Справа № 2-299/2007

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2007 року                                                                                                           м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: головуючого - судді Коверзнева В.О., при секретарі - Бабич В.Д., з участю: представника позивача - адвоката ОСОБА_1, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

встановив:

02.10.2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача по стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 25616 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і наполягав на задоволенні. Додатково просив стягнути на користь позивача судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 256 грн 16 коп., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та правовою допомогою адвоката в розмірі 1360 грн.

Відповідач позов не визнав зазначивши, що позивач не надав доказів на підтвердження фактичної передачі йому вказаної суми грошових коштів, а розписка про отримання позики не підтверджує цього, оскільки видана внаслідок застосування позивачем психологічного тиску.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини. 14.11.2003 року позивач передав відповідачу в борг грошові кошти в сумі 25616 грн 47 коп., які останній зобов'язався повернути в строк до 14.11.2004 року. Оригіналом розписки відповідача, яку представник позивача пред'явив у судовому засіданні (а.с. 6) підтверджується, що відповідач взяті на себе обов'язки не виконав і суму позики не повернув.

Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України розписка позичальника, яка засвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми є підтвердженням укладення договору позики.

Таким чином, отримання відповідачем від позивача позики в сумі 25616 грн 47 коп. є доведеним.

Згідно ст. 204 цього Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладення сторонами договору позики не суперечить закону, при цьому відповідач не надав доказів визнання договору позики недійсним судом, у зв'язку з чим доводи відповідача про його укладення внаслідок застосування психологічного тиску при вирішенні спору до уваги не приймаються.

Зазначене, є підставою стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 25 616 грн.

Оплата позивачем судового збору в розмірі 256 грн 16 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн підтверджується квитанціями, що з урахуванням вимог п.1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 та ст. 88 ЦПК України є підставою відшкодування зазначених судових витрат за рахунок відповідача.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні на користь якої ухвалено судове рішення виплачуються в сумі 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката.

Статтею 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено з 01.01.2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 грн на місяць.

Таким чином за 1 годину роботи представника позивача - адвоката ОСОБА_1 підлягає оплаті 400 х 40% =160 грн. Розгляд даної справи тривав 0.5 години. Враховуючи її складність суд вважає, що при належній кваліфікації адвокату достатньо для підготовки позовної заяви та до участі у справі 2 години. Таким чином, на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 160 х 2.5 = 400 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 79, 81, 84, 88, 208, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 204, 1046, 1047 ЦК України, ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590, суд

вирішив:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 25616 грн та 256 грн 16 коп. у відшкодування судового збору, 30 грн у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 400 грн у відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 26 302 грн 16 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про   апеляційне   оскарження   рішення,   якщо   вона   подається   в   строк, встановлений для подання заяви.