№ 2-287/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 березня 2009 року                                                                                           місто Маріуполь

Орджонікідзевський  районний суд  міста Маріуполя Донецької області у складі:

судді                        Попової С.А.,  

при секретарі          Ченгал О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

08 жовтня 2008 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування вимог посилається на те, що з 21.08.1992р. перебував із відповідачкою у шлюбі, який 03.04.2005р. розірвано. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, 31.05.1993р.н. Дитина після розірвання шлюбу проживає разом із ним і повністю знаходиться на його утриманні. Відповідачка ж з червня 2008 року матеріальної допомоги на утримання доньки у добровільному порядку не надає. У зв"язку з цим просить стягнути з відповідачки на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ? частки всіх видів заробітку ОСОБА_2, але не менше менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги і уточнив редакцію позову, згідно з якою виключив вимоги про стягнення аліментів за грудень 2008 року, зважаючи на надання відповідачкою матеріальної допомоги дитині в цьому місяці, що полягає у придбанні дитині одягу і грошовому переказі коштів на харчування та інші потреби дитини у сумі 300грн. Надав пояснення аналогічні, викладеним у позові. Зазначав, що на момент звернення до суду відповідачка проживала окремо, в той час як повністю зі своєї пенсії утримував дитину. А з 01.03.2009р. відповідачка проживає в одному помешканні з ним і дитиною, та він з дружиною в рівних частках приймають участь у матеріальному забезпеченні дитини.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що, дійсно внаслідок вкрай неприязних стосунків із колишнім чоловіком ОСОБА_1 проживала окремо від дитини, в тому числі з 08.10.2008р., коли був поданий позов. У грудні 2008 року придбала одяг дитині, а у січні 2009 року направила позивачу грошовий переказ на 500грн., в тому числі на утримання доньки і на погашення житлово-комунальних послуг. З кінця лютого 2009р. проживає разом із дитиною і з позивачем в рівних частках утримують доньку, забезпечуючи харчуванням та іншими життєвими потребами. Зазначала, що має низку захворювань, що потребує від неї витрачання коштів на лікування, що має бути враховано судом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони з 21.08.1992р. перебували у шлюбі, який  розірвано 03.04.2006р. із вчиненням актового запису № 96 Орджонікідзевським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 03.04.2006р.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, 31.05.1993 народження, згідно зі свідоцтвом про народження ІХ-НО № 283922, виданим відділом ЗАГС Іллічівського райвиконкому міста Маріуполя Донецької області від 17.06.1993р., про що вчинено актовий запис № 450. В графі батьки зазначені: батько – ОСОБА_1, мати – ОСОБА_2.

Відповідно до довідки, наданої 15.10.2008р. ЖКП „Азовжитлокомплекс”, неповнолітня ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, і знаходиться на його утриманні.

За чинним сімейним законодавством, якщо мати і батько проживають разом із дитиною, свій обов"язок утримувати дитину вони виконують за почуттям обов"язку.

В судовому засіданні з"ясовано з пояснень сторін, що мати дитини - ОСОБА_2 станом на день пред"явлення позову проживала окремо від дитини, надавала матеріальну допомогу по мірі можливості. Не заперечувалось позивачем надання відповідачкою допомоги на утримання дитини в добровільному порядку у сумі, достатній для задоволення розумних потреб дитини, у грудні 2008 року у формі придбаного донці одягу і коштів на утримання в сумі близько 300грн., що приймаються судом за доведені обставини згідно із ст. 61 ч. 1 ЦПК України, які визнані сторонами. Доказів щодо надання іншої матеріальної допомоги з боку матері батькові, з яким проживає дитина, судовим розглядом не здобуто.

В цьому випадку, якщо відносини між матір"ю та батьком дитини ускладнились, і вони спільно не проживали, зокрема у період 08.10.2008р.-01.03.2009р., що відзначалось сторонами в судовому засіданні, то відповідно до ст. 181 ч. 2 СК України сторони мали б домовитись про участь матері, яка проживала окремо від дитини, у утриманні доньки в грошовій або натуральній формі. Адже такої домовленості, як з"ясовано судом, окрім матеріального забезпечення матір"ю дитини у грудні 2008р., не сталося.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. При ухиленні від цього обов'язку, відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України, кошти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу платника аліментів або у твердій грошовій сумі.

За таких обставин, із врахуванням положень ст. 181 ч. 3 СК України, суд, дослідивши обставини, передбачені ст. 182 СК України щодо стану здоров"я, матеріального становища відповідачки і дитини, вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходів), але не менше за неоподатковуваний мінімум доходів громадян, щомісячно - за період з 08.10.2008р. по 01.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 01.03.2009р., тобто по час, коли відповідачка стала проживати разом із дитиною, забезпечуючи ту матеріально.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за відсутністю підстав для стягнення аліментів, враховучи спільне проживання матері із дитиною і несення нею зобов"язань по утриманню і задоволенню життєвих потреб дитини з 01.03.2009р., не визначення між сторонами на сьогодення у встановленому законодавством порядку місця проживання дитини.  

На підставі ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка працює в Орджонікідзевському РВ Маріупольського МУ ГУУМВС України в Донецькій області начальником сектору інформаційних технологій, зареєстрована і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходів) відповідачки, але не менше за неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  щомісячно, за періоди: з 08 жовтня 2008 року по 01 грудня 2008 року і з 01 січня 2009 року по 01 березня 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя _____________________ С.А. Попова