Справа № 2-340/11

2/413/70/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2012 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста ОСОБА_1, в складі

          Головуючого , судді : ВОДОП'ЯНОВА С. М.

          при секретарі : Комарчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 за участю представника позивача –ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника третьої особи - Виконкому Жовтневої районної ради міста ОСОБА_1 –ОСОБА_5 , цивільну справу за позовом :

ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа –Виконком Жовтневого районної у місті Ради міста Кривого Рогу, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення самочинного будівництва та відновлення меж земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, ТОВ НВП «Укргеопроект»про усунення перешкод в користуванні власністю та визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, стягнення матеріальної шкоди, -

                                        В С Т А Н О В И В ;

До Жовтневого районного суду міста ОСОБА_1 звернулась з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа –Виконком Жовтневого районної у місті Ради міста Кривого Рогу, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення самочинного будівництва та відновлення меж земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка у позові зазначила, що з 1988 року вона є власником домоволодіння № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі, яке вона отримала в спадщину після смерті свого чоловіка, ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право на спадщину від 31.08. 1983 року. Спадковий будинок розташований на земельній ділянці розміром - 910 кв. метра

На той час в їх користуванні знаходилась земельна ділянка загальною площею - 2059 кв. метра, що підтверджується планами БТІ та іншими документами, які додані до заяви. Тобто решта - а саме 1149 кв. метра знаходилась під городом.

Земельна ділянка такого розміру ними була отримана в користування після вилучення частини нашої земельної ділянки, яка знаходилась біля водосховища. Саме тоді відповідачам в користування була надана земельна ділянка площею 600 кв. метра.

На підставі рішення Криворізької міськради № 2269 від 29.09.2004 року та Державних актів на право власності на земельну ділянку від 25.04.2005 року їй у власність передані земельні ділянки по вул. Привольній № 9 площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 0,0718 га. для ведення особистого селянського господарства. Згідно вказаних актів вона є власником земельної ділянки розміром - 0,1718 га.

Фактично, на день приватизації розмір земельної ділянки, якою вона користувалась, відповідно до наданих нею документів БТІ, виконкому Жовтневого району, складав - 0,2059 га. На її звернення, чомусь їй у власність була передана ділянка меншого розміру, їй роз'яснили, що такий розмір передбачений нормами безоплатної передачі земельної ділянки у власність. Таким чином, решта неприватизованої земельної ділянки площею 0,0341 га. залишилась їй в користування. Саме за 0,2059 га. вона, починаючи 1955 року, сплачувала податок, що підтверджується квитанціями про сплату податку на землю, які нею надаються.

Однак з вини відповідачів, котрі самочинно захопили частину її земельної ділянки, вона позбавлена права на користування наданою їй земельною ділянкою. Вони без її дозволу та згоди, а також не маючи дозволу органу місцевого самоврядування, поставили паркан на відстані 20 см. від межі на території її земельної ділянки, довжиною 18,3 метра, самочинно захопивши таким чином 0,022 га її земельної ділянки. Крім паркану, на межі земельної ділянки, відповідачі, без відповідного дозволу самочинно побудували баню. Таке будівництво порушує будівельні норми і її права землекористувача і власника земельної ділянки. Крім того на цій межі збудований житловий будинок.

Земельна ділянка відповідачів неприватизована. З часу, коли вона стала власником домоволодіння, вона постійно зверталась у виконком Жовтневої районної в місті ОСОБА_1 ради, БТ1, Держкомзем, правоохоронні органи зі скаргами та заявами на неправомірні дії відповідачів відносно самочинного будівництва, зведення паркану, що порушує її право на користування відведеною їй земельною ділянкою, частина якої є її власністю, але до цього часу питання не вирішене.

Те, що відповідачами порушуються її права, підтверджується листом відділу ЖКГ Жовтневого виконкому, де вказано, що виїздом на місце спеціаліста УЖКГ в присутності заявниці встановлено, що відповідачі порушили будівельні норми, а саме п.3.25 де зазначено, що відстань від сусідніх ділянок до стовбурів дерев повинна бути не менше 4-5 метрів, що відповідачі попереджені про це.

Довідкою комітету згідно якої, відповідачі попереджались про те, що перенесли паркан на земельну ділянку, яка знаходиться в її користуванні.

