Справа № 2-6731/08
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2008 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненка В.О.,
при секретарі Харченко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 17 серпня 2008 року о 20:30 годині та сталася з вини відповідача, який керуючи автомобілем ВАЗ-21124 (номерний знак НОМЕР_1) рухався по проспекту Леніна в місті Маріуполі і на перехресті з вулицею Купріна, перед зміною напрямку руху не впевнився у безпеці свого маневру, здійснив перестроювання в ліву смугу та скоїв зіткнення з автомобілем „VOLKSWAGEN Golf” