Справа № 2-2253

2006 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 12 лютого 2009 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

   головуючого – судді Озерянської Ж.М.

   при секретарі – Волинець Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач Любимівська сільська рада надала листа про розгляд справи у відсутність їх представника.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій позовні вимоги позивачки визнає та просить справу розглядати без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі, пояснивши, що позивачка з 1988 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. 29.11.1995 року ОСОБА_3 згідно рішення Любимівської сільської ради отримав для будівництва індивідуального житлового будинку земельну ділянку площею 0,15 га за адресою; АДРЕСА_1. Чоловіком в строк була отримана технічна документація, проект на будинок та розпочате будівництво. Навесні 2004 року будівництво закінчено, паралельно з будівництвом домоволодіння ними були подані документи на приватизацію земельної ділянки. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер та не встиг ввести в експлуатацію житловий будинок та отримати правовстановлюючі документи на домоволодіння та земельну ділянку.

В квітні місяці 2008 року позивачка звернулась до Любимівської сільської ради з заявою про введення в експлуатацію житлового будинку на своє ім'я. 30 травня 2008 року вона отримала рішення Любимівської сільської ради про затвердження актів державної технічної комісії по прийманню в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, господарських та побутових споруд. Згідно вищезазначеного рішення Любиміська сільська рада затвердила акти державної приймальної комісії та підтвердила її права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1. Згідно п. 3 рішення від 30 травня 2008 року на позивачку був покладений обов'язок оформити правовстановлюючі документи у Дніпропетровському КП БТІ. Однак при зверненні до КП БТІ Дніпропетровського району в оформленні правовстановлюючих документів їй було відмовлено в зв'язку з тим, що акти вводу в експлуатації виписані на ім'я її померлого чоловіка та право власності необхідно її підтвердити через суд.

Вважає, що їй повинна належати 1/2 частина житлового будинку в АДРЕСА_1, як дружині ОСОБА_3. та 1/2 частина цього ж житлового будинку у порядку спадкування .

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

 Позивачка ОСОБА_1. з 1988 року знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.(а.с.29), який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер(а.с.10).

 Рішенням Любимівської сільської ради від 29 листопада 1995 року, ОСОБА_3. отримав дозвіл для будівництва індивідуального житлового будинку, земельну ділянку площею 0,15 га за адресою; Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, АДРЕСА_1(а.с.30).

В квітні місяці 2008 року позивачка звернулась до Любимівської сільської ради з заявою про введення в експлуатацію житлового будинку ,який побудовано було під час шлюбу.

30 травня 2008 року вона отримала рішення Любимівської сільської ради про затвердження акту державної технічної комісії по прийманню в експлуатацію індивідуального житлового будинку, господарських та побутових споруд(а.с.20).

 В судовому засіданні встановлено, що позивачка до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулась у встановлений законом строк. Згідно довідки № 486 від 05.02.2009 року позивачка є єдиною спадкоємицею за законом(а.с.24).

 Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

 Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя хто його пережив.

 Згідно ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавцям), до інших осіб (спадкоємців).

 За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки слід задовольнити у повному обсязі.

 Керуючись ст.ст.10,11,57,60,215,218,223 ЦПК країни, ст.60 СК України, ст.ст.331,1216,1261,1268 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

 Визнати за ОСОБА_1 право власності на ½ частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ½ частину домоволодіння АДРЕСА_1 як за пережившою дружиною ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

  Суддя        Озерянська Ж.М.