АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-28801/11 Номер провадження 22-а/1690/19913/11Головуючий у 1-й інстанції Сегет Я.С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та нарахувати щорічну державну допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період часу з 2009 року по 2010 рік включно,
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 – задоволено повністю.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області в частині не донарахування допомоги ОСОБА_2 протиправними.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 2009р. по 2010 р. в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, із застосуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент проведення виплат з урахуванням проведених виплат. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області просить скасувати рішення з підстав порушення норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки не враховано, що Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області не є належним відповідачем, здійснювати виплати можливо лише у межах коштів, отриманих з Державного бюджету України, в якому виплата даних коштів в розмірах встановлених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачена.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що скарги підлягають відхиленню.
У відповідності з ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивачє учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6) та відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5мінімальних заробітних плат.
Частиною 7 ст. 48 вищевказаного Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької райдержадміністрації Полтавської області № 18-72 від 06.08.2010 року (а.с.24) допомога на оздоровлення участникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії у 2007 -2009 роках становить – 100 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України в 2006 році доповнила Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач мав право на отримання в щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5мінімальних заробітних плат із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, встановлених Законами України про Державний бюджет на відповідні роки.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено в такій редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказаний п. 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.
У 2009 році допомога на оздоровлення позивачу була нарахована та виплачена у розмірі 90 грн. відповідно до Постанови КМУ № 562 від 12 липня 2005 року. Однак це суперечить положення ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами.
Таким чином, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діє в редакції, яка була до внесення відповідних змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5мінімальних заробітних плат.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами і дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності вимог про сплату допомоги на оздоровлення.
Таким чином, пріоритетним є застосування в даному випадку норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України.
Тому висновок суду про те що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є правильним.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів уповноваженим державним органам для виконання покладених на них обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
За таких обставин судове рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального й процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.183 -2 ч. 10, 197, 200, 205, 206 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області - відхилити.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Кривчун Т.О.
ОСОБА_3
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1