ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.03.09 р. Справа № 28/109
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Закритого акціонерного товариства „Транссервіс”, м.Харків, код ЄДРПОУ 30428944
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 30939178
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Статутне територіально-галузеве об`єднання „Південна залізниця” відокремлений структурний підрозділ Харківська дирекція залізничних перевезень, м.Харків
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство „Донецька залізниця”, м.Донецьк
про стягнення 42943грн.80коп.
За участю представників сторін:
Від позивача: Стасєва Т.М. на підставі довіреності б/н від 17.10.2008р.;
Від відповідача: Мірошниченко І.В. на підставі довіреності № 20-643 від 15.10.2007р.;
Від третьої особи на стороні позивача: не з’явився;
Від третьої особи на стороні відповідача: Манерова Ю.В. на підставі довіреності № Н-01/172 від 19.05.2008р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Транссервіс”, м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 41814грн.00коп. та збитків, викликаних додатково виниклими станційними зборами в розмірі 1129грн.80коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №302212 від 28.02.2007р., та додаток до нього, залізничну накладну №50743693 від 08.07.2008р., комерційний акт №АК 447384/17 від 10.07.2008р., акт №10 від 11.07.2008р., виписку з книги обліку контрольних перевесок та книги переважування вантажів на контрольних вагах, телеграму про виклик представників відповідача від 11.07.2008р., претензію, відповідь на претензію №17/26вх від 05.09.2008р., накопичувальну картку.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 11.11.2008р. порушив провадження у справі № 28/109 та призначив її розгляд на 01.12.2008р.
Відповідач надав суду відзив на позов №17/26вх-1 від 25.11.2008р. та доповнення до відзиву №17/26вх-2 від 29.01.2009р., згідно яких позовні вимоги не визнає, посилаючись на те,
що поставив на адресу позивача згідно з залізничною накладною №50743693 від 08.07.2008р. сталь сортову вагою брутто - 87150 кг, тара - 21800кг., нетто - 65350кг., станція Донецьк прийняла вагон без зауважень, крім того вантаж супроводжувався охороною, у зв`язку з чим вина відповідача за недостачу вантажу відсутня. В якості додаткового підтвердження вищезазначеного факту відповідач надав акт експертизи Донецької торгово-промислової палати. Відповідач зазначив, що комерційний акт та акт № 10 від 11.07.2008р., на які посилається позивач в позовній заяві не відповідають вимогам чинного законодавства.
01.12.2008р. сторонами було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на два місяці. Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.12.2008р. вказане клопотання було задоволене та продовжено строк розгляду справи до 11.03.2009р.
Крім того, 23.02.2009р. сторонами також було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на один місяць. Вказане клопотання судом задоволено та ухвалою господарського суду Донецької області від 23.02.2009р. продовжено строк розгляду справи до 11.04.2009р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.12.2008р. на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Статутне територіально-галузеве об`єднання „Південна залізниця”, відокремлений структурний підрозділ Харківська дирекція залізничних перевезень, м. Харків.
Крім того, ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2009р. на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державне підприємство „Донецька залізниця”, м. Донецьк.
Статутне територіально-галузеве об`єднання „Південна залізниця” відокремлений структурний підрозділ Харківська дирекція залізничних перевезень, м. Харків надало письмові пояснення по суті спору №ДН-2-06/418 від 16.12.2008р., № ДН-2-06/86 від 16.03.2009р. заперечення на відзив відповідача №ДН-2-06/46 від 30.01.2009р., відповідно з якими підтримує позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Транссервіс”, м.Харків та зазначає, що вина залізниці за недостачу вантажу відсутня.
Державним підприємством „Донецька залізниця”, м. Донецьк також надані письмові пояснення від 23.02.2009р. № 2022/104 та доповнення до пояснень від 11.03.2009р. № 2022/181 по суті спору.
18.03.2009р. до господарського суду Донецької області надійшло уточнення до позовної заяви № 471 від 16.03.2009р., в яких позивач просить стягнути з відповідача вартість недостачі в розмірі 41814 грн. 00 коп., збитки, викликані додатково виниклим станційним зборам у розмірі 1129 грн. 80 коп., державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати позивача, пов’язані з розгляданням спору в суді в розмірі 2718 грн. 98коп. Суд приймає до уваги зазначену заяву та розглядає справу по суті в рамках позовних вимог, викладених в цій заяві.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третіх осіб було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Між позивачем, Закритим акціонерним товариством „Транссервіс”, м.Харків та відповідачем, Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк, 28.02.2007р. укладено договір №302212, відповідно з яким продавець (відповідач) зобов`язався передати, а покупець (позивач) зобов`язався прийняти та оплатити згідно умовам даного договору металопродукцію, надалі – товар, номенклатура, кількість, ціна та строк поставки якого обумовлюються сторонами у додатках, підписаних уповноваженими представниками обох сторін, та є невід`ємною частиною даного договору (п.1 договору).
