РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09                                                                                 Справа № 19/40.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Луганської міської ради, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поляріс С”, м.Луганськ

про стягнення 18398 грн. 76 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Шинкарьова О.А., довіреність № И 01/30-10/5561/0/2-08 від 30.07.2008;

                         Біжінар Р.В., довіреність № 01/03-30/7219/0/2-08 від 1510.2008;

від відповідача –Андраханов В.І., довіреність № 19/04-дов від 19.01.2009;

Хатнюг О.О., довіреність № 20/05-дов від 19.01.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 13268 грн. 14 коп., пеню в розмірі 886 грн. 32 коп.

У судових засіданнях 23.02.2009, 12.03.2009, 16.03.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 20.02.2009 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Між Луганською міською радою та ТОВ „Поляріс С” на підставі рішення Луганської міської ради від 26.01.2006 № 40/37 укладено договір оренди землі від 24.03.2006,  згідно якого позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1050 га, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Віктора Пятьоркіна (між пров.Куракіна та пров.Кравченко).

Позивачем було необґрунтовано збільшено розмір орендної плати у зв’язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земель м.Луганська.

Відповідач посилається на чітке встановлення в договорі розміру річної орендної плати –20018,48 грн. та на невнесення змін до Договору, які б обумовили право позивача нараховувати збільшений розмір орендної плати.

Крім того, як зазначає відповідач, відповідно до ст.13  Закону України “Про плату за землю” єдиною підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

З урахуванням цієї норми  та умов договору оренди землі, відповідач  своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов’язання щодо сплати орендної плати, оскільки сплачував річну орендну плату у розмірі, встановленому Договором, що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи.

У зв’язку з викладеним відповідач просить у  задоволенні позовних вимог  відмовити.

У судовому засіданні 26.03.2009 представник позивача надав заяву, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, та просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю в сумі 17553 грн. 33 коп. і пеню в розмірі 865 грн. 43 коп. Дана заява приймається судом до розгляду.

Дослідивши обставини справи, надані заявником та позивачем докази на підтвердження своїх доводів,  заслухавши у судовому засіданні пояснення заявника та позивача, суд

   В С Т А Н О В И  В:

Між Луганською міською радою (позивач у справі), як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Поляріс С” (відповідач у справі), як орендарем, було укладено договір оренди землі від 24.03.2006 (далі - Договір), який нотаріально посвідчено 24.03.2006 та зареєстровано, про що в Книзі записів  реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Артемівського району м.Луганська вчинено запис за № 040640200045 від 11.04.2006.

Тобто у відповідача за договором виникло право на оренду земельної ділянки 11.04.2006.

Відповідно до пунктів 1-2 Договору орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 26.01.2006 № 40/37 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1050 га  під благоустрій прилеглої території, площею 0,1928 га –під будівництво та розміщення нежитлових будівель та споруд та благоустрій прилеглої території за адресою: м.Луганськ, вул.Віктора Пятьоркіна (між пров.Куракіна та пров.Кравченко).

Згідно пункту 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 800739,40 грн.

Пунктами 8, 11, 14 Договору, встановлено, що річна орендна плата встановлюється у  розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5.

На момент укладання договору розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складає 20018,48 грн.

Орендна плата сплачується за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Однак, відповідачем зобов’язання  по сплаті орендної плати в повному обсязі виконані не були,  у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість  з орендної плати у сумі 13268,14 грн. за період з 01.04.2008 по 31.11.2008. Тому позивач звернувся до суду з вимогою  про її стягнення.

Відповідно до п.13 Договору, за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату податку від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка складає 886,32 грн. за період з 01.08.2008 по 31.01.2009, яка також підлягає стягненню на вимогу позивача.

Позивач в обґрунтовування позовних вимог зазначив, що згідно рішення Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10, яке набрало чинності 01.03.2008,  була затверджена нова  нормативна грошова оцінка земель м.Луганська. Таким чином до всіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і відповідача, було застосовано нову нормативну грошову оцінку. Дані для розрахунку орендної плати на 2008 рік  надавались вже з її  урахуванням.

Позивач вказує на те, що відповідач отримав довідку “Дані для розрахунку орендної плати на 2008 рік” за № 4432 від 04.11.2008 (а.с.17)., тобто був особисто повідомлений про нову затверджену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка знаходиться у нього в користуванні на підставі договору оренди, а також про збільшення орендної плати за земельну ділянку.

