.

Справа №1-562/10

Номер статистичного звіту — 48

Код суду 0707

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Фазикош О.В.,

при секретарі Смужаниця А.О.,

з участю прокурора Пятка Р.З.,

захисника ОСОБА_1,

представника органу опіки

та піклування Мукачівської

райдержадміністрації ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево кримінальну

справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, 19.06.1974 року

народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1,

Новоархангеллського району, Кіровоградської

області, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, № 240,

Мукачівського району, українки за

національністю, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, співмешкає з ОСОБА_4, непрацюючої, раніше несудимої, військовонезобов»язаної

за ст. 304 ч. 2 КК України, -

встановив:

В період з вересня 2009 року по липень 2010 року ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Ракошино Мукачівського району поблизу чоловічого

монастиря, систематично використовуючи свої двох малолітніх дітей ОСОБА_5

Ернестовича, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, 21.08.2004 року

народження втягувала малолітніх у злочинну діяльність, яке полягало в тому, що останні

жебракували гроші в прихожан монастиря , а зароблені гроші віддавали своїй матері ОСОБА_6

ОСОБА_7.

Підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що проживає в

с.Червеньово №240 Мукачівського району разом зі своїми дітьми та співмешканцем ОСОБА_4

Ернестом , з яким не розписана, проживає з ним на протязі 21 року, має на утриманні 6-х

неповнолітніх дітей, які вони зі своїм співмешканцем утримують. Діти всі неповнолітні ,

ОСОБА_3 ніде не працює та співмешканець теж ніде не працює, заробляють на життя

тимчасовими заробітками по найму у людей. ОСОБА_8 з дітей ходять до школи, навчаються

посередньо, грошей на їжу й одяг та на шкільне приладдя в них не вистачає. На початку вересня 2009 року ОСОБА_4 співмешканець ОСОБА_3 прихворів, а ОСОБА_3 з дітьми залишилася сама і їй потрібні були терміново гроші на лікування та їжу дітям. На постійну яку-небудь роботу влаштуватися не змогла, так як немає з ким залишити маленьких дітей. Тоді ОСОБА_3 в вересні місяці 2009 року сказала своїм хлопцям- синам, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5, щоб вони пішли до монастиря, що розташований в с.Ракошино, Мукачівського району та щоб вони просили гроші такою фразою «дайте пару копійок на хліб та лікування батьку», вони жебракувала на протязі 11-місяців, ходили вони по неділях та релігійних святах, зимою ходили на різдво та на великі празники, так як в них не було теплих речей в що їх одягнути. За один день вони приносили 50-60 гривень разом, також вони приносили їжу, хліб, тістечка, шоколадки. Ці гроші вони передавали ОСОБА_3 , вона за ці гроші купувала хліб та інші продукти харчування, та дітям канцелярське приладдя до школи та теплий одяг. З цих коштів ОСОБА_3 утримувала цілу родину , а на лікування заробляла тим , що виплітала кошики з лози та березові віники, але за це великі гроші не отримувала. Дітей відправили жебракувати, тому що в них не було , що їсти , так як матеріальної допомоги від держави ОСОБА_3 не отримує, з чоловіком ніде не працюють .Останній раз ОСОБА_6 та ОСОБА_5 жебракували, 7 липня 2010 року. Коли діти йшли жебракувати до монастиря, ОСОБА_3 в цей час знаходилася на службі в церкві , після чого їх забирала додому . ОСОБА_3 за ними доглядає, діти в неї здорові завжди ситі , на даний час в них є тимчасові заробітки на, що утримують родину.

У вчиненому підсудна щиросердечно розкаюється і обіцяє, що більше такого ніколи не повториться. Свою вину визнає повністю і просить суд її суворо не карати.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що проживає за вищевказаною адресою, разом зі своєю сім'єю. З ОСОБА_3

ОСОБА_7 співмешкає на протязі 21-го року, з нею в нього всього 8 спільних дітей, 6-ть з

яких неповнолітні. Вони з ОСОБА_7 не працюють, постійного заробітку не мають. У вересні

місяці 2009 року ОСОБА_4 потрапив у лікарню. Дружина всі кошти та спільні збереження витратила на його лікування, в них сталося дуже скрутне матеріальне положення. Підзаробити ОСОБА_3 не могла так як їй ні з ким було залишити дітей. Так, в вересні 2009 року ОСОБА_3 почала з дітьми ходити в с.Ракошино, Мукачівського району, де діти випрошували гроші в прихожан монастиря. ОСОБА_3 їх навчила як треба просити, гроші, а саме казала їм, щоб вони просили такою фразою «Дайте будь-ласка пару копійок на хліб та на лікування батьку», їм давали гроші , а іноді цукерки та тістечка. ОСОБА_3 ходила лише з двома синами з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та Віталіком, ІНФОРМАЦІЯ_7. За день вони приносили обоє приблизно по 50-60 гривень, які ОСОБА_3 витрачала на продукти харчування та на одяг дітям. Від держави ніякої грошової допомоги вони отримують, дуже важко утримувати родину та одягати всіх дітей, роботи ніякої немає, і в них дуже складне матеріальне положення.

Суд допитавши підсудну, свідка, дослідивши інші докази по справі вважає, що винність підсудної підтверджуються дослідженими доказами по справі, що в своїй сукупності узгоджуються між собою.

Вина ОСОБА_3. крім її показів, даних в судовому засіданні, підтверджується також іншими матеріалами зібраними по справі:

Рапортом начальника ВКСМД Мукачівського РВ ГУМВС України в Закарпатській

області майора міліції ОСОБА_8 /а.с. З /

Явкою з повинною ОСОБА_3 /а.с. 7/

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_3 винною у скоєнні злочину передбаченому ст. 304 ч. 2 КК України та призначити їй покарання у виді чотирьох років позбавлення волі та застосувати щодо неї ст. 75 КК України при визначені покарання,

звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, та

застосувати до неї п.2, 3 ст. 76 КК України.

Захисник підсудної ОСОБА_1 просив суворо не карати та пом’якшити покарання

підсудній.

На підставі наведеного суд визнає винною підсудну ОСОБА_3 у

втягненні матір'ю малолітніх осіб у заняття жебрацтвом та кваліфікує дії підсудної за ст. 304 ч. 2 КК України.

До пом'якшуючих вину обставин суд враховує, що підсудна повністю визнала вину, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину.

Обтяжуючі покарання обставини - не встановлено.

По місцю проживання характеризується позитивно. На обліку у лікаря-психіатра та

нарколога не перебуває. Раніше до кримінальної відповідальності не притягалася.

Враховуючи, що підсудна щиро розкаялася, має постійне місце проживання, зробила

переоцінку своєї поведінки, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше до

кримінальної відповідальності не притягалася, має на утриманні 6 неповнолітніх дітей, вчинила злочин внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин суд вважає, що зазначені обставини, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та приходить до переконання про можливість виправлення та перевиховання підсудної без відбування покарання, звільнивши її від відбування основного покарання з випробуванням - відповідно до положень ст.75 КК України із застосуванням ст.76 КК України..

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винною у скоєнні

злочину передбаченому ст.304 ч. 2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України - звільнити засуджену ОСОБА_3 від

відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік і шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3

обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-

виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця

проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3, підписку про невиїзд, до

набрання вироком законної сили — залишити без змін.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його

проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_9