Справа №1-24/2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді: Ющука О.С.
за участю секретаря: Політики Н.А.
прокурора: Плечій О.М.
захисника: ОСОБА_2
потерпілих: ОСОБА_3., ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Луцька, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину передбаченого ст.289 ч.З КК України,-
встановив:
Підсудний ОСОБА_1 20 грудня 2001 року, близько 16 год. в м.Луцьку, переслідуючи корисливу зацікавленість, умисно, з метою використання транспортного засобу для власних потреб, перебуваючи біля АДРЕСА_2, таємно, в супереч волі власника ОСОБА_3. заволодів мікроавтобусом марки "VOLKSWAGEN TRANSPORTER", 1995 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2вартістю 46 (сорок шість тисяч) гривень, що належав потерпілому на підставі довіреності ААЕ №НОМЕР_3 на право керування і розпорядження від
04 жовтня 2001 року, чим завдав йому великої матеріальної шкоди.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому злочині не визнав та показав, що ніякого автомобіля не уганяв, його оговорили працівники міліції. 19 грудня 2001 року до них додому подзвонила ОСОБА_5 і повідомила, що дід (батько мами) в тяжкому стані і потрібно приїхати в АДРЕСА_3. На наступний день 20 грудня 2001 року, зранку він, брат ОСОБА_6, мама поїхали в АДРЕСА_3 Водієм автомобіля "Москвич" був ОСОБА_7. Там пробули до 17 год. і поїхали додому, близько 19 год. приїхали в м.Луцьк.
Незважаючи на невизнання вини самим підсудним, його вина у вчиненому підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_3. про те, що 20 грудня 2001 року, приблизно о 15 год. він на власному мікроавтобусі приїхав до під"їзду свого будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2. Залишивши автомобіль біля під"їзду, сам пішов в квартиру. Приблизно через
5 хвилин, дружина сказала, що їх мікроавтобус поїхав. Він вийшов на вулицю, мікроавтобуса
на тому місці де він його залишив не було. Після чого він побіг в сторону вул.Краснодонців.
На зустріч йому біг син ОСОБА_3, який сказав, що мікроавтобус викрала невідома особа. Син
сказав, що бачив особу яка викрала автомобіль, оскільки він біг на зустріч, потім біг за
бусом. Коли мікроавтобус порівнявся з вікнами їх квартири, чоловік який сидів за кермом
2
повернув голову в сторону їх вікон квартири і його дружина побачила. Коли проводили впізнання, дружина і син впізнали ту особу, яка викрала мікроавтобус. 20 грудня 2001 року викрали мікроавтобус, через деякий час таксист приніс йому лист, в якому було написано: "ВАТ "Волинський обласний рекет" повідомляє, що автомобіль в разі не викупу за 3600 доларів США буде продано з аукціону". Даний лист він віддав людям, які прийшли в цивільному одязі і показали посвідчення працівників міліції. До нього приходила мама підсудного і просила, щоб він сказав, що не підсудний викрав в нього мікроавтобус і пообіцяла, що потім з ним розрахуються.
