Справа № 2а-11945/2011р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Стоілова Т.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

02.09.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги як дитині війни, мотивуючи свої вимоги тим, що маючи статус “дитина війни”, йому відповідачем, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”повинна була виплачуватися щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалася. Отже, вважає, що відповідач не виконав вимог зазначеного Закону, у зв’язку з чим просив суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача зробити перерахунок недоплачених сум державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.04.2011 року по день розгляду справи.

Відповідач до судового засідання заперечень не надав.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач має правовий статус “дитина війни”, що підтверджується пенсійною справою №47024

Згідно довідці Управління Пенсійного фонду позивачу виплачувалось підвищення до пенсії відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року - по 47,00 грн. щомісячно, з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року - по 48,10 грн. щомісячно, з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року - по 48,20 грн. щомісячно, з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 - по 49,80 грн. щомісячно.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції. Отже, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Отже, право на отримання спірної допомоги у 2007 році позивач мав з 09 липня по 31 грудня у розмірі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в порядку, що передбачений ч. 3 ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України”від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України № Ю-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”визнані такими, що не відповідають Конституції України. Тобто, право на отримання соціальної допомоги у 2008 році позивач мав право з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України " Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відносно вимог позивача про визнання неправомірно відмови Управління Пенсійного Фонду щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов’язання її виплатити з 01.04.2011 року по день розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”від 27.04.2010 року розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст.. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”, який набув чинності 22.07.2011 р. встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №4, ст.. 94 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню по 22.07.2011 рік включно.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2010 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду 02.09.2011 року, тобто нарахування державної соціальної допомоги необхідно проводити з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року включно, що відповідає вимогам ст.99 КАС України.

На підставі викладеного, приходжу до висновку, що дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн. за період з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року включно є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, внаслідок чого є підстави для задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними у відмові щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни ( 30% до пенсії) за вказаний період.

Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування надбавки як дитині війни з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та провести відповідні виплати з урахуванням сум, виплачених у цей період.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 8, 9, 10, 11, 86, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області по не нарахуванню та невиплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року включно, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року включно, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.

В іншій частині позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги на постанову суду, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

16 вересня 2011 року