позивача та стягнення з АТ «Агросервіс-Україна» на користь Управління капітального будівництва МОУ суми у розмірі 497987,10 грн.
Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу в яком просить відмовити відповідачеві в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду від 09.01.2009 року залишити без змін. У відзиві прокурор вказує, що відповідач не надав жодного документа та доказів на вимоги прокурора та позивача щодо заперечення здійснення обману при підписанні мирової угоди та передачі квартир. Також прокурор вказує, що вимоги відповідача щодо скасування рішення суду через неповне з'ясування обставин справи та порушення матеріального і процесуального права не відповідають дійсності та не підтверджені доказами, оскільки суд першої інстанції враховуючи відсутність відомостей щодо наявності житла у ЗАТ "Агросервіс-Україна", а також те, що вказані квартири належать іншим особам на підставі цивільно-правових актів, правомірно задовольнив позовні вимоги щодо відшкодування вартості непереданого житла по ціні на час розгляду справи.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити відповідачу АТ "Агросервіс-Україна" в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 09.01.2009 року залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається зокрема на те, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача, оскільки дії відповідача щодо передачі квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 підтверджують, що АТ «Агросервіс-Україна»ввело позивача -УКБ МО України та господарський суд в оману щодо істотних обставин по належності йому нерухомого майна на момент передачі, оскільки згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06.09.2004 року, всі квартири житлового будинку по АДРЕСА_1, в тому числі і квартира НОМЕР_1, належать ТОВ «Хрещатик-Інвестбуд». Крім того даними Харківського БТІ підтверджено, що квартира НОМЕР_2 по АДРЕСА_2, на час передачі 20.03.2003 року не належала АТ «Агросервіс-Україна», а була за договором купівлі-продажу передана гр. ОСОБА_1 15.02.2003 року , про що не було повідомлено позивача, як сторону по договору. Позивачу не були відомі та не могли бути відомі обставини щодо неналежності квартири НОМЕР_2 АТ «Агросервіс-Україна». Не можуть бути також відомі УКБ МО України обставини щодо оформлення права власності на ці квартири.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні прокурора, представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд об'єднати позовні вимоги по виконанню умов мирової угоди від 03.12.2003 р. з вимогами по виконанню умов договору № 31/05-01д від 31.05.2001 р.; зобов'язати відповідача (ЗАТ "Агросервіс-Україна") виконати зобов'язання по мировій угоді від 28.11.2003 р. та передати житлову площу 71,27 кв.м. та зобов'язання по договору № 31/05-01д від 31.05.2001 р. та передати житлову площу в розмірі 52,3 кв. м., всього 123,57 кв.м. передати Міністерству оборони України.
В процесі розгляду справи позивач надав заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, в якій просить суд об'єднати позовні вимоги по виконанню умов мирової угоди від 03.12.2003 р. з вимогами по виконанню умов договору № 31/05-01д від 31.05.2001 р.; визнати недійсним акт передачі від 28.11.03 квартири НОМЕР_1 загальною площею 71,27 кв.м. в житловому будинку по АДРЕСА_1 та акт передачі квартир по АДРЕСА_2 від 20.03.03 в частині передачі квартири НОМЕР_2 загальною площею 52,3 кв.м., як виконані під впливом обману; стягнути з відповідача 497987,10 грн. вартості не переданих квартир площею 123,57 кв.м., 181765,29 грн. пені та 34859,1 грн. штрафу.
Заяву позивача про уточнення та доповнення позовних вимог було прийнято судом першої інстанції до розгляду.
З матеріалів справи також вбачається, що на виконання завдань по будівництву житла та інвестиційних програм по будівництву житла для військовослужбовців між Управлінням капітального будівництва Міністерства Оборони України (військова частина А0200) та Акціонерним товариством "Агросервіс-Україна" було укладено договір № 31/05-01Д від 31.05.2001р. про дольову участь у завершенні будівництва житлового будинку по вулиці Академіка Павлова, 144 в м. Харкові та проспекту Перемоги, 107 в м. Києві.