Відповідно до п.3.2 договору покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця у вигляді передоплати 100% від вартості партії товару, обумовленого у додатках до даного договору на підставі рахунків на передоплату.
Згідно копії рахунку-фактури відповідача №302212/54 від 30.05.2008р. вартість продукції складає 542442 грн. 00 коп., ціна металопродукції - 6900грн.00коп. без ПДВ. Зі змісту наданих до матеріалів справи банківських виписок від 09.06.2008р., 10.06.2008р., 12.06.2008р., позивач здійснив попередню оплату металопродукції відповідно до рахунку 302212/54 від 30.05.2008р. в сумі 542442грн.00грн. Жодних заперечень щодо належності виконання позивачем грошового зобов’язання по договору від відповідача не надходило.
Згідно додатковій угоді до договору від 21.12.2007р. змінено редакцію п.8.3 договору та встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що зазначений в даному договорі товар відвантажується продавцем:
- вагонними нормами на умовах FCA станція Донецьк (Інкотермс 2000р.), датою поставки товару вважається дата передачі товару перевізнику – залізниці, вказаної в квитанції про приймання вантажу;
- менше вагонної норми – на умовах EXW склад ВАТ „Донецький металургійний завод” (Інкотермс 2000р.), датою поставки товару вважається дата відмітки одержувача в прийманні товару, вказана в товарно-транспортній накладній. Вантажоодержувач зазначається покупцем додатково.
08.07.2008р. на виконання умов укладеного договору №302212 від 28.02.2007р. відповідачем на адресу позивача була відправлена сталь сортова у п/вагоні №67567537 за залізничної накладною №50743693.
В залізничній накладній № 50743693 маса вантажу визначена відправником (відповідачем) на вагонних вагах 250т, а саме сталь сортова навалом брутто 87150кг, тара 21800кг, нетто 65350кг. Згідно з розділом накладної №50743693 „Заяви і відмітки відправника” – „Вантаж маркірований фарбою”. Крім того, на накладній наявний штамп „Охорона залізниці”.
По прибутті вантажу на станцію Лозова Південної залізниці на вимогу позивача відповідно до положень Статуту залізниць України було проведено контрольне зважування металопродукції на підставі листів № 55/д від 11.04.2008р., № 96-д від 10.07.2008р. позивача та складено комерційний акт N АК 447384/17 від 10.07.2008р., в якому встановлено, що вага брутто – 82100 кг (по зал. накладній № 50743693– 87150 кг), тара - 21800кг (по зал. накладній № 50743693 - 21800кг), вага нетто - 60300 кг (по зал. накладній № 50743693 - 65350кг), тобто менш, ніж зазначено в зал. накладній на 5050кг.
В комерційному акті N АК 447384/17 від 10.07.2008р. зазначено, що за всіма показниками слідів розкрадання в дорозі проходження по залізниці не було, тобто строповочні стрічки не порушені, дротяні ув`язки не ослаблені, не прим`яті, доступу до вантажу немає, слідів розкрадання немає, вантаж та вантаження справні, маркірувальна смуга сполошна, не переривається. Комерційний акт підписаний посадовими особами залізниці, які відповідають за достовірність відомостей, зазначених у акті, та вантажоотримувачем, який приймав участь у прийманні вантажу.
В розділі 6 залізничній накладній № 50743693 зроблено відмітку про недостачу 5050кг металопродукції та про складання комерційного акту. Отже, під час прийняття вантажу за кількістю на станції Лозова Південної залізниці встановлена недостача вантажу в кількості 5050 кг.
Крім того, за твердженням позивача, виявлена недостача підтверджується випискою з книги обліку контрольних перевесок та книги переважування вантажів на контрольних вагах.
Пунктом 4.2 договору зазначено, що приймання товару здійснюється у відповідності з вимогами „Інструкції про порядок приймання продукції ПТН та товарів народного споживання по якості” № П-7, „Інструкціі про порядок приймання продукції ПТН і товарів народного споживання по кількості” № П-6. У продавця зважування продукції здійснюється на вагах ВВ 200-50-2, погрішність зважування складає +/-150кг.
Приймання металопродукції здійснювалося згідно умов договору, на підставі Інструкції П-6. Та за результатами прийомки продукції був складений акт № 10 приймання продукції за кількістю від 11.07.2008р. Зазначений акт про приймання продукції по кількості був складений у відповідності до п.18 Інструкції П-6 за участю представника громадськості –Дмитренко З.І., який діяв на підставі посвідчення № 4 від 11.07.2008р., виданого на право участі в прийманні сталі сортової. Актом № 10 від 11.07.2008 р. встановлена недостача сталі сортової в кількості 5050 кг.
Позивач направив претензію відповідачу про стягнення перерахованої грошової суми в розмірі 41814 грн. 00 коп., а також збитки в розмірі 1129 грн. 00 коп. Відповідач у відзиві на претензію зазначив, що вини відповідача в недостачі немає, тому претензія відхилена повністю.
В зв’язку з зазначеним позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача вартості недостачі в розмірі 41814 грн. 00 коп., яку він розраховував наступним чином.
5050 кг (вага недостачі ) х 6900грн. 00 коп. (вартість 1 тон.) + 20 % ПДВ = 41814 грн.00 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки, викликані додатково виниклими станційними зборами із-за прибуття п/вагону № 67567537 з недостачею в розмірі 1129 грн. 80 коп.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми недостачі та збитків такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. При цьому, комерційний акт складається для засвідчення обставин, у тому числі - невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; для засвідчення, зокрема, псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу.
Невідповідність фактичної маси вантажу у п/вагоні №67567537 масі вантажу, що зазначена у накладної № 50743693, підтверджено комерційним актом № АК 447384/17 від 10.07.2008р.
Заперечення відповідача щодо невідповідності комерційного акту, наявного в матеріалах справи, вимогам, зазначеним в Правилах складання актів, затверджених Мінтрансом України від 28.05.2002 № 334 судом до уваги не приймається на підставі наступного.
В п. 6 Правил складання актів зазначено, що при видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом. В акт включаються тільки відправки, які прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб (якщо такі перевезення передбачені Правилами), у яких виявлено недостачу або надлишок. В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу. При необхідності ці відомості зазначаються у додатку, який є продовженням комерційного акта. Додаток підписують ті ж особи, які підписали комерційний акт.
Судом встановлено, що комерційний акт № АК 447384/17 від 10.07.2008р. та продовження до нього містить детальний опис стану вантажу, підтверджує, що ознаки збереженості вантажу відсутні, вантаж та навантаження у вагоні справні. Складання продовження комерційного акту передбачено чинним законодавством та є його невід’ємною частиною.
Таким чином, комерційний акт № АК 447384/17 від 10.07.2008р. підтверджує невідповідність фактичної маси вантажу, масі зазначеній у перевізних документах (без ознак незбережності вантажу).
Дані, зазначені в комерційному акті, підтверджують також виписки з книги обліку контрольних перевесок.
Заперечення відповідача щодо невідповідності акту № 10 приймання продукції за кількістю від 11.07.2008р. Інструкції про порядок приймання продукції ПТН і товарів народного споживання по кількості” № П-6 судом до уваги не прийнято, оскільки ст.ст. 52, 179 Статуту залізниць України передбачена можливість перевірки маси вантажу на вимогу вантажоодержувача із складанням комерційного акту для підтвердження невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній.
Відповідач наполягає, що зазначені в залізничній накладній № 50743693 відомості щодо маси вантажу підтверджені співробітниками станції Донецьк штампом на зворотному боці накладної в графі „Приймання вантажу до перевезення”.
Згідно до приписів п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N 644, вантажовідправником серед інших граф накладної заповнює графу "Маса вантажу в кг, визначена відправником".
Пунктом 3.2. Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графах "Приймання вантажу до перевезення" у лівому верхньому куті зворотного боку накладної про приймання вантажу ставиться календарний штемпель станції з датою приймання вантажу до перевезення.
В графі залізничної накладної „представник залізниці (підпис при визначенні маси залізницею і за участі залізниці)” відсутній підпис представника залізниці.
За змістом пункту 37 Статуту залізниць України у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до пункту 24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відомості щодо маси вантажу в накладній № 50743693 визначено самостійно відповідачем.
Відповідач зазначив, при зважуванні ваги брутто, нетто металопродукції відповідачем був присутній незалежний експерт Донецької торгово-промислової палати України, про що складений акт експертизи № 3944/2 від 08.07.2008р (час складання акту не зазначений). Сторони не домовлялись в договорі про можливість достеменно підтвердити актами експертизи ТПП, складеним не в момент передачі товару залізниці і без участі залізниці, факт передачі останній кількості товару, визначеної в документах, що супроводжують партію поставки і визначені в договорі як обов’язковий пакет. Таким чином суд не приймає в якості належного доказу акт експертизи № 3944/2 від 08.07.2008р.
