Справа № 22-ц-885/12 Головуючий у І інстанції Карєва А.О.

Провадження № 22-ц/1090/706/12 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 49 01.03.2012

УХВАЛА

Іменем України

01 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Іванової І.В.,

при секретарі Сашко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини,

встановила:

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 в інтересах своєї дочки ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому посилалася на те, що з 07 липня 2007 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 12 грудня 2004 року у них з відповідачем народилася дочка ОСОБА_3.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 червня 2011 року з відповідача стягнуто аліменти на повнолітню дочку від першого шлюбу – ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини усіх видів його доходів до досягнення нею 23 річного віку.

Позивачка просила встановити розмір аліментів та зобов’язати ОСОБА_4 сплачувати аліменти на користь неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття, визначити єдину частку аліментів на двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у розмірі 1/3 від усіх доходів ОСОБА_4 на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною 23 річного віку. Позов заявила з підстав, передбачених ст. ст. 181-183, 200 СК України.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини всіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на користь ОСОБА_2, починаючи з 19.10.2011 року до досягнення дитиною повноліття. В інший частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 188 грн. 20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду, а саме: визначити єдину частку аліментів на двох дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у розмірі 1/3 від усіх доходів ОСОБА_4 на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною 23 річного віку. Позивачка посилається на порушення судом правил ч. 2 ст. 183 СК України - рівності часток усіх дітей, на утримання яких стягуються аліменти, тобто на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визначення єдиної частки аліментів на двох дітей відповідача від різних шлюбів у розмірі 1/3 від усіх його доходів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка фактично просить змінити рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 червня 2011 року про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки від першого шлюбу ОСОБА_5, що є неправомірним.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Встановлено, що позивачка та відповідач перебувають у шлюбі, 12 грудня 2004 року у них народилася дочка ОСОБА_3.

Встановлено, що рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 червня 2011 року з відповідача стягнуто аліменти на повнолітню дочку від першого шлюбу – ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини усіх видів його доходів до досягнення нею 23 річного віку.

Встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2011 року стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини всіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на користь позивачки ОСОБА_2, починаючи з 19.10.2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Цим же рішенням суд першої інстанції відмовив у позові в частині визначення єдиної частки аліментів на двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у розмірі 1/3 від усіх доходів ОСОБА_4 на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною 23 річного віку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в цій частині позовних вимог, оскільки правила ч. 2 ст. 183 СК України поширюються на пред’явлення позову про стягнення аліментів на утримання дітей від однієї матері, а рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 червня 2011 року з відповідача стягнуто аліменти на повнолітню дочку від першого шлюбу, тобто від іншої матері.

Тому суд дійшов вірного висновку про те, що позивачка фактично просить змінити рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 23 червня 2011 року про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки від першого шлюбу ОСОБА_5

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування ч. 2 ст. 183 СК України є безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду від 06 грудня 2011 року в частині відмови в позові відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінено з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді