Справа №   1892                                              Головуючий у 1 інстанції Мєлєшак О.В.

Категорія 38                                                      Доповідач:   Новодворська O.I.

ухвала ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня      2006 року                 Апеляційний суд Донецької області в складі

головуючого Новодворської О.І. суддів Кіянової С.В., Азевича В.Б. при секретарі  Баранові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Авдіївського міського суду від 09 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького    прикордонного    загону   військової   частини    9937    про    стягнення

невиплаченої надбавки за особливі умови служби, компенсації за не отримане речове майно, індексації та моральної шкоди.

                                                                   ВСТАНОВИВ:

Постановою Авдіївського міського суду від 09 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Донецького прикордонного загону військової частини 9937 на користь ОСОБА_1 заборгованість за індексацію 54,72 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Авдіївського міського суду від 09 жовтня 2006 року та постановити нову про задоволення її позовних вимог у повному обсязі. При постановлені постанови судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Так, суд, посилаючись на ст.  27 Закону України „Про державну прикордонну службу України", ч. 1 ст. 23 Бюджетного Кодексу України , ч. 1 ст. 78 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік", Постанову КМУ від 27.07.2003 року прийшов до висновку, що наказ Голови Державної прикордонної служби України від 28.07.2-3 року №. 74, яким обмежувалися встановлені гарантії та виплати військовослужбовцям є законними. Порушення та неправильне застосування норм матеріального права, призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що 17.07.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Донецького прикордонного загону, військової частини 9937, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про стягнення невиплаченої надбавки за особливі умови служби, компенсації за не отримане речове майно та нарахованої індексації, посилаючись на наступне. Її чоловік ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. З 27 серпня 2004 року його було виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю. При житті її чоловікові належало до виплати 50% надбавка окладу грошового забезпечення за особливі умови служби у сумі 1043,52 грн., компенсація за не отримане речове майно в сумі 1009,08 грн. та індексація в сумі 54,72 грн., які її чоловік не отримав унаслідок смерті, тому просила стягнути на її користь вказані суми. Крім того, просила стягнути на її користь спричинену моральну шкоду, оскільки вона неодноразово зверталася з вимогами до керівництва, яке ігнорувало законодавство, безпідставно відмовляючи в задоволені її законних вимог.

Судом   першої   інстанції   встановлено,   що   прапорщик   ОСОБА_2   з 01.08.2003 року проходив військову службу за контрактом на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини 9937, що підтверджено контрактом від 1.08.2003 року. Відмовляючи   у  задоволенні   вимог  позивачки   про   стягнення   сум   недоплати грошового утримання померлого чоловіка, суд обґрунтовано виходив з того що, Законом України „Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлені гарантії матеріального  забезпечення військовослужбовців.  Стаття  9 вказаного Закону передбачає, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення   військовослужбовців   та   компенсації   замість   речового   майна   і продовольчих пайків установлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 року встановлено з 1 січня 2004 року щомісячні надбавки військовослужбовцям Державної прикордонної служби у розмірі до 50% окладу грошового забезпечення за особливі умови служби, кваліфікацію та виконання особливих завдань або зазначеного обсягу робіт. В якій передбачено, що порядок та умови виплати зазначених надбавок визначаються Головою Державної" прикордонної служби.

Статтею 27 Закону України "Про державну прикордонну службу України передбачено, що фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати дише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Частиною 1 ст. 78. Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" встановлено, що керівники бюджетних установ утримують численність працівників, військовослужбовців та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та Інші види заохочень, чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Проектом кошторису військової частини 9937 була передбачена потреба у бюджетних коштах на 2004 рік в сумі 9077877 гривень, а фактично, згідно до затвердженого кошторису на грошове забезпечення виділено 6523000 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі І в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та відповідно до ч. 1 ст.78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" Головою Державної прикордонної служби в межах повноважень, визначених абзацом 4 н. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 року № 1167 було видано наказ від 24.01.2004 року № 74 № „Про заходи щодо виконання. бюджету 2004 року" відповідно" з яким, з метою запобігання створенню заборгованості з грошового . забезпечення надбавка за особливі умови служби, кваліфікацію та виконання особливо важливих   завдань   або   значного   обсягу   робіт   військовослужбовцям   Державної прикордонної служби у 2004 році не нараховувати і не виплачувати.

Будь-якого наказу про призначення та виплати військовослужбовцям частини та особисто ОСОБА_2 надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань військовослужбовцями не видавався, вказана надбавка протягом 2004 року в період з січня 2004 року по 23.08.2004 року не нараховувалася та не виплачувалася.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачки про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно у сумі 1009,08 гривень, суд обґрунтовано, з урахування положень закону, виходив з того, що при житті прапорщик ОСОБА_2 при проходженні ним військової служби за контрактом не мав законних підстав для її отримання тому, що дію положень ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"'№ 2011-XII від 20.12.1991 року з наступними змінами та доповненнями в частині виплати грошової компенсації було призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" №1459 - 111 від 17.02.2002 року, який вступив у законну силу з 11.03.2000 року.

Не підлягають задоволенню й вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із тим, що такі вимоги не ґрунтуються на законі.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування постанови немає.

Керуючись ст.ст. 200, 206 України, апеляційний суд-

ВИРІШИВ.:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Авдіївського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Вищій адміністративний суд України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.