Як зазначає відповідач, відповідно до наказу Мінтрансу України N 18 від 20.01.1997 р. „Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України” сталь сортова входить до переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України. При відправленні вантажу, який входить до Переліку, в верхній лицевій частині залізничної накладної ставиться штемпель "Охорона залізниці". В накладній № 50743693 стоїть штамп „Охорона залізниці”. В комерційному акті № АК 447384/17 від 10.07.2008р. зазначено, що п/вагон № 67567537 прибув без охорони. Відповідно до пояснень Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк зазначений вагон знаходився під постійною охороною стрільців Ясинуватського стрілкового підрозділу.
П. 13 Порядку проведення розрахунків за супроводження і охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті України, затвердженого Мінтрансом України від 20.01.1997р. № 18 залізниці несуть відповідальність перед вантажовідправниками за збереження вантажів, прийнятих під охорону і супроводження відомчою воєнізованою охороною на залізничному транспорті, згідно з Статутом залізниць і Правилами перевезення вантажів.
Відповідно до пункту 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Враховуючи те, що в комерційному акті АК 447384/17 зазначено, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, завантаженому засобами відправника, маркірований, без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, суд дійшов висновку про відсутність вини залізниці у недостачі вантажу.
Згідно з частиною першою ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що недостача вантажу виникла з вини вантажовідправника - Закритого акціонерного товариства “Донецксталь-металургійний завод”, який невірно вказав масу вантажу у накладній. Вина Закритого акціонерного товариства “Донецксталь-металургійний завод” підтверджена комерційним актом № АК447384/17 від 10.07.2008р., яким було виявлено, що маса вантажу у п/вагоні № 67567537 - не відповідає масі, вказаній відправником у накладній № 50743693.
Як вже зазначалось, в позовній заяві позивач розраховує суму недостачі наступним чином:
5050 кг (вага недостачі) х 6900грн. 00 коп. (вартість 1 тон.) + 20 % ПДВ = 41814 грн.00 коп.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Юридичний аналіз наведеного правового положення свідчить про те, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка вагів), а отже недостача маси вантажу, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.
Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 39108грн. 52 коп. із розрахунку: 4723,25 кг (недостача вантажу: 5050 кг. з урахуванням норми недостачі 0,5% - 326,75кг) х 6900 грн. 00 коп. (вартість 1т) + ПДВ).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми недостачі підлягає частковому задоволенню в сумі 39108грн. 52коп.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 1129грн.80коп., а саме: збиток, викликаний додатково виниклим станційним збором із-за прибуття вагону з недостачею в розмірі 990грн.00коп. (збір за зберігання вантажу) та збір за зважування на ст. Лозова в розмірі 139грн.80коп.
За приписом ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно з приписами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Частиною 2 ст.22 Цивільного кодексу України до збитків віднесені: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналогічно, стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Крім того, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включається, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Крім того, суд зазначає, що необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:
1) протиправність поведінки;
2) збитки, як результат протиправної дії;
3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;
4) вина особи, що заподіяла збитки.
Відповідно до листа позивача № 55/д від 11.04.2008р., направленого на адресу начальника станції Лозова Південної залізниці всі вантажі, яки прибували від позивача, переважувались разом з залізницею. Крім того, комерційний акт був складений в день прибуття металопродукції на станцію Лозова.
Таким чином, суд вважає, що вказані станційні збори не є збитками, які зазнав позивач в зв’язку з протиправністю поведінки відповідача.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків в розмірі 1129грн.80коп. є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати позивача, пов’язані з розгляданням спору в господарському суді в розмірі 2718 грн. 98 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на посвідчення на відрядження, подорожні листи службового легкого автомобіля. В розрахунок витрат позивач включив витрати позивача у справі, яких він зазнав у зв'язку з відрядженням представників для участі в судових засіданнях.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В абзаці другому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).
На підставі викладеного, суд вважає, що зазначені витрати не є судовими витратами, в зв’язку з чим суд відмовляє позивачу в стягненні витрат в розмірі 2718 грн. 98 коп.
Судові витрати підлягають віднесенню на сторони в порядку, що передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Закритого акціонерного товариства „Транссервіс”, м.Харків до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” - металургійний завод” (за адресою: вул. Івана Ткаченко, 122, м.Донецьк, 83062, р/р 26000198063161 у Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” у м.Донецьку, МФО 335593, код ЄДРПОУ 30939178) на користь Закритого акціонерного товариства „Транссервіс” (за адресою: пр.Фрунзе, 3, м.Харків, 61055; поштова адреса: вул. Маршала Батицького, 4, м.Харків, 61038; р/р 26005001313740 у філії ЗАТ „ОТП Банк”, м.Харків, МФО 350750, код ЄДРПОУ 30428944) суму недостачі в розмірі 39108 грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 391грн.09коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107грн.46коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У судовому засіданні 25.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 25.03.2009р.
Суддя