УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
справа №22- 4893/ 2008 Головуючий в 1 інстанції -Неганова Н.В.
Доповідач- Білич І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого : судді Білич І.М.
Суддів : Євтушенко О.І., Диби В.Г.
при секретарі Зражевській Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення шкоди.
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2007 року, заяву ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та стягнення шкоди було залишено без руху та наданий строк до 14.12.2007 року для виправлення зазначених в ухвалі недоліків . При цьому суд зазначив , що заявником не конкретизовані вимоги у частині спростування недостовірної інформації, заяву подано без належної оплати судового збору , не додано до Позовної заяви копії всіх документів , що додаються до неї відповідно до кількості осіб.
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 надіслав До суду підтвердження оплати судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи та конкретизував вимоги на окремому аркуші паперу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2008 року зазначена вище позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та наданий йому додатковий строк для виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків, а саме подачі позовної заяви яка б відповідала за змістом і формою вимогам ст. 119 ЦПК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року заяву ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та стягнення шкоди було визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 26 лютого 2008 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду для розгляду по суті. Мотивуючи свою вимогу порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача , пояснення апелянта , вивчивши матеріали справи та поданої апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню .
2
У відповідності до вимог ст. . 119 ЦПК України позовна заява подається у письмовій формі та повинна містити у собі : найменування суду до якого подасться заява ; ім'я ( найменування ) позивача і відповідача , їх місце проживання або місцезнаходження , поштовий індекс, номер засобів зв'язку , якщо такий відомий; зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру ; виклад обставин , якими позивач обґрунтовує свої вимоги ; зазначення доказів , що підтверджують кожну обставину , наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів що додаються до заяви. А також позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Як вбачається із матеріалів справи , ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 04 січня 2008 року в установлений строк подав до суду заяву про захист честі гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральних збитків. При цьому дана заява (а . с 13 ) не є позовною заявою. Вона за формою та змістом не відповідала вимогам які встановлені статтею 119 ЦПК України . Тому судом правомірно у відповідності до вимог ст. 121 ЦПК України 26 лютого 2008 року була постановлена ухвала про визнання заяви ОСОБА_1 неподаною та повернення її заявнику.
З урахуванням вищевикладеного , ухвала суду постановлена у відповідності до вимог діючого законодавства України, а тому немає підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.