ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року 11 год.05 хв. Справа № 2а-188/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Малиш Н.І.
при секретарі Рожик О.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом
Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
14 січня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача кошти, які були виплачені ОСОБА_1 у вигляді допомоги по безробіттю та також на перенавчання на загальну суму 2784 грн. 60 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення перевірки Правобережним міжрайонним центром зайнятості Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент – Перетворювач» було виявлено, що ОСОБА_1 працювала у зазначеному товаристві, отримувала за це заробітну плату, маючи водночас статус безробітної, який їй надано з 30.04.2008року Правобережним міжрайонним центром зайнятості. Позивач вважає, що приховавши факт працевлаштування, відповідач не законно отримала право одержувати допомогу по безробіттю, чим порушила вимоги чинного законодавства України.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала. ОСОБА_1 пояснила наступне, що вона дійсно відвідувала ТОВ «Елемент – Перетворювач» з метою вивчення специфіки та умов праці. За цей час їй було роз’яснено що потрібно буде робити, ознайомили з умовами праці, технікою безпеки. В період навчання відповідачем дійсно був підписаний договір цивільна – правового характеру №127Э- 5/48 від 01.08.2008р. але вона не повідомила про це позивача. Проте вважає, що сума стягнення повинна бути меншою, оскільки вона перебувала на ТОВ «Елемент – Перетворювач» лише два місяці.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає у адміністративному позові позивач, 23.04.2008 року ОСОБА_1 була зареєстрована у Правобережному центру зайнятості як особа, що шукає роботу. З 30.04.2008року відповідачу надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю тривалістю 360 календарних днів, залежно від страхового стажу, у період з 30.04.2008 року по 24.04.2009 року. В період перебування на обліку в центрі зайнятості та призначення допомоги по безробіттю, ОСОБА_1Д отримала допомогу по безробіттю та матеріальної
допомоги в період професійного навчання з 01.08.2008 року на загальну суму 2534 грн. 00 коп. Також позивачем були витрачені державні кошти на перенавчання у розмірі 250 грн. 60 коп.
Згідно довідки Правобережного центру зайнятості № 085909671 від 12.08.2009 року, загальна сума боргу ОСОБА_1 за період з 01.08.2008року по 07.04.2009 року становить 2534 грн. 00 коп. (серпень 2008 року – 280 грн.; вересень 2008 року – 280 грн.; жовтень 2008 року – 300 грн.; листопад 2008 року – 150 грн.; грудень 2008 року – 360 грн.; січень 2009 року – 360 грн.; лютий 2009 року – 360 грн.;березень 2009 року – 360 грн.; квітень 2009 року – 84грн.).
Відповідно до довідки Запорізького обласного центру зайнятості №1528/10 від 27.01.2009 року сума витрат на перенавчання безробітної ОСОБА_1 яка перенавчалась у ДП «ЗНКК» ДАТ «БК «Укрбуд» за договором №278-у від 20.06.2008 року за період з 01.08.2008 року по 12.09.2008 року складає 250 грн. 60 коп.
03 червня 2009 року Правобережним міжрайонним центром зайнятості проведено перевірку ТОВ «Елемент - Перетворювач» про що було складено акт № 31 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Елемент - Перетворювач» згідно договору №127Э-5/48 від 01.08.2008 року та отримувала за виконану роботу кошти.
Цей факт підтверджується договором №127Э-5/48 від 01.08.2008 року який підписаний відповідачем особисто, а також актами приймання – передачі виконаних робіт від 28.08.2008 року та від 30.09.2008року.
Листом № 864 від 02.09.2009 року Правобережний міжрайонний центр зайнятості сповістив ОСОБА_1 про факти встановлені при перевірці ТОВ «Елемент - Перетворювач» та посилаючись на вимоги п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» запропонував відповідачу у добровільному порядку повернути суму коштів, які були виплачені їй у вигляді допомоги по безробіттю у розмірі 2534 грн. та коп., а також кошти у вигляді допомоги в період професійного навчання та витрат на перенавчання у розмірі 250 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення», для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості зокрема має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення», державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах: забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної
підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб; сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для
розвитку підприємництва; координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості; співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення; міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.
Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до п. «в» ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Згідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Відповідно до п. 2 ст. 36 України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Таким чином, суд вважає, що у порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1, як застрахована особа, не виконувала покладені на неї обов’язки щодо надання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їй допомоги по безробіттю, а також зловживала наданими їй правами, що призвело до необґрунтованої виплати відповідачу матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 2534 грн. 00 коп., а також у вигляді допомоги в період професійного навчання та витрат на перенавчання у розмірі 250 грн. 60 коп. В зв’язку з чим ОСОБА_1 завдала збитків центру зайнятості на загальну суму 2784 грн. 60 коп.
Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо сплати у добровільному порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю, суд вважає, що вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 159-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького міського центру зайнятості суму коштів у розмірі 2784 (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови в повному обсязі до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена у повному обсязі 09 березня 2010 року.
Суддя (підпис) Н.І.Малиш
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Н.І. Малиш