Добровільно вирішити з відповідачами спір неможливо. Тому з відповідною заявою вона звернулась в виконком Жовтневої районної в місті ОСОБА_1 ради, БТІ та управління Укркомзему. 22.01.2009 року на засіданні комісії з питань вирішення земельних спорів виконкому Жовтневої райради їй було рекомендовано звернутись для вирішення цього спору до суду.

19.06.2009 року листом №3101 БТІ їй повідомили, що відповідачі являються користувачами земельної ділянки площею 600 кв. метра а вона - 2059 кв. метра і рекомендувало звернутись в Управління Укркомзему.

Листом № 1367|5 від 3.07.2009 року Управління Укркомзему повідомило, що в разі незгоди з рішенням органу місцевого самоврядування по врегулюванню винесеного на комісію питання, спір може бути вирішений судом.

На підставі викладенного позивачка просить суд;

1. Усунути їй перешкоду в користуванні земельною ділянкою площею 2059 кв. метра за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Привольна № 9 з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_4, користувачів земельної ділянки по вул. Привольній № 7 шляхом знесення паркану та бані, які самовільно ними збудовані на її земельній ділянці, відновивши встановлені межі земельної ділянки.

2. Стягнути з відповідачів солідарно витрати, пов'язані зі зверненням до суду в сумі 345 гр. 50 коп.

Відповідачка в справі ОСОБА_4, яка представляла в судовому засіданні також інтереси відповідачки ОСОБА_6, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала у повному обсязі та звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, про стягнення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням будинку.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_4 вказала, що відповідачці ОСОБА_6 належить 1/2 частина будинку в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, про що державним нотаріусом другої Криворізької нотаріальної контори ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину будинку № 7 по вул.. Привольній міста Кривого Рогу за реєстровим номером 1-3499 від 22.09.1983 року, яке зареєстровано в Криворізькому БТІ в реєстрову книгу за № 206 сторінка 24 запис 45384.

Їй, ОСОБА_4 (її дівоче прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_9 та ОСОБА_6, як спадкоємцям в рівних частках після померлого 15 травня 1977 року ОСОБА_10, належить 1/2 частина будинку, про що державним нотаріусом другої Криворізької нотаріальної контори ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину будинку № 7 по вулиці Привольній міста Кривого Рогу за реєстровим номером 1-3501 від 22.09.1983 року, яке зареєстровано в Криворізькому БТІ в реєстрову книгу за № 206 сторінка 24 запис 45384.

У їх спільному користуванні для обслуговування будинку № 7 по вул. Привольній міста Кривого Рогу на день успадкування зазначеного домоволодіння знаходилась земельна ділянка загальною площею 850 м2, що складалася з:

1) Земельної ділянки площею - 600 м2, наданої 16 жовтня 1957 року померлому ОСОБА_10 за рішенням № 306 виконкому Жовтневої районної в місті ради в селищі КРЕС по вулиці Привольна 311 «а»для особистого житлового будівництва. Після закінчення будівництва будинку було присвоєно номер - 7.

2) Земельної ділянки площею 250 м2, яка за усною домовленістю була передана в користування, ОСОБА_6, за 2500 радянських карбованців власником домоволодіння № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі, ще за життя покійним ОСОБА_11, що доводився ОСОБА_2 свекром.

Цю частину земельної ділянки сусід ОСОБА_11 передав в їх користування тому, що природний рельєф місцевості, де розташована вулиця, має схил в бік їх домоволодінь №7 та № 9 по вул. Привольній, з північної сторони домоволодінь земельні ділянки виходять до річки, і тому вода від сезонних опадів та поливу дерев може безперешкодно стікати до річки. Оскільки з північної сторони сусідська земельна ділянка частково заходила на їх земельну ділянку, перекриваючи їм доступ до річки. То із раціональних міркувань, щоб забезпечити будинки та господарські споруди від підтоплення водою та дотримуючись засад добросусідства, ввійшовши в їх становище, що їх земельна ділянка має набагато меншу площу, ніж сусідська, для здійснення можливості під'їзду санітарної машини для відкачування каналізаційних стічних вод з вигрібної зі сторони річки, свекор відповідачки ОСОБА_11, передав ОСОБА_6, в користування саме цю земельну ділянку площею 250 м2.

Таким чином, земельна ділянка, якою ми, позивачі за зустрічним позовом, користувались для обслуговування успадкованого ними будинку № 7 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі мала загальну площу 850 кв. метрів, що підтверджується схематичним планом, виконаним БТІ в 1967 році, копія якого долучена до справи.

Земельна ділянка, що знаходиться в їх користуванні для обслуговування житлового будинку, на даний час є не приватизованою але, володіючи нею на законних підставах, вони вважають необхідним звернутися до суду для відновлення свого порушеного права володіння та захисту своїх законних інтересів.

Відповідач за зустрічним позовом, ОСОБА_2, що проживає в домоволодінні № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі, розташованому зі східної сторони по межі з їх земельною ділянкою, порушує їх права власників, а саме:

В 1983 році відповідачка ОСОБА_2, успадкувала після свого померлого чоловіка ОСОБА_7 домоволодіння № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі та земельну ділянку для обслуговування будинку. Ставши власником домоволодіння та користувачем земельної ділянки, ОСОБА_2Г стала порушувати добросусідські відносини, вчиняючи їм перешкоди в користуванні їх нерухомою власністю.

ОСОБА_2Г від земельної ділянки площею 850 кв. метрів , якою вони постійно користувалися до цього часу, відмежувала її частину площею 250 м2, переданої їм ще за життя покійним свекром відповідачки ОСОБА_11 для забезпечення підтоплення талими та дощовими водами їх домоволодіння, залишивши їм в користування земельну ділянку площею 600 м2.

На ділянці площею 250 м2, яку ОСОБА_2Г самовільно, без їх відома та погодження з ними відмежувала для свого користування. Там був розташований сад з 30-річними фруктовими деревами, які вона спиляла, що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду від 09.07.1991 року, згідно якого відповідачка компенсувала завдану їм шкоду, а отже є доказом їх багаторічного користування цією земельною ділянкою.

Зламавши огорожу, якою раніше була обмежена межа земельної ділянки, якою вони користувалися до цього часу, ОСОБА_2 з північної сторони від кінцевого лівого кута їх земельної ділянки, по всій ширині їх земельної ділянки, самовільно без погодження з ними встановила свій паркан, тим самим, встановила нову межу між їх земельними ділянками.

Не дивлячись на те, що це суперечило їх волевиявленню та не бажаючи конфліктувати з сусідкою ОСОБА_2Г, вони не стали поновлювати межі, бо на той час вони не могли знати, що дії відповідачки ОСОБА_2Г по порушенню меж та встановленню нового паркану, згодом призведуть до руйнування їх житлового будинку.

ОСОБА_2Г в позовній заяви просить усунути перешкоди в користуванні належними їй на праві власності земельними ділянками на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НА 383439, виданий на підставі рішення міської ради №2269 від 29.09.2004 року на земельну ділянку площею 0.0718 га. для ведення особистого селянського господарства, та на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НА 383438, виданий на підставі рішення міської ради №2269 від 29.09.2004 року на земельну ділянку площею 0.1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Про отримання ОСОБА_2Г державних актів на земельні ділянки їм стало відомо з отриманого пакету документів, долученого до цього первісного позову. Ознайомившись з державними актами на право власності на земельні ділянки, вони вважають, що у них виникло право на звернення до суду про визнання недійсними зазначені акти , тому що ці державні акти на землю суперечать вимогам статті 198 «Кадастрові зйомки»Земельного кодексу України, де передбачено, що «1. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

2. Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.»А тому відповідно до статті 378 ЦК України «Припинення права власності на земельну ділянку», де в частині 1 зазначено, що «Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом».

Під час підготовки документів для приватизації земельних ділянок ОСОБА_2Г порушила ч.2 п. б) ст. 198 Земельного кодексу України, а саме вони - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 своєї письмової згоди погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами не давали. А це призвело до того, що порушені відповідачем межі ОСОБА_2Г не були відновлені та зменшення земельної ділянки призвело до руйнування будівель. Адже з того часу, як ОСОБА_2 встановила нові межі на земельних ділянках, своїми діями вона створює перешкоди в користуванні належного їм права власності будинку №7 по вулиці Привольній міста Кривого Рогу, а саме:

Відповідачка ОСОБА_2, встановивши новий паркан, по всій його довжині зробила металеве замощення висотою 30 см., яке не дає можливості талим та дощовим водам

природним способом за існуючим уклоном стікати спочатку на земельну ділянку, яку відповідачка відмежувала для свого користування, і яка знаходиться за їх земельною ділянкою, а потім до річки. В результаті цього, вода, що надходить від сезонних опадів та від поливу сусідчиних дерев, накопичується на їх земельній ділянці, бо їй немає куди стікати, просочується у ґрунт і їх двір постійно підтоплюється водою. Через підтоплення ґрунту у їх дворі почав руйнуватися будинок тому, що роками вода просочувалась до підвалу, що знаходиться під будинком, в результаті цього фундамент будинку просів, а на стінах з'явились тріщини.

Крім того, відповідачка ОСОБА_2 обладнала на своєму подвір'ї вздовж своєї дворової ділянки (біля воріт) з боку вулиці бортик, який по межі між їх домоволодіннями переходить у зливову канаву, розташовану на відстані 1,2 метра від стіни їх будинку, та вирила на своїй земельній ділянці земляну траншею, яка розташована в бік їх двору.

В результаті цього, враховуючи, що природний рельєф місцевості має схил до їх будинку, відповідачка ОСОБА_2, збираючи з вулиці та свого двору воду від сезонних опадів та від поливу дерев, по виритій зливовій канаві та траншеї навмисно спрямовує її до їх , домоволодіння, та, крім того, створивши штучне металеве замощення по всій довжині паркану між земельними ділянками домоволодінь №7 та № 9 по вулиці Привольній, перешкоджає природному розтіканню води по поверхні земельної ділянки та зливу її до річки.

За час постійного підтоплення їх двору, будинок має значні ушкодження, що було детально зафіксовано у технічному висновку про технічний стан житлового будинку №7 по вулиці Привольній міста Кривого Рогу, виконаному Криворізьким відділом комплексного проектування Дніпропетровським філіалом ДП «ДНІ і НД1»«НДІпроектконструкція», копія якого приєднана до справи, а саме:

- по задній стінці будинку(з боку домоволодіння відповідачки) утворились тріщини шириною від 2 до 5 см, цегляна кладка на цій стіні має зсув на 6 см. та випирання; на відстані 0,8 метра від кута будинку (в районі ванної кімнати) з'явилася наскрізна тріщина; кут задньої торцевої стіни відійшов від стіни на 4 см з розкриттям тріщин знизу догори; на задній торцевій стіні утворились тріщини під вікнами та над вікнами будинку, а також тріщини в швах цегляної кладки шириною до 1 см;

- в двох жилих кімнатах будинку між стіною та плінтусом утворилися щілини шириною від 2 см до 9,5 см, які при замощуванні цементом знов розкриваються, оскільки руйнівний вплив води на будинок продовжується.

В підвалі стіни пошкоджені грибком та присутній запах вогкості та цвілі

- Внутрішні стіни будинку мають видимі тріщини на стиках стін та стелі, шпалери на стінах в окремих місцях та по кутах перекошені, що свідчить про наявність тріщин на стінах з внутрішньої сторони будинку.

Серед причин руйнування будинку №7 по вулиці Привольній міста Кривого Рогу в технічному висновку зазначено, що ними є:

1) Нерівномірна просадка фундаменту будинку від постійного замочування основи під фундаментом;

2) Постійне підтоплення стіни дощовою водою, зібраною з ділянки домоволодіння № 9 по вул. Привольна, тобто домоволодіння відповідачки ОСОБА_2

3) Періодичне потрапляння води від поливу земельної ділянки домоволодіння № 9 по вул. Привольній, тобто домоволодіння відповідачки ОСОБА_2

Отже, всі три причини руйнування їх будинку пов'язані із збиранням відповідачкою ОСОБА_2 води з вулиці до свого подвір'я та відведенням її до їх земельної ділянки і з тим, що відповідачка ОСОБА_2 штучно створила перешкоди для стікання води від сезонних опадів та поливу дерев природним способом за існуючим уклоном.

За результатами проведеної технічної експертизи у технічному висновку їм, сторонам були надані рекомендації щодо вирішення питання відводу дощової води з земельних ділянок домоволодінь № 7 та № 9 по вулиці Привольній, для чого водовідвідну систему необхідно облаштовувати згідно робочого проекту та топографо-геодезичної зйомки за участі спеціалізованої організації.

Самовільно облаштована відповідачкою ОСОБА_2 водовідвідна система у вигляді траншеї та зливової канави, відведених до їх подвір'я не відповідає ніяким будівельним нормам. Крім того без їх , на те погодження, самовільне встановлення відповідачкою ОСОБА_2 нових земельних меж посеред їх земельної ділянки та самочинно обладнане нею металеве замощування по всій довжині встановленого паркану, свідчать про навмисне створення відповідачкою умов для підтоплення їх домоволодіння.

Вони намагались вирішити спірне питання з відповідачкою ОСОБА_2, робили їй зауваження щодо її самочинно обладнаної системи водовідведення та повідомили її, яким чином це руйнує їх будинок, пропонували сусідці демонтувати свою водовідвідну систему. Але відповідачка ОСОБА_2 категорично відмовляється демонтувати зливову канаву та зарити траншею у себе на подвір'ї та прибрати замощення вздовж встановленого нею паркану, аргументуючи це тим, що між ними існує спір про межі між земельними ділянками зі східної сторони від їх будинку, і, саме таким способом, створюючи перешкоди в користуванні власністю та руйнуючи їм будинок, відповідачка намагається отримано незаслужене благо. Не знайшовши з відповідачкою ОСОБА_2 порозуміння по спірному питанню вони змушені за захистом своїх порушених прав звернутися до суду з цим зустрічним позовом.

В результаті руйнівного впливу води, що роками просочувалася під фундамент будинку, будинок за характером пошкоджень знаходиться в аварійному стані, і потребує в зв'язку з цим капітального ремонту та підлягає відновленню. На відновлювальні та ремонтні роботи потрібні кошти, які вони просять стягнути з відповідача. Вартість ремонтних та відновлювальних робіт вони , на теперішній час оцінюють на власний розсуд в 10000 грн..

На підставі викладеного ОСОБА_4 просить суд,

1. Постановити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні належного їм на праві спільної власності будинку №7 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі та на праві користування земельною ділянкою для обслуговування будинку шляхом:

- демонтування самочинно облаштованої водовідвідної системи, що складається із земляної траншеї, розташованої на земельній ділянці відповідача ОСОБА_2Г за адресою будинок № 9 по вул.. Привольній в м. Кривому Розі, та зливової канави, що проходить по межі між земельними ділянками домоволодінь № 7 та № 9 по вул. Привольній в м. Кривому Розі та вирівнювання площини земельної ділянки до рівня всієї поверхні.

- демонтування встановленого паркану та металевого замощення вздовж всього паркану з північної сторони по ширині земельної ділянки домоволодіння № 7 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі.

- Визнати незаконним рішення міської ради №2269 від 29.09.2004 року в частині видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.0718 га для ведення особистого селянського господарства та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою будинок № 9 по вул.. Привольній в м. Кривому Розі. - Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серія НА 383439, виданий на підставі рішення міської ради №2269 від 29.09.2004 року на земельну ділянку площею 0,0718 га для ведення особистого селянського господарства та державний акт на право власності на земельну ділянку Серія НА 383438, виданий на підставі рішення міської ради №2269 від 29.09.2004 року на земельну ділянку площею 0.1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та припинити право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 0,1 га та площею 0,0718 га, розташованих за адресою будинок № 9 по вул. Привольній в м. Кривому Розі.

3) Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 сплатити на нашу користь ОСОБА_6 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду за причинені ушкодження будинку №7 по вул. Привольній в м. Кривому Розі, в розмірі 10000 гривень.

4) Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на нашу позивачів користь судові витрати (розмір уточнимо в процесі слухання справи).

Представники відповідачів в справі – Виконавчого комітету Криворізької міськради ТОВ НВП «Укргеопроект» та третьої особи - Жовтневого районної у місті Ради міста Кривого Рогу, подали суду заяви з проханням розглядати цю справу без їх участі.

Суд, заслухавши представника позивача –ОСОБА_2 - ОСОБА_3, та відповідачку ОСОБА_4, долідивши письмові докази долучені до справи, вважає, що позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повинен бути задоволеним частково, з наступних підстав;

Судом встановлено, що позивачка та відповідачі в справі є сусідами. ОСОБА_2 володіє домоволодінням № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі, а відповідачі є власниками домоволодіння № 7 по вказаній вулиці.

Між позивачкою та відповідачами в справі існують неприязні стосунки на протязі тривалого часу, з причини користування належними їм земельними ділянками. Позивачка у позові зазначила, що відповідачі в справі самовільно захопили її земельну ділянку. Однак це обставина спростована наданими суду відповідачами в справі доказами.

Як пояснила суду відповідачка в справі ОСОБА_4, її батько ОСОБА_10 отримав для будівництва земельну ділянку за рішенням № 306 виконкому Жовтневої районної в місті ради в селищі КРЕС по вулиці Привольній 311 «а»для особистого житлового будівництва. В цей же рік її батько перед початком будівництва їх будинку, звернувся до свекра позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_11 , який на той час був власником домоволодіння № 9 по вказаній вулиці, с проханням перенести межу приблизно на півтора метра. Так як при будівництві затвердженого плану будинку, не можуть бути витримані встановлені законом норми. Будинок фактично не вміщався на виділеній ділянці землі. Тому зі згоди ОСОБА_11 напроти будинку ОСОБА_10, межа була переміщена на 1.5 метра на протязі 13 метрів вбік домоволодіння № 9. Таке розташування границі межі між домоволодіннями № 7 та № 9 влаштовувало усіх на протязі тривалого часу, починаючи з 1957 року до 1983 року, коли позивачка ОСОБА_2 стала власником домоволодіння № 9. Саме у 1983 році, як зазначила суд ОСОБА_4 ОСОБА_2 стала вимагати від сусідів повернення їй вказаної ділянки землі. Але таке повернення було неможливим без зносу будинку. Тому, як зазначила суду ОСОБА_4, ОСОБА_2 починаючи з 1983 року усіляко дошкуляла їм, вимагаючи повернення їх ділянки землі. Вона зверталась до різних установ зі скаргами у яких вимагали повернути їй ділянку землі. І лише у 2009 році ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом.

Таким чином, суд вважає, що задоволення позову ОСОБА_2 неможливе. Оскільки у даному випадку самовільного захоплення землі відповідачами не мало місця. А ця частина земельної ділянки яка була надана у користування ОСОБА_11 у добровільному порядку була передана відповідачам в справі.

У даному випадку, суд вважає, що сплинув термін позовної давності - три роки для вирішення цього спору. Про порушене право ОСОБА_2 дізналася у 1983 році і тільки через 26 років після цього, вона звернулась до суду з цим позовом.

Зміна межі земельної ділянки між позивачкою та відповідачами не можливе також на думку суду так як це не можливо без знесення будинку відповідачів, який збудовано ще у 1957 році. Зміна межі земельної ділянки відбулася за згоди колишнього власника домоволодіння № 9 ОСОБА_11 який за життя не пред’являв до відповідачів ніяких претензій стосовно границь земельних ділянок. Тому позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Що стосується зустрічного позову, то судом встановлено що ОСОБА_2 своїми не добросусідськими діями фактично руйнує будинок №7, власниками якого є відповідачі в справі. Ця обставина знайшла своє доказове підтвердження у наданих суд письмових доказах, а саме; у висновку технічної експертизи, виконаному Криворізьким відділом комплексного проектування Дніпропетровським філіалом ДП «ДНІ і НД1»«НДІ проектконструкція», долученого до справи, у якому зазначено на технічний стан житлового будинку № 7 по вулиці Привольній міста Кривого Рогу. Так у цьому висновку зазначено що на вказаний будинок діє руйнівний вплив води з боку домоволодіння № 9.

По задній стінці вказаного будинку (з боку домоволодіння ОСОБА_2Г.) утворились тріщини шириною від 2 до 5 см., цегляна кладка на цій стіні має зсув на 6 см. та випирання; на відстані 0,8 метра від кута будинку. В районі ванної кімнати з'явилася наскрізна тріщина; кут задньої торцевої стіни відійшов від стіни на 4 см. з розкриттям тріщин знизу догори; на задній торцевій стіні утворились тріщини під вікнами та над вікнами будинку, а також тріщини в швах цегляної кладки шириною до 1 см.. В двох жилих кімнатах будинку між стіною та плінтусом утворилися щілини шириною від 2 см до 9,5 см, які при замощуванні цементом знов розкриваються, оскільки руйнівний вплив води на будинок продовжується.

В підвалі стіни пошкоджені грибком та присутній запах вогкості та цвілі. Внутрішні стіни будинку мають видимі тріщини на стиках стін та стелі, шпалери на стінах в окремих місцях та по кутах перекошені, що свідчить про наявність тріщин на стінах з внутрішньої сторони будинку.

Серед причин руйнування будинку №7 по вулиці Привольній міста Кривого Рогу в технічному висновку зазначено, що ними є:

1) Нерівномірна просадка фундаменту будинку від постійного замочування основи під фундаментом;

2) Постійне підтоплення стіни дощовою водою, зібраною з ділянки домоволодіння № 9 по вул. Привольна, тобто з боку домоволодіння відповідачки ОСОБА_2

3) Періодичне потрапляння води від поливу земельної ділянки домоволодіння № 9 по вул. Привольній, тобто домоволодіння відповідачки ОСОБА_2

Отже, всі три причини руйнування їх будинку пов'язані із збиранням відповідачкою ОСОБА_2 води з вулиці до свого подвір'я та штучним відведенням її до земельної ділянки відповідачів. Так ОСОБА_2 штучно створила перешкоди для стікання води від сезонних опадів та поливу дерев природним способом за існуючим уклоном.

За результатами проведеної технічної експертизи у технічному висновку їм, сторонам були надані рекомендації щодо вирішення питання відводу дощової води з земельних ділянок домоволодінь № 7 та № 9 по вулиці Привольній, для чого водовідвідну систему необхідно облаштовувати згідно робочого проекту та топографо-геодезичної зйомки за участі спеціалізованої організації.

Так судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 самочинно збудувала водовідну систему, що складається із виритої земельної траншеї, розташованої на земельній ділянці ОСОБА_2 та зливної канави, що проходить по межі між земельними ділянками домоволодінь № 7 та № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі.

Крім того, ОСОБА_2 самовільно встановила паркан та металеві замощення вздовж всього паркану з північної сторони по ширині земельної ділянки домоволодіння № 7 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі. Всі ці споруди, як зазначила відповідачка ОСОБА_4 виконані ОСОБА_2 навмисно, і з однією ціллю –заставити їй зруйнувати будинок і повернути їй –ОСОБА_2 частку вказаної вище ділянки землі.

Такі дії ОСОБА_2 суд розцінює як протиправну та недобросусідську поведінку, направлену на те, щоб любою ціною добитися від відповідачів виконання її вимог.

У даному випадку, суд вважає необхідним захистити права відповідачів, шляхом зобов’язання ОСОБА_2 демонтувати та змінити самочинно збудовану водовідну систему, що складається із земельної траншеї розташованої на земельній ділянці ОСОБА_2 та демонтування зливної канави, розташованої на межі біля будинку № 7. Такі вимоги відповідачів, є на думку суду, такими що ґрунтуються на законі а тому житлові права відповідачів суд вважає необхідним захистити.

Відповідно до ст.96 п.2 ЗК України, землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власності суміжних землевласників та землекористувачів.

А згідно ст.152 ЗК власники або користувачі земельної ділянки можуть вимагати усунення будь-яких перешкод та порушень їх прав на землю.

Відповідно до пункту - 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України

від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства

при розгляді цивільних справ»(Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) спори щодо додержання правил добросусідства –обов’язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо), –розглядаються судами відповідно до статей 103–109 ЗК і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів

А у пункті - 7 зазначеної Постанови ПВС вказано, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

В даному випадку відповідачу у своєму зустрічному позові просять визнати недійсними рішення Криворізької міської ради № 2269 від 29 вересня 2004 року в частині видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.0718 ГА., для ведення особистого селянського господарства та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.1 ГА. для будівництва і обслуговування житлового будинку розташованого за адресою; будинок № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі, та визнати державні акти на право власності на земельну ділянку Серії НА 383439 та серії НА 383438 видані на підставі рішення міської ради № 2269 від 29 вересня 2004 року, на земельну ділянку площею 0.0718 га. та 0.1 га , виданих ОСОБА_2.

Оскільки ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку без їх відома та згоди, яку вона повинна була отримати згідно вимог закону. Однак комісією виконкому їй було дозволено приватизувати землю без їх відповідачів в справі згоди. Їх, відповідачів ОСОБА_6, та ОСОБА_4 не було навіть запрошено на засідання цієї комісії виконкому та не з’ясовано причини, з яких вони були проти приватизації земельної ділянки ОСОБА_2. Про те, що остання приватизувала свою земельну ділянку їм, відповідачам в справі, стало відомо, тільки тоді, коли вони були ознайомлені з цим позовом. Відповідачка ОСОБА_4 просить суд скасувати приватизації землі ОСОБА_2, оскільки остання порушує правила добросусідства, самовільно захватила земельну ділянку, яка належала їм по праву та приватизувала її та навмисно руйнує їх будинок.

Згідно з пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2, вказаної вище, … розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Тому суд вважає, що посадовими особами Виконкомом Криворізької міськради при вирішені питання про дачу дозволу ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки, не було належним чином з’ясовано чи не порушує вона права на земельну ділянку її сусідів, та не з’ясували належним чином таку обставину як, - чи не має спору між ОСОБА_2 та її сусідами стосовно користування земельними ділянками.

Представник відповідача в справі - Виконкому Криворізької міськради ОСОБА_12 - безпідставно пропонував суду у своїх письмових поясненнях, наданих суду і приєднаних до справи, не розглядати спір в частині визнання приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки недійсною і закрити провадження по справі, вважаючи , що цей спір повинен бути розглянутим в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з зазначеного, суд вбачає підстави для задоволення позову відповідачів, в частині визнання рішення Криворізької міської ради № 2269 від 29 вересня 2004 року про видачу ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.0718 ГА., для ведення особистого селянського господарства та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.1 ГА. для будівництва і обслуговування житлового будинку розташованого за адресою; будинок № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі, та визнання державних актів на право власності на земельну ділянку Серії НА 383439 та серії НА 383438 видані на підставі рішення міської ради № 2269 від 29 вересня 2004 року, на земельну ділянку площею 0.0718 га. та 0.1 га, виданих ОСОБА_2.

Крім того, відповідачі в справі заявили у своєму зустрічному позові вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на їх користь 10 000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди. Однак, відповідачі вказали, що вони не можуть оцінити та надати суду вартість ремонтних робіт необхідних для належного відновлення будинку № 7. І тому вони приблизно оцінили матеріальні збитки завданні їм позивачкою ОСОБА_2 у 10 000 гривень.

Суд не може, у даному випадку погодитись з такою оцінкою завданої відповідачам матеріальної шкоди діями ОСОБА_2. А на проведенні будівельно-технічної експертизи для встановлення вартості відновлювальних робіт по приведенню будинку у належний стан, ОСОБА_4 під час розгляду справи не наполягала.

Тому суд, не вбачає підстав для задоволення у цій частині позову, не маючи допустимих доказів, якими належним чином було б підтверджено заподіяння матеріальної шкоди будинку № 7 по вулиці Привольній.

Керуючись ст..91-96, 103, 152-158,198, Земельного кодексу України, ст..15, ст.319, 378, 386, 391, 1166 ЦК України, на підставі ст.. 88, 212-214 ЦПК України

В И Р І Ш И В ;

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа –Виконком Жовтневого районної у місті Ради міста Кривого Рогу, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення самочинного будівництва та відновлення меж земельної ділянки, залишити без задоволення.

Зустрічний позов задовольнити частково та зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні належного ОСОБА_6 та ОСОБА_4 спільної власності –будинку № 7 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі шляхом демонтування самочинно збудованої водовідної системи, що складається із земельної траншеї розташованої на земельній ділянці ОСОБА_2 та демонтування зливної канави, що проходить по межі між земельними ділянками домоволодінь № 7 та № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі та вирівнювання площини земельної ділянки до рівня усієї поверхні, демонтувати встановлений паркан та металеві замощення вздовж всього паркану з північної сторони по ширині земельної ділянки домоволодіння № 7 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі.

Визнати незаконним рішення Криворізької міської ради № 2269 від 29 вересня 2004 року в частині видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.0718 ГА., для ведення особистого селянського господарства та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0.1 ГА. для будівництва і обслуговування житлового будинку розташованого за адресою; будинок № 9 по вулиці Привольній в місті Кривому Розі.

Визнати державні акти на право власності на земельну ділянку Серії НА 383439 та серії НА 383438 видані на підставі рішення міської ради № 2269 від 29 вересня 2004 року, на земельну ділянку площею 0.0718 га. та 0.1 га , виданих ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_4 –відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга усіма учасниками процесу та заінтересованими у справі особами на протязі 10 днів, з дня виготовлення повного тексту цього рішення суду, в палату з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_1.

Визначити день виготовлення повного тексту цього рішення - 06 листопада 2012 року.

Суддя: ОСОБА_13