УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,
секретаря Пожар Р.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Лінійного управління на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті Шевчука Антона Володимировича на постанову Івано-Франківського міського суду від 03 листопада 2006 року,-
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Лінійного управління на Львівській залізниці УМВС України на транспорті про стягнення частини невиплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в сумі 44608 грн. 18 коп. та невиплаченої компенсації за неотримане речове майно в сумі 3539 грн. 10 коп.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 03 листопада 2006 року позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 44608 грн. 18 коп. заборгованості по одноразовій грошовій допомозі при звільненні з органів внутрішніх справ, 3539 грн. 10 коп. грошової компенсації за неотримане речове майно і в дохід держави 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник відповідача Шевчук А.В. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвалена постанова не відповідає нормам процесуального і матеріального права через неповноту з"ясування судом обставин по справі, що призвели до неправильного вирішення справи. Зокрема, порушення процесуального порядку вбачаються в тому, що судом винесено ухвалу за первинним позовом ОСОБА_1 про відмову в відкритті провадження в даній адміністративній справі. Однак, справа в подальшому розглядається судом все ж таки в порядку адміністративного судочинства при нескасованій зазначеній вище ухвалі, що являється порушенням процесуальних норм, оскільки дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Також судом незаконно відхилено клопотання відповідача щодо залучення в якості третьої особи на стороні відповідача орган державного казначейства, котрий якраз і здійснює фінансування установи в межах бюджетних асигнувань. Що ж стосується заборгованості перед позивачем по одноразовій грошовій допомозі при звільненні та грошовій компенсації за речове майно, то така заборгованість справді існує перед ОСОБА_1, але не по вині установи-лінійного управління міліції, оскільки
Справа № 22-а-513/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Горейко М. Д.
Категорія 42 Доповідач Соколовський В.М.
2
відповідач є бюджетною організацією і фінансування на всі видатки здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого у кошторисі. Поскільки, фактично таке фінансування проводилось Державним казначейством не в повній мірі, то вини відпровідача перед ОСОБА_1 не має і слід було залучити в якості співвідповідача орган державного казначейства, що в цілому і привело до порушення діючого законодавства та неправильного вирішення справи судом.
Просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному об"ємі.
В судове засідання представник апелянта не прибув, хоча належно був повідомлений про розгляд справи.
Позивач ОСОБА_1, вимоги скарги не визнав, вважає постанову суду законною і обгрунтованою, що прийнята на всебічно досліджених доказах, яким дана належна оцінка. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Вислухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких причин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 24.08.1981 року по 25.08.2005 року та звільнений з лінійного відділу на станції Івано-Франківськ УМВСУ на Львівській залізниці у відставку за віком по ст.65, п."а" "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ". При цьому, відповідачем не проведено повного розрахунку з позивачем щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та грошової компенсації за неотримане ним речове майно, і цей факт не заперечили сторони по справі. Вказані виплати передбчені п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги...", та ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року (з наступними змінами і доповненнями).
Згідно довідки Лінійного управління на Львівській залізниці УМВС України на транспорті НОМЕР_1, сума заборгованості перед ОСОБА_1 станом на 28.03.2006 року становить 54608 грн. 18 коп.-одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та 3539 грн. 10 коп.-компенсації за неотримане речове майно, з яких при розгляді справи виплачено позивачу 10000 грн. по одноразовій допомозі, що підтвердили сторони.
При таких даних, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що заборгованість відповідача перед позивачем повинна бути виплачена в повному розмірі і саме відповідачем, оскільки у нього позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та отримував грошове забезпечення.
Тому твердження апелянта про порушення судом матеріального та процесуального законодавства є безпідставними, які заперечуються матеріалами справи.
Судом першої інстанції правильно розглянуто справу в порядку адміністративного процесуального законодавства, оскільки військова чи альтернативна (невійськова) служба являються діяльністю, пов"язаною з публічною службою (ст. З, п.15 КАС України), а розгляд таких спорів віднесено до компетенції адміністративних судів в порядку адміністративного судочинства (ст.ст. 2, 17 КАС України).
Ухвалена судом першої інстанції постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника Лінійного управління на Львівській залізниці УМВС України на транспорті Шевчука Антона Володимировича залишити без
задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 03 листопада 2006 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Судді: В.М. Соколовський
О.В. Пнівчук О.Ю. Беркій