Справа № 2-328/09

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                       18 березня 2009 року                                                                                                

         Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

під головуванням судді                        Панасюка С.Л.,

     за участю: секретаря                        Віндюк Н.І.,

 представника позивача                         ОСОБА_1

                    відповідача                         ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "АТП 10706" до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

         Відкрите акціонерне товариство "АТП 10706" (далі - ВАТ "АТП 10706") звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості.

         Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року між ВАТ "АТП 10706" (Замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_3  (на даний час – ОСОБА_2 ) (Виконавець) було укладено договір "Про надання послуг по керуванню транспортними засобами". Відповідно до умов вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується при виконанні визначених Замовником регулярних і нерегулярних перевезень керувати транспортним засобом Замовника, реалізовувати квитки, приймати від пасажирів кошти за надані послуги в повному обсязі, надавати супутні послуги. Замовником встановлюється для виконавця, а Виконавцем, шляхом прийняття замовлення (виїзд в рейс) визнається та забезпечується план виторгу. Розмір плану виторгу вноситься в шляховий лист і є обов'язковим для виконання. Протягом десяти робочих днів після закінчення звітного періоду (місяць), Замовник проводить з Виконавцем остаточний розрахунок по виконанню плану виторгу за результатами перевезень, про що між сторонами складається акт виконаних робіт та взаємних розрахунків.

         Позивачем стверджується, що після проведення звірки розрахунків і оформлення акту звірки, станом на 01 листопада 2006 року, була встановлена заборгованість відповідача перед позивачем, яка становить 3850,65 грн., з них 3692,65 грн. – борг за невиконання плану станом на 01 жовтня 2006 року, 158,00 грн. – заборгованість за надані послуги, які надає підприємство за ведення податкового і бухгалтерського обліку відповідно до укладеного договору.

         25 жовтня 2006 року відповідач звернувся з пропозицією про розірвання вказаного договору, про що між сторонами було складено Угоду про розірвання договору про надання послуг по керуванню транспортними засобами, але підписати її відповідач відмовився, про причину відмови не повідомив, добровільно погасити заборгованість, яка в нього виникла перед позивачем, відмовився. Оскільки відповідач систематично не виконував умови договору в частині проведення взаєморозрахунків, підприємство прийняло рішення про розірвання договору від ІНФОРМАЦІЯ_1  року в односторонньому порядку.

         В зв'язку з тим, що відповідач добровільно відмовився сплатити заборгованість, підприємство було змушено звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості. Однак, оскільки відповідач припинив державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, провадження у справі господарським судом було припинено.  

         Враховуючи викладене, позивач просить  стягнути на його користь з відповідача заборгованість в розмірі 3850,65 грн. та судові витрати на загальну суму 81,00 грн.

         Стосовно своїх позовних вимог позивач надав суду відповідні документальні підтвердження.

         В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1  позовні вимоги ВАТ "АТП 10706" підтримала повністю, просить позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.      

         Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позов ВАТ "АТП 10706" визнав повністю, проти задоволення позову не заперечує.        

         Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

         Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.        

         Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.    

          ІНФОРМАЦІЯ_1  року між сторонами по справі було укладено договір про надання послуг по керуванню транспортними засобами.

         Крім цього, 03 травня 2005 року між тими ж сторонами було укладено договір на ведення бухгалтерського та податкового обліку.

         25 жовтня 2006 року між сторонами укладено угоду про розірвання договору про надання послуг по керуванню транспортними засобами від ІНФОРМАЦІЯ_1  року, однак вказана угода не підписана відповідачем з невідомих причин, а тому договір розірвано в односторонньому порядку з ініціативи позивача.            

         Зазначені обставини справи повністю визнаються відповідачем, а тому не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

         У відповідності до умов договору від ІНФОРМАЦІЯ_1  року про надання послуг по керуванню транспортними засобами, позивачем передано відповідачу для керування та виконання визначених позивачем регулярних і нерегулярних перевезень під повну матеріальну відповідальність автобус марки "Ікарус 256", державний номерний знак НОМЕР_1 .

         Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що позивач встановлює для відповідача, а відповідач шляхом прийняття замовлення (виїзд в рейс) визнає та забезпечує план виторгу. Розмір плану виторгу вноситься в шляховий лист і є обов'язковим для виконання.

         Відповідно до п. 2.4 договору, протягом десяти робочих днів після закінчення звітного періоду (місяць), позивач проводить з відповідачем остаточний розрахунок, про що між сторонами складається акт виконаних робіт та взаємних розрахунків.

         Згідно договору від 03 травня 2005 року на ведення бухгалтерського та податкового обліку, позивач зобов'язується здійснювати бухгалтерський та податковий облік у відповідача, відповідач зобов'язується забезпечити позивача необхідними документами та виплачувати грошову винагороду за надані послуги.

         Як вбачається з розрахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01 серпня 2006 року по 31 жовтня 2006 року по договору від ІНФОРМАЦІЯ_1  року, відповідач належним чином не виконував умов цього договору, а тому, станом на 01 листопада 2006 року, утворилась заборгованість в сумі 3692,65 грн.

         Як вбачається з розрахунку помісячної суми заборгованості за період з 01 серпня 2006 року по 21 жовтня 2006 року по договору від 03 травня 2005 року, відповідач не проводив оплату за надані йому позивачем послуги по веденню бухгалтерського та податкового обліку, а тому, станом на станом на 01 листопада 2006 року, утворилась заборгованість в сумі 158,00 грн.

         Таким чином загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 3850,65 грн.

         Розмір заборгованості визнається відповідачем, а тому доказуванню не підлягає (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

         Згідно ст.  509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

         Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України).  

         Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 527 ЦК України).        

         На даний час відповідачем борг по зазначених вище договорах від ІНФОРМАЦІЯ_1  року та 03 травня 2005 року не сплачений, а тому суд визнає зобов'язання відповідача по цих договорах не виконаними. Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.                  

         Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

         Як вбачається з платіжних доручень № 7, № 8 від 12 січня 2009 року, позивачем сплачено 51 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Враховуючи викладене, суд, в силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені останнім судові витрати.      

         Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому з відповідача слід стягнути на користь ВАТ "АТП 10706" заборгованість по договору від ІНФОРМАЦІЯ_1  року про надання послуг по керуванню транспортними засобами та по договору від 03 травня 2005 року на ведення бухгалтерського та податкового обліку в загальній сумі 3850,65 грн. та судові витрати в сумі 81,00 грн. (судовий збір, витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи).

         На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

         Позов Відкритого акціонерного товариства "АТП 10706" до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

         Стягнути з ОСОБА_2  на користь Відкритого акціонерного товариства "АТП 10706" заборгованість в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 65 копійок та судові витрати по справі в сумі 81 (вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви – протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                                 С.Л.ПАНАСЮК