Предметом договору було об'єднання фінансових і інших ресурсів, а також здійснення необхідних юридичних та фізичних дій, направлених на завершення будівництва житлових будинків по вулиці Академіка Павлова, 144 в м. Харкові та проспекту Перемоги, 107 в м. Києві. Згідно з п. 2.1.5. договору відповідач, за згодою позивача, має право передати квартири в інших житлових будинках.
Як вказує позивач, умови вказаного договору не були виконані в повному обсязі: АТ "Агросервіс-Україна" не додало житлової площі на 100,0 тис грн. та прострочило термін передачі квартир в строки, встановлені договором, на 65 днів. Тому Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України була подана позовна заява від 23.09.2003 року до господарського суду Харківської області про стягнення боргу та сплату пені, всього в сумі 266296,00 грн.
В процесі розгляду справи № 08/626-03 за пропозицією АТ "Агросервіс-Україна", у зв"язку з передачею АТ "Агросервіс-Україна" квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Харкові загальною площею 71,27 кв.м., було досягнуто згоди щодо врегулювання спору у справі №08/626-03 по заборгованості та відшкодуванню пені і штрафу, про що було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2003 року і провадження у справі №08/626-03 було припинено на підставі ст. 80 ГПК України.
З мирової угоди від 28листопада 2003р. по справі № 08/626-03 вбачається наступне:
«Товариство передало Управлінню в погашення основного боргу за актом
приймання -передачі від 28.11.2003 квартиру в житловому будинку №18
по вул. Петра Свинаренка в м. Харкові і довело відсутність збитків Управління, пов'язаних з різницею в вартості переданих в 2002 році квартир на загальну суму 750 тис. грн.
В зв'язку з викладеним Управління відмовляється від стягнення передбачених договором №31/05-01д від 31 травня 2003 року "О долевом
участии по завершенню строительства жилого дома по ул. Академика Павлова, 144 в г. Харькове и проспекту Победы, 107 в г. Киеве" штрафних санкцій.
Сторони домовились про те, що державне мито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу покладаються на АТ "Агросервіс-Україна" та підлягають відшкодуванню Управлінню в строк до 01 січня 2004 року.
Після підписання Сторонами цієї угоди всі існуючі претензії між Управлінням та Товариством за договором №31/05-01д від 31 травня 2003 року, договором поруки №57 від 30 липня 2001 року, договором №14/05-01-ін від 14 травня 2001 року та справою господарського суду Харківської області №08/626-03 знімаються, зобов'язання за зазначеними договорами вважаються виконаними; заборгованість у сторін однієї перед іншою та збитки відсутні.
В подальшому Сторони відмовляються від будь-яких дій по відшкодуванню збитків, пов'язаних з зазначеними договорами і справою господарського суду Харківської області №08/626-03 та вважають погашеними всі існуючі до цього заборгованості між ними.»
Слід зазначити, що в мировій угоді йдеться про договір №31/05-01д від 31 травня 2003 року, хоча сторони в судовому засіданні вказали, що такий договір між ними відсутній і між сторонами було укладено лише договір №31/05-01д від 31 травня 2001 року, тому в мировій угоді допущена описка.
Крім того, в мировій угоді від 28листопада 2003р. не міститься зобов'язань сторін, а підтверджується факт передачі квартири та відсутність збитків, а також зазначається про відсутність претензій у сторін за договорами та про те, що зобов'язання за зазначеними договорами є виконаними.
Мирова угода -це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не при водить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійс нюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без дер жавного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суді;укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини.
Якщо умови угоди містять зобов'язання щодо розпорядження майном, господарський суд повинен перевіряти повноваження сторони щодо розпорядження цим майном.
Якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.
Ухвала господарського суду Харківської області від 03.12.2003 р. по справі 08/626-03 про затвердження мирової угоди від 28.11.2003 р. та припинення провадження у справі не була оскаржена у встановленому законом порядку.
Таким чином, задовольнивши позовні вимоги про стягнення з відповідача 497987,10 грн. вартості не переданих квартир площею 123,57 кв. м., суд першої інстанції фактично змінив умови мирової угоди.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за актами прийому-передачі зазначені в позові квартири 23 січня 2004року були подальшому передані позивачем військовій частині А1206.(а.с.72,73,т.1).
Так в акті № 3-34 від 23.01.2004 року, зазначено, що командир військової частини А1206 ОСОБА_2, з однієї сторони, та начальник Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, з другої сторони, склали цей акт про те, що на виконання умов додаткової угоди №1 до Договору від 21 листопада 2002 року № 1193/п/02/20 про пайову участь у будівництві житла, перший прийняв, а другий передав нижче зазначене житло за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 46, для забезпечення їх документального закріплення за фізичними особами військовослужбовцями військової частини А1206 та членів їх сімей, а саме: квартира НОМЕР_1, 5-й поверх 3 кімнати, загальною площею 72,27 кв. м., загальна вартість квартири складає 106 834 грн.
В акті прийому-передачі № 3-35 від 23.01.2004 року зазначено, що, командир військової частини А1206 ОСОБА_2, з однієї сторони, та начальник Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, з другої сторони, склали цей акт про те, що на виконання умов додаткової угоди №1 до Договору від 21 листопада 2002 року № 1193/п/02/20 про пайову участь у будівництві житла, перший прийняв, а другий передав нижче зазначене житло за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, для забезпечення їх документального закріплення за фізичними особами військовослужбовцями військової частини А1206 та членів їх сімей, а саме: квартира НОМЕР_2, 10-й поверх,2і кімнати, загальною площею 52,30 кв. м., загальна вартість квартири складає 78 398 грн.
Враховуючи викладені обставини, судова колегія вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 497987,10 грн. вартості не переданих квартир площею 123,57 кв. м., є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, тому рішення господарського суду від 9 січня2009р. щодо задоволення позовних вимог в цій частині підлягає скасуванню.
Судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 181765,29 грн. пені та 34859,10 грн. штрафу, оскільки, суд встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов'язань з боку відповідача.
Судова колегія також вважає правомірним висновок суду першої інстанції про припинення справдження у справі згідно з п. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог щодо визнання недійсними акту передачі від 28.11.2003 року квартири НОМЕР_1 загальною площею 71,27 кв. м. в житловому будинку по АДРЕСА_1 та акту передачі квартир по АДРЕСА_2 від 20.03.03 року в частині передачі квартири НОМЕР_2 загальною площею 52,3 кв. м.
Стаття 12 Господарського процесуального Кодексу України не відносить до підвідомчості господарських судів справи у спорах про визнання недійсними актів приймання-передачі як таких. Водночас якщо судом з'ясовано, що правочин оформлено шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі продукції, спір про визнання такого правочину недійсним підлягає вирішенню господарським судом на загальних підставах, причому предметом відповідного спору виступає саме правочин, а не зазначені акти.
В спорі, що є предметом судового розгляду по даній справі оскаржені акти приймання передачі не є окремими правочинами, а є доказами виконання умов договору.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 09 січня 2009р. по справі № 46/481-07 частково прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п.2 ст. 103, п.1,ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 09.01.09р. по справі № 46/481-07 скасувати частково, а саме в частині стягнення з Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна" (61054, просп. 50-річчя ВЛКСМ,47/19, кв.213, м. Харків, код ЄДРПОУ 22696657) на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 28 а, код ЄДРПОУ 08228659) 497987,10 грн. та щодо стягнення з Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна" на користь державного бюджету України 4979,87 грн., державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
В позовних вимогах про стягнення з Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна" на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України 497987,10 грн. відмовити
В решті рішення господарського суду Харківської області від 09.01.09р. по справі № 46/481-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Лакіза В.В.
Постанову підписано 06.04.09р.