Відповідач  проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених  у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, що брали участь у судових засіданнях, та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про оренду землі”, оренда землі –це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 2 Закону України „Про плату за землю” використання  землі в Україні є платним.  Плата за землю справляється  у  вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно з частинами першою, другою та п’ятою статті 19 Закону України „Про оренду землі” орендна плата за земельну ділянку –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

На момент укладання договору розмір орендної плати складав 20018,48 грн. (пункт 14 договору).  Сторони встановили у договорі, що орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статті 13 та 19 Закону України „Про плату за землю” передбачають, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, –договір оренди такої земельної ділянки. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Річна орендна плата за Договором встановлена сторонами у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки, збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка у вигляді розрахунку про розмір земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки додається до Договору та є його невід’ємною частиною.) (п.8. Договору).

Згідно п.9 Договору, щороку, станом на перше січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться.

Умовами з п.10 Договору сторони встановили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку, визначеному у п.9 даного договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку що відбуваються протягом терміну дії договору оренди.

Відповідачу було надано Довідку про розрахунок розміру земельного податку (річного) від 24.03.2006 № 400, згідно якої земельний податок складає 8007,39 грн. (а.с.10).

Отже, сторони у Договорі передбачили сталий розмір земельного податку, від якого безпосередньо залежить розмір орендної плати,  а саме, такий, що діє на момент укладання договору, тобто 8007,39 грн.

Ціна договору є його суттєвою умовою і, відповідно до статті 19 Закону України „Про плату за землю”, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Посилання позивача на те, що згідно рішення Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10, яке набрало чинності 01.03.2008,  була затверджена нова  нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, у зв’язку з чим до відповідача, було застосовано вказану нормативну грошову оцінку та збільшено розмір земельного податку, і як наслідок, розміру орендної плати, судом відхиляються з огляду на наступне.

Пунктом 32 Договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

Так як зміна нормативної грошової оцінки безпосередньо впливає на розмір земельного податку, в розмірі якого на момент укладення договору збільшеного на коефіцієнт 2,5  встановлюється орендна плата (суттєва умова договору), і сторони не обумовили інший порядок її зміни,  то така зміна не може бути здійснена в однобічному порядку, а тільки шляхом внесення змін до відповідних пунктів Договору, у письмовій формі за взаємною згодою сторін,  як це передбачено п.32 Договору.

Проте, доказів внесення змін до умов Договору стосовно збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та збільшення розміру річної орендної плати, яку просить стягнути позивач, сторонами суду не надано.

Відповідачем надано суду  платіжні доручення № 26 від 25.02.2008, № 37 від 25.03.2008,  № 62 від 25.04.2008, № 53 від 25.04.2008, № 108 від 22.05.2008, № 119 від 09.06.2008, № 131 від 25.07.2008, № 143 від 22.08.2008, № 154 від 18.09.2008, № 166 від 20.10.2008 згідно яких на виконання умов  Договору,  щомісячно сплачувалась орендна  плата.  Тобто відповідачем в повному обсязі виконувались зобов’язання по внесенню плати за оренду земельної ділянки згідно умов Договору, крім того станом на листопад 2008 року мається переплата по орендній платі.

Посилання позивача на отримання представником  відповідача довідки “Дані для розрахунку орендної плати на 2008 рік” за № 4432 від 04.11.2008, з наданням витягу журналу “Реєстр видачі кадастрових довідок  з 01.03.2008”, не приймається судом до уваги, так як не може бути належним доказом, оскільки в журналі під № 1047 є тільки підпис особи без зазначення прізвища  та юридичної особи для якої довідка отримана. Тому з вищевикладеного не можна встановити особу яка отримала вказану довідку. Крім того запис в журналі здійснений 16.04.2008, а довідка датована 04.11.2008.  

Як вбачається з вищенаведеного, відповідач зобов’язаний сплачувати орендну плату за Договором, виходячи з розміру земельного податку, що діє на момент укладання договору та з урахуванням умов, встановлених вказаним Договором.

У зв’язку з вищевказаним, позивачем не доведено можливість однобічної зміни умов договору в частині розміру орендної плати без внесення до нього письмових змін за згодою обох сторін.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів на підтвердження вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 17553,33 грн.

За необґрунтованістю основних вимог щодо стягнення боргу в сумі 17553,33 грн.   до задоволення не підлягають й вимоги щодо стягнення пені в сумі 865,43 грн., заявленої до стягнення  за період з 01.08.2008 по 31.01.2009.

За вказаних обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнені від їх сплати.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 26.03.2009 за згодою представників сторін були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення    10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення : 31.03.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко