РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Тростянецький районний суд Вінницької області

смт. Тростянець, вул. Леніна, 21, 24300, (04343) 2-14-76

15 вересня 2010 року Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша С.І., при секретарі Свистун А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, зазначивши, що являється дитиною війни, перебуває на обліку у відповідача та одержує пенсію, однак відповідач не в повному обсязі реалізує її право на щомісячну грошову надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в силу чого, позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії з

09.07.2007року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р. відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку, понесені судові витрати стягнути з відповідача на його користь.

Сторони в судове засідання не з’явилися, однак подали до суду заяви, в яких просят справу розглянути у їх відсутність.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вказані правовідносини регулюються:

-ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІУ, набрав чинності 01.01.2006 р.), за якою позивач має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком;

-ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції згідно з яким положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано неконституційними;

-Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції згідно з яким положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними;

-ст.ст. 3. 8. ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, відповідно до яких утвердження ; і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, при цьому, в Україні визнається та діє принцип верховенства права, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; # ам/ з / 'зпмг/.?

-п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року, з огляд' на який, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь- якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії, судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

-п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади», згідно з яким не підлягають застосуванню судами .<*. закони та інші нормативно-правові акти, що скасовують конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод;

-Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 p. N 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»; чгуп/пщ ьн

-Практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справа "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ ( mutatis mutandis), справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про принцип юридичної визначеності), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office); • П» мнїкп-дУ '-/тяг.?.- о ю ..

Достовірно доведено, що ОСОБА_1 належить до соціальної групи «діти війни» і має право на соціальні пільги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії.

Суд звертає увагу, що норма ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей ^ війни” піддавалась змінам, а саме: дію згаданої статті зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. N 3235-IV, в послідуючому - відновлено згідно із Законом України від 19.01.2006 p. N 3367-IV, Законом України від 19.12.2006 p. N 489-V дію відповідної статі на 2007 рік - призупинено, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 - зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 p. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згодом, Законом України від 28.12.2007 p. N 107-VI був змінений текст статті, зміни щодо якого Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними та . втратили чинність. Враховуючи зміни до тексту ст. 6 згаданого Закон7, беручи до уваги, що ї позивач звернувся до суду за захистом свого права 10.09.2010 року, то право і позивача щодо перерахунку та виплати грошової надбавки до пенсії в розмірі 30% j мінімальної пенсії, передбаченої ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" підлягає відновленню з 09.07.2007 року по 31.12.2007р. та з

22.05.2008р. по 31.12.2008 рік, в період дії відповідного тексту статті 6 згаданого Закон'.

Посилання відповідача в своєму заперечені на відсутність коштів виділених з Державного бюджету України на відповідні виплати не виправдовує дій відповідача та не знімає з нього відповідальності, так як, ним не було здійснено

жодних дій, насамперед, щодо нарахування відповідної добавки до пенсії, а залучення коштів з Державного бюджету України є похідним процесом, наслідком нарахування згаданої надбавки, шляхом формування Бюджету Пенсійного Фонд України з метою здійснення виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно п.п. З, 4, 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» основними завданнями Пенсійного фонду України є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України, організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, управлінь в районах, містах і районах у містах щодо забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

Суд звертає увагу, що дані правовідносини основані на принципі юридичної визначеності.

Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання грошової допомоги особам, які наділені статусом «діти війни», така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки. й"Г>-

При прийняті рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, як джерелом національного права, зокрема, справа "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ ( mutatis mutandis), справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про принцип юридичної визначеності). Про першу, зокрема, зазначено у листі Верховного суду України від 07.2006 року № 1-5/400. Зазначеним листом Верховний суд України акцентує увагу на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від * бюджетних асигнувань. Крім того, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятій раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Таким чином, враховуючи, що держава, при прийняті Закону України "Про соціальний захист дітей війни", наділила позивача правом на одержання відповідної надбавки до пенсії, чітко визначаючи розмір доплати, що не потребує спеціальних роз’яснень, взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу ЗО % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії, а навпаки, проявили бездіяльність щодо нарахування позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а в послідуючому не виплатили згаданої надбавки в силу неналежного формування необхідного розміру бюджету Пенсійного Фонду України шляхом подання звіту про необхідність залучення відповідних асигнувань, враховуючи зміни ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», беручи до уваги практику Європейского суду з прав людини, дії чи бездіяльність відповідача в період з 18.08.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. по здійсненню нарахування та виплати надбавки до пенсії ОСОБА_1 - визнаються судом незаконними.

Судові витрати понесені позивачем, згідно ст. 88 ЦПК України, слід' стягнути на його користь з відповідача, а саме: 37 грн. 00 коп. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 грн. 50 коп. - понесених витрат на сплату державного мита.

Висновки суду, підтверджуються також слідуючими доказами:

-копією паспорта серії АВ № 362542, з якого видно, що ОСОБА_1 народилася 20 жовтня 1936 р. (а.с. 4);

-копією довідки, виданої Управлінням праці та соціального захисту Тростянецької , РДА, про те, що позивач має право користуватися пільгами відповідно до Закон

України "Про соціальний захист дітей війни"(а.с.5);

На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10- рп/2008, ст.ст. 10, 11, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі незаконною в здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 18.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 рік. з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 45 грн. 50 коп. - понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: