ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2010 року Справа № 2а-7095/09/0870
(10 год.58 хв.) м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Управління пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по внескам загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України), звернулось Управління пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області (надалі - позивач) з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 10402 грн.54 коп.
Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, в якості нормативних підстав позову посилається на Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та КАС України., просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позові.
Ухвалою від 04.01.2010 р. судом відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-7095/09/0870.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, від позивача надійшло клопотання (вх..№1486 від 22.01.2010 р.) про розгляд справи без участі представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідач будучи повідомлений судом про дату, місце і час судового засідання ухвалою суду та судовою повісткою про виклик до суду в судове засідання не з’явився, заперечень, пояснень по суті позовних вимог, а також витребувані ухвалами суду документи і матеріали не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений судом належним чином ухвалою суду та судовою повісткою про виклик до суду які надсилались за місцезнаходженням відповідача та отримувались ним особисто, про що свідчить поштове повідомлення про вручення. Таким чином, відповідач мав можливість з’явитись в судове засідання та надати суду витребувані документи. В зв’язку з чим, суд вважає наступні виклики відповідача безпідставними.
З підстав наведених вище суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме – звукозаписуючого пристрою «Камертон».
У судовому засіданні 25.01.2010 р, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
У ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 400/97-ВР) зазначено, що платниками збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до вимог ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 3 ст. 15 зазначеного вище Закону (платники страхових внесків) передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.
У ч. 2. ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п. п. 1.3 пункту 1 та пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція), страхувальники є платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п. 11.11. ст. 11 Інструкції, зазначеної вище, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства (установи чи організації) та завіряються печаткою. Розрахунки подаються платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 2 ст. 20 Закону (№ 1058-IV) передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та ін. документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону (№ 1058-IV), обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фону України у випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та ін. документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 Закону (№ 1058-IV) передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.
У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону (№ 1058-IV), страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно з нормами абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону (№ 1058-IV), у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
У період з січня по грудень 2009 р. р. відповідачу нараховано страхових внесків на суму 11402 грн.54 коп. ПП Шехурдіну ОСОБА_2 направлялись вимоги Ф-34 від 23.01.2009 р. на суму 6656 грн.60 коп. та Ф-36 від 01.12.2009 р. на суму 4745 грн.94 коп. Відповідач частково сплатив заборгованість на суму 1000 грн. Таким чином, станом на 25.12.2009 р. сума заборгованості приватного підприємця ОСОБА_1 перед Управлінням ПФУ складає 10402 грн.54 коп., що підтверджується картками особового рахунку страхувальника та розрахунком суми страхових внесків (стр.5,12).
При цьому, в терміни, передбачені чинним законодавством (Закон № 400/97-ВР, Закон № 1058-IV), відповідачем зобов’язання зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі виконані не були. Докази іншого відповідачем суду не надані.
У зв’язку із наведеним вище суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 10402 грн.54 коп. є обґрунтованими, заснованими на законі, підтверджені зібраними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 5, 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 ст. 11, ст. 51, ст. 60, ч. 1 ст. 71, ст. ст. 94, 158, 160-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2009 р. по 25.12.2009 р. у розмірі: 10402 (десять тисяч чотириста дві) грн. 54 (п’ятдесят чотири) коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 29 січня 2010 р.
Суддя (підпис) Н.І.Малиш
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Н.І.Малиш