КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.04.2009                                                                                           № 34/5

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Авдєєва  П.В.

          Коршун Н.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -представник – Санжак Л.В. ( за довіреністю) Скакодуб Г.П. ( за довіреністю)

від  відповідача : представник – Колісник О.А.   ( за довіреністю)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.12.2008

 у справі № 34/5 (суддя Сташків Р.Б.)

 за позовом                               ТОВ "ТВК Метал-Сервіс"

 до                                                   ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 3199460,65 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2008р. у справі № 34/5 на підставі ст. 66 ГПК України заяву позивача задоволено частково. Вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти   відповідача  в розмірі  3 225 078,65 грн.

Відповідач не погодившись з цією ухвалою звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та  процесуального права.

          

          В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ухвала місцевого суду   порушує права   відповідача користуватися та розпоряджатися власним майном .

          У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить ухвалу  Господарського суду м. Києва  залишити без змін,  а апеляційну скаргу без задоволення .

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

          В грудні позивач  звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 3 119 460,65 грн., 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.12.2008 до Господарського суду м. Києва  надійшла заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив накласти арешт на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-В).

Вказана заява обґрунтована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2008р.  заява позивача була задоволена повністю.

          Відповідно до статті 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються Господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною,   обґрунтованим є припущення, що майно (грошові суми) відповідача можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 6.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.  

          Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, утрудненню чи унеможливленню виконання рішення Господарського суду,  необхідно накласти арешт на кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог та можливих судових витрат, а саме 3 225 078, 65 грн. (З 119 460,65 грн. (сума позовних вимог) + 25 500 грн. (витрати по сплаті державного мита) + 118 грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу)).

Враховуючи вищенаведені обставини, Господарський суд м. Києва правомірно  задовольнив частково заяву позивача та до набрання рішенням у справі законної сили наклав арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус» на загальну суму позовних вимог 3 199 460,65 грн. та на суму можливих судових витрат у розмірі 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, загальна сума становить 3 225 078, 65 грн., так як  невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст.101,103,105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ТОВ Виробничо-будівельна компанія «Максімус»

залишити без задоволення.

2.Ухвалу  Господарського суду  м. Києва  від 26.12.2008 р. по справі №34/5 залишити без змін.

3. Матеріали справи №34/5 повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.