ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.04.2009  року                                                            Справа № 17/136

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Баннової Т.М.

                                                            Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання                     Шабадаш Д.С.

та за участю

представників сторін:

          від заявника                              не прибув;

від позивача                              головний спеціаліст-юрисконсульт

Шинкарьова О.А.,

довіреність №01/03-10/5561/0/2-08

від 30.07.2008;

від  відповідача                               представник по довіреності Андраханов В.І.,

довіреність №25 від 09.04.2009;

представник по довіреності Хатнюк О.О.,

довіреність №25/1 від 09.04.2009;         

розглянувши

апеляційну скаргу                    Луганської міської ради, м.Луганськ

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                                  26.02.2009

по справі                                       №17/136 (суддя -Фонова О.С.)

за позовом                                        Прокурора м.Луганська в інтересах

держави в особі Луганської міської ради,

м.Луганськ

до  відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Кварк-А”, м.Луганськ

про                                             стягнення 31720 грн. 65 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Кварк-А”, м.Луганськ про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 30606 грн. 11 коп. та пені в розмірі 1114 грн. 54 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.02.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 26.02.2009 Луганська міська рада, м.Луганськ звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Луганської міської ради, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2009 по справі №17/136 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя -головуючий,  Баннова Т.М. - суддя, Журавльова Л.І.-суддя.

Відповідач запереченням на апеляційну скаргу №б/н від 09.04.2009 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Підставою своїх позовних вимог прокурор м. Луганська визначив невиконання  відповідачем укладеного між сторонами договору оренди землі від 20.07.2005, який був зареєстрований за №040640200018, про що в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21.02.2006, згідно з яким позивач передав відповідачу в оренду  земельну ділянку загальною площею 0,7100 га під розміщення прохідної з допоміжними приміщеннями та споруд, будівництво та розміщення нежитлових будівель та споруд і благоустрій прилеглої території, за адресою: м.Луганськ, вул.Ломоносова, 96.

Згідно п.4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 774042 грн.

Пунктами 8, 11, 13.1 договору встановлено, що розмір річної орендної плати дорівнює розміру земельного податку (річного) збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Орендна плата сплачується в базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції  взяв до уваги той  факт, що у п. 4 договору визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки в сумі 774042 грн., яка у подальшому не була змінена (узгоджена) сторонами в установленому порядку. Заявником позову  у розрахунку заявленої до стягнення  заборгованості  безпідставно визначена орендна плата, обчислена з урахуванням нового розміру грошової оцінки землі - земельної ділянки, яка знаходиться в орендному користуванні відповідача.

Взаємовідносини сторін регулюються Законом України „Про плату за землю”, „Про оренду землі” та іншими законодавчими актами.

Відповідно ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання  землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного  податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За правилами ст. ст. 5, 15 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідно до преамбули Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон України № 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів (обов'язкових  платежів).

Ст. ст. 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, -договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності). 

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 22 Закону „Про оренду землі” орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

З аналізу викладених законодавчих норм, які регулюють сплату орендної плати за землю, вбачається обов'язковість здійснення орендної плати виключно на умовах, узгоджених сторонами договору оренди землі, а будь-які зміни орендної плати у грошовому виразі вимагають погодження сторін, а в разі не досягнення згоди з цього приводу це питання вирішується в судовому порядку, як це передбачено ст. ст. 23, 30 Закону України „Про оренду землі”.

Як свідчать матеріали справи, п. 4 спірного договору  оренди землі, в якому визначена грошова оцінка земельної ділянки, не був змінений сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна заборгованість виникла внаслідок зміни грошової нормативної ставки землі, не приймаються до уваги, оскільки редакція п.8 договору не містить  грошового виразу орендної плати і  зазначений пункт договору без зміни п.4 договору не може бути підставою для розрахунку заборгованості. Сам розрахунок орендної плати, проведений відповідачем, позивач не оспорив.

Відповідно п. 2.1.4, п. 2.1 ст.2 Закону України № 2181 податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових  фондів. Як свідчать матеріали справи, заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою відповідач не має.

Отже є недоведеними позивачем обставини несплати відповідачем орендної плати відповідно до умов укладеного сторонами договору, та безпідставне визначення ним спірної заборгованості на підставі власного рішення від 28.12.2007 № 28/10, а не узгоджених сторонами умов з внесенням відповідних змін до договору.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2009 по справі № 14/129.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2009 по справі №17/136 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Оскільки заявник апеляційної скарги, Луганська міська рада, є органом місцевого самоврядування, ч. 3 п. 11 ст. 4  Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 „Про державне мито” він звільнений від сплати державного мита, а тому, питання про розподіл державного мита за апеляційною скаргою відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України не розглядається.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Луганської міської ради, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2009 по справі №17/136 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2009 по справі №17/136 -без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова

       Помічник судді          С.І.Заєць