- показами потерпілої ОСОБА_4 про те, що 20 грудня 2001 року її чоловік ОСОБА_3 повернувся додому близько 16 год. з авторинку. Автомобіль залишив біля під'їзду, а сам зайшов у квартиру, синові ОСОБА_7відразу сказав, щоб вдягнувся і пішов посидів у мікроавтобусі. Вона в той момент була на кухні, квартира знаходиться на першому поверсі і почула знайомий звук мотора, після чого виглянула у вікно та побачила, як їх мікроавтобус поїхав. Коли автомобіль зрівнявся з вікнами квартири вона побачила, що в салоні сидить незнайомий молодий хлопець. Вона сказала своєму чоловіку, що їх мікроавтобус їде і чоловік вибіг на вулицю, але його не наздогнав. Вона відразу пішла до сусідів і викликала міліцію. Коли чоловік вибіг на вулицю і біг за автомобілем, він зустрів сина ОСОБА_3а, який йому сказав, що мікроавтобусом поїхав, якийсь незнайомий хлопець. Потім вони поїхали шукати мікроавтобус, але так і не знайшли. Коли повернулися додому вже приїхала оперативна група. На наступний день син ОСОБА_3 прийшов зі школи, вона попросила його піти в магазин, коли він повернувся додому то сказав, що бачив хлопця в магазині, який викрав їх мікроавтобус. 22 грудня 2001 року, син ОСОБА_3 пішов у музичну школу, але через 20 хв. прибіг додому весь заплаканий і наляканий. Він розповів, що його перестріли 3 хлопці, серед яких і був той хлопець, що викрав їх мікроавтобус. Вони запитали, чи батько має гроші, а якщо хоче повернути мікроавтобус то нехай готує 3000 доларів США. 24 грудня 2001 року до них додому прийшов таксист і приніс білий конверт, вона його запитала, де він його взяв на що він відповів, що його перестріли на 33-кварталі 2 хлопці і дали даний конверт, щоб він завіз по даній адресі, після чого він пішов. Коли вони розкрили конверт там був лист в якому було написано "Волинський обласний рекет, Ви обкладаєтеся податком 10% в зв'язку з чим Вам за повернення автомобіля потрібно заплатити 3000 доларів США.» На наступний день до них додому приходили дзвонили в двері, але поки чоловік відчинив там вже нікого не було. Перед тим, як відчиняти двері чоловік подивився у глазок і побачив там хлопця, якого чоловік впізнав пізніше - це був ОСОБА_1 Чоловік спочатку не відчинив, тому що був роздягнений, поки вдягнувся вже на площадці нікого не було. Пізніше до них прийшли працівники міліції ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 чи ОСОБА_10 точно не знає, хто саме був з двох, вони були одягнені у цивільному. В неї почали запитувати хто приходив і що їм приносили, вона показала даний лист, який їм привіз таксист. Після чого чоловік написав заяву про угон мікроавтобуса, також вони їм віддали даний лист. При проведенні впізнання їй представили 3 особи і вона серед них впізнала ОСОБА_1 Настоює, що саме ОСОБА_1 бачила за кермом їх автомобіля, коли він проїжджав біля вікна.
В грудні 2002 року перед першим судовим засіданням приходила до них мама ОСОБА_1 і просила, щоб сказали, що це не її син викрав автомобіль. Тоді вдома була з дітьми. Другий раз приходила з якимось хлопцем, говорила, що напише розписку, що зобов'язується повернути шкоду. Третій раз мама приходила сама і їй сказали, якщо відшкодують шкоду вони до ОСОБА_1 ніяких претензій не будуть мати. До них ОСОБА_1 додому приходив, просив їх, щоб порозумілися, йому сказали, якщо відшкодує шкоду до нього ніяких претензій мати не будуть і він пообіцяв, що все відшкодує.
- показами свідка ОСОБА_11 про те, що 20 грудня 2001 року, близько 16 год. він повертався з музичної школи. Побачив як назустріч їхав їх мікроавтобус, за кермом сидів незнайомий чоловік, після чого він побіг за автомобілем. На повороті заглох мотор в мікроавтобусі, він підбіг ближче і на відстані 4-5 м. побачив обличчя чоловіка, який сидів за кермом. Підсудний це той чоловік, який сидів за кермом їх мікроавтобуса. Після чого він
з
побіг додому і йому на зустріч біг батько, який розповів, що викрали їх мікроавтобус. Батькам розповідав, що бачив обличчя чоловіка, який викрав автомобіль. На наступний день 22 грудня 2001 року він йшов в музичну школу, коли повернув на вул. Орджонікідзе, до нього підійшли хлопці, серед них був ОСОБА_1. Вони сказали, якщо батько хоче повернути автомобіль то, щоб заплатив 3000 доларів США. Він повернувся додому і про все це розповів. Коли проводили впізнання, він впізнав підсудного і стверджує, що саме ОСОБА_1 був за кермом мікроавтобуса, коли викрадали.
· показами свідка ОСОБА_8 про те, що він приймав заяву від потерпілого про викрадення автомобіля, на даний час пригадати не може чи допитував потерпілих і чи проводив будь-які інші слідчі дії. Покази, які давав на досудовому слідстві повністю підтримує. До потерпілих приходив додому в грудні 2001 року. Потерпілий говорив, що йому за певну суму повинні були повернути автомобіль, це було написано в листі, який йому залишили в коридорі біля вхідних дверей квартири. З ким заходив в квартиру до потерпілого, з ОСОБА_10, чи ОСОБА_9 точно не пам'ятає. Коли проводили впізнання потерпіла та свідок вказали, що бачили ОСОБА_1, коли він їхав за кермом їх мікроавтобуса, при цьому був присутній захисник підсудного. Тиску ніякого не застосовували. Скарг від захисника, від понятих не було.
· показами свідка ОСОБА_12 про те, що в дійсності впізнання проводилося і потерпіла вказала на підсудного, як на особу, яка вчинила злочин.
· показами свідка ОСОБА_13 про те, що був присутній на проведенні впізнання, де серед трьох осіб упізнали одного.
· показами свідка ОСОБА_14 про те, що дійсно малолітній ОСОБА_11 при проведені впізнання вказав на підсудного, що саме він викрав їхній мікроавтобус. Під час проведення слідчої дії був присутній адвокат.
- показами свідка ОСОБА_15 про те, що під час впізнання малолітній свідок ОСОБА_11 вказав на ОСОБА_1 і при цьому були присутній педагог і хтось з батьків.
· оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 20 грудня 2001 року (т.1 а.с.4-5).
· оголошеним в судовому засіданні протоколом пред'явлення осіб для впізнання від 7 жовтня 2002 року, згідно якого свідок малолітній ОСОБА_11 вказав на ОСОБА_1 як на особу, що незаконно заволоділа мікроавтобусом його батька (т.1 а.с.40-43).
· оголошеним в судовому засіданні протоколом пред'явлення осіб для впізнання від 21 серпня 2002 року, згідно якого свідок малолітній ОСОБА_4. впізнала ОСОБА_1 і вказала на нього, як на особу, що перебувала за кермом мікроавтобуса під час його викрадення, (т. 1 а.с.21-22).
· оголошеним в судовому засіданні протоколом відтворення обстановки та обставин події від 8 жовтня 2002 року, із свідком ОСОБА_4, згідно якого підтверджено, що вона мала можливість через вікно квартири впізнати особу, що приїзджала біля будинку на мікроавтобусі (т.1 а.с.47-48).
Враховуючи, що покази потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_11 являються послідовними, логічними і відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються доказами по справі зібраними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні та не викликають сумніву і підстав ставити їх під сумнів в суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні вироку.
Аналіз показів ОСОБА_1 даних на досудовому слідстві та в судовому засіданні показує, що вони є непослідовні і суперечливі.
Суд не бере до уваги покази матері ОСОБА_16, брата ОСОБА_6, знайомих підсудного викликаних з ініціативи захисту ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_7про його перебування в селі АДРЕСА_3 в день викрадення автомобіля 20 грудня 2001 року, оскільки вони не могли точно пояснити, що вони робили в інші дні до чи після вказаної дати і можуть бути зацікавленими у вирішенні справи. Мати підсудного ОСОБА_16 приходила до потерпілих просила їх за винагороду відмовитись від показів, забрати заяву. Крім того покази вказаних осіб спростовуються вище наведеними доказами.
4
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом з будь-якою метою, що завдало великої шкоди потерпілому, скоїв злочин, передбачений ст.289 ч.З КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, всі обставини справи та дані про особу винного.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання суд не вбачає.
Враховуючи, що підсудний вчинив особливо тяжкий злочин, шкода потерпілим не відшкодована і вони настоюють на покаранні пов'язаним з позбавленням волі, суд приходить до висновку, що його перевиховання та виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, на підставі ст.ст.28, 328 КПК України цивільний позов ОСОБА_3. до ОСОБА_1 підлягає до повного задоволення. Стягнути з підсудного ОСОБА_19 в користь потерпілого ОСОБА_3. 46 000 (сорок шість тисяч гривень) матеріальної шкоди.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 289 ч.З КК України та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній - утримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 23.11.2006р.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3. задоволити повністю. Стягнути з підсудного ОСОБА_19 в користь потерпілого ОСОБА_3. 46 000 (сорок шість тисяч гривень) тисяч гривень матеріальної шкоди.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії даного вироку.
Суддя Луцького міськрайонного суду О.С.Ющук