ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2009 Справа№ 6/473-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Голяшкін О.В., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання: Вовченко О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача: Кітченко М.О.;
представник відповідача: Деркач В.А.;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Комекс", м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.09р.
у справі № 6/473-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс", м.Дніпропетровськ,
до відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ,
про стягнення 42 484, 95 грн.
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс", м.Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ про стягнення 42 484, 95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач частково не виконав своє зобов’язання по оплаті продукції на підставі договору поставки № 511080216 від 18.03.2008р. в зв’язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 41 960 грн. 72 коп., пеню у розмірі 524 грн. 23 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009р. (суддя –доповідач О.О. Коваленко) в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що позивач документально не довів ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009 р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник позивача просить рішення суду скасувати; представник відповідача заперечує проти апеляційній скарги, просить рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду –скасуванню, з наступних підстав.
18.03.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки товару № 511080216 та підписано специфікації до нього, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач згідно накладними № КС-12258/0 та № КС-12258/1 від 09.10.2008 р. передав відповідачеві товар на загальну суму 65 510,39 грн. частково передбачений умовами вищеназваного договору, а частково не передбачений умовами вищеназваного договору який відповідач згідно п.4.1 умов договору зобов’язався оплатити шляхом 100% передоплати при наданні позивачем відповідачеві податкової накладної.
Відповідач, отриманий товар загальною вартістю 65 510,39 грн. оплатив частково у сумі 23 549,67 грн., в зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за умовами договору у сумі 41 690,72 грн.
11.11.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у сумі 41 690,72 грн., яка виникла з причин неналежного виконання відповідачем умов вищеназваного договору. Відповідач відповіді не надав.
На підставі умов п.7.1 договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 524,23 грн., в зв’язку з порушення відповідачем грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач не довів факт здійснення відповідачем 100 відсотків передоплати за товар, як було передбачено договором, тобто порушив свої зобов’язання, а також суд вказав, що позивачем не доведено те, що поставка здійснена саме за договором №511080216 від 18.03.08р.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За накладною №КС-12258/0 від 09.10.08р. позивач передав відповідачу металопродукцію на суму 36 586 грн. 20 коп. та за накладною №КС-12258/1 від 09.10.08р.–металопродукцію на суму 28 924 грн. 19 коп. Обидві накладні мають посилання на договір №511080216 від 18.03.08р. Довіреність, що видана на отримання вказаної продукції ЯПЗ №237867 від 09.10.08р. також містить посилання на цей договір (а.с. 14-17).
Таким чином, поставка товару здійснена саме на підставі договору №511080216 від 18.03.08р.
Що стосується посилання суду на невиконання відповідачем вимог щодо попередньої оплати товару, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу
Відповідно до ч.4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач здійснив поставку металопродукції, незважаючи на відсутність попередньої оплати з боку відповідача, друга сторона –відповідач повинен здійснити свої зобов’язання по оплаті отриманого товару, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині оплати основного боргу –41 960 грн. 72 коп.
Що стосується стягнення пені за прострочку виконання зобов’язання по оплаті вартості поставленої продукції, вона повинна нараховуватись за період з 20.11.2008р. по 22.01.2009р. з наступних підстав.
Згідно з п. 4.1 договору, розрахунки за договором проводяться “Покупцем” за рахунком “Постачальника” на протязі 5 банківських днів після поставки товару, за наявності податкової накладної. В подальшому сторони уклали додаткові угоди до даного договору, в яких редакція п. 4.1 договору була змінена: “Розрахунки за договором проводяться покупцем шляхом попередньої оплати за рахунком “Постачальника” в розмірі 100% вартості товару; “Постачальник” передає покупцю податкову накладну”. Таким чином, договором передбачено дві умови для розрахунку - поставка товару та надання податкової накладної, але виходячи з останньої редакції п. 4.1 договору (а.с. 13) строк оплати не було встановлено.
Зважаючи на те, що попередня оплата 100% вартості товару не була здійснена, строк остаточного розрахунку сторонами не узгоджено.
Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зважаючи на те, що 12.11.2008р. позивач направив відповідачу вимогу про оплату та податкову накладну, строк оплати складає 7 днів, тобто прострочення зобов’язань по оплаті необхідно рахувати з 20.11.2008р. по 22.01.2009р., тобто за 64 дня.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також відповідно до п. 7.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 21.03.2008р.): - “За порушення термінів постачання товару або його оплати винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки оплати товару від вартості неоплаченого в строк товару, за кожен день прострочки оплати товару, але не більше 5% вартості неоплаченого в строк товару”
Таким чином, сума боргу з врахуванням індексу інфляції складає 43 484 грн. 52 коп., сума пені за вказаний період складає 1 765 грн. 80 коп., сума 3% річних складає 220 грн. 72 коп.
Зважаючи на вказані обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню, в зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Судові витрати необхідно стягнути з відповідача, пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Комекс", м. Дніпропетровськ –задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009 року у справі № 6/473-08 –скасувати
“Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21, код ЄДРПОУ 05393116, рахунок 2600930000321 Банк “Кредит-Дніпро”, МФО 305749) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс", м.Дніпропетровськ (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Чекмарева, 2, код ЄДРПОУ 30295870, рахунок 26001101134001 у відділенні ЗАТ “Альфа-Банк” м. Києва, МФО 300346) суму основної заборгованості 41 960 (сорок одну тисячу дев’ятсот шістдесят) грн. 72 коп.; суму інфляційних втрат 1 523 (одна тисяча п’ятсот двадцять три) грн. 80 коп.; 3% річних 220 (двісті двадцять) грн. 72 коп.; пені 1 765 (одна тисяча сімсот шістдесят п’ять) грн. 80 коп.; держмито, сплачене при поданні позову 454 (чотириста п’ятдесят чотири) грн. 71 коп.; та при поданні апеляційної скарги 227 (двісті двадцять сім) грн. 35 коп. та сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 (сто вісімнадцять) грн., в іншій частині позову відмовити.
Доручити господарського суду Дніпропетровської області видати накази по справі.”
Головуючий І.М. Герасименко
Судді О.В. Голяшкін
Л.О. Ясир