Справа № 542/647/15-ц

Провадження № 2/542/401/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Гавриленко Т.Г.,

з секретарем – Янко Л.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_5 районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: відділ Держземагентства у ОСОБА_5 районі Полтавської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку, –

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_5 районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: відділ Держземагентства у ОСОБА_5 районі Полтавської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку. Позов обґрунтовував, тим, що 26 грудня 2002 року помер його дядько ОСОБА_9. Після смерті дядька залишилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 4,38 га в межах згідно з планом, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка відповідно до рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2008 року була визнана відумерлою та передана у власність ОСОБА_3 територіальної громади Новосанжарського району, про що позивачу стало відомо 04 березня 2015 року, а тому він пропустив строк звернення до суду. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 квітня 2015 року рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2008 року в частині визнання відумерлою спадщини після померлого 26.12.2002 року ОСОБА_9 скасоване.

Спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_9 є його дочки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які спадщину не прийняли та від належних їм часток спадкового майна відмовились на користь позивача. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем п’ятої черги за законом після померлого ОСОБА_9

Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_5 районного нотаріального округу Полтавської області від 05.05.2015 року ОСОБА_1 відмовлено у заведенні спадкової справи та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку у зв’язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів, тому він звернувся до суду з цим позовом.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача – ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, що позивач пропустив строк на прийняття спадщини, земельна ділянка яка належала ОСОБА_9 була передана іншим громадянам, а рівноцінну земельну ділянку запропонувати сільська рада не може.

Представник відповідача – ОСОБА_5 районної державної адміністрації Полтавської області в судовому засіданні позов визнав повністю.

Представник третьої особи – відділу Держземагентства у ОСОБА_5 районі Полтавської області в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, надав заяву № 9-1620-0.4-1762/2-15 від 26.05.2015 року про розгляд справи у його відсутність, при вирішенні питання покладається на розсуд суду.

Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують.

Заслухавши сторони, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

У відповідності зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 помер 26 грудня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ № 292738, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_5 районного управління юстиції у Полтавській області 24.02.2015 року (а.с. 15).

Після його смерті залишилася земельна ділянка площею 4,38 га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №001465 від 03.09.2002 року (а.с. 16).

Відповідно до рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2008 року земельна ділянка площею 4,38 га, що належала померлому ОСОБА_9, визнана відумерлою та передана у власність ОСОБА_3 територіальної громади Новосанжарського району Полтавської області (а.с. 19).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 квітня 2015 року рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2008 року в частині визнання відумерлою спадщини після померлого 26.12.2002 року ОСОБА_9 скасоване (а.с. 20).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Відповідно до частини 2 статті 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частини 4, 5 статті 1268 ЦК України передбачають, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою – четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно свідоцтва про народження серії ІІІ-КЕ № 421226 від 25.09.1993 року (а.с. 8), свідоцтва про народження серії VІ-УР № 1642964 від 27.05.1964 року (а.с. 9) та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00015082334 від 24.02.2015 року (а.с. 13) ОСОБА_9 є дядьком ОСОБА_1.

На день смерті дядька позивачу ОСОБА_1 було 9 років, тому в силу статті 1268 ЦК України він є таким, що прийняв спадщину, враховуючи той факт, що спадкоємці 1-4 черги не прийняли спадщину.

Стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 року, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-вр, гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про наявність у позивача права вимоги на спадщину, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який роз’яснює, що стаття 1 Протоколу № 1 не гарантує право набуття, зокрема, шляхом успадкування abintestat або дарування. Проте, поняття «майна» може включати як «дійсне майно», так і майнові цінності, включно з правом вимоги, на підставі чого заявник може стверджувати, що має принаймні «законне очікування» отримати у дійсне володіння право власності. Законне очікування повинно мати «достатню внутрішньо-правову базу» (рішення «Fabris проти Франції», заява № 16574/08, п. 50, ECHR 2013).

Суд приходить до висновку про наявність у позивача законного сподівання на отримання спадщини після померлого дядька, спираючись на статті 1258, 1268 ЦК України, а тому строк на прийняття спадщини підлягає поновленню, оскільки причини, на які посилається позивач, є поважними, так про відсутність інших спадкоємців йому стало відомо 03 березня 2015 року, фактично після отримання копії рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25.04.2008 року, після чого у нього виник намір оформити свої спадкові права, тому вони не можуть бути обмеженими з огляду на «законне очікування» позивача та «достатню внутрішньо-правову базу».

Стаття 1218 Цивільного кодексу України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пункт 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачає, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Абзаци 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачають, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд вважає, що за позивачем має бути визнано право власності на земельну ділянку, оскільки інші законні способи для оформлення спадщини є вичерпаними. Доводи відповідача, ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, про передачу зазначеної земельної ділянки іншим особам та відсутність вільних земель, не можуть бути підставою для відмови у позові. Оскільки фактично після скасування рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2008 року ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 квітня 2015 року земельна ділянка площею 4,38 га, що належала померлому ОСОБА_9, припинила статус відумерлої спадщини та є спадковою масою в розумінні статті 1218 ЦК України.

Окрім того, заперечення ОСОБА_3 сільської ради суперечать принципу «справедливого балансу» між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями (рішення «Stretch проти Сполученого Королівства», заява № 44277/98, п. 37, ECHR 2003). Таким чином, відсутність вільної земельної ділянки не може бути підставою для позбавлення особи права на майно, на яке у неї є законне сподівання.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1265, 1268 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_5 районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: відділ Держземагентства у ОСОБА_5 районі Полтавської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_9, померлого 26 грудня 2002 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,38 га, посвідченого Державним актом на право приватної власності на землю ІІ–ПЛ №001465, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, як за спадкоємцем п’ятої черги за законом після померлого 26 грудня 2002 року ОСОБА_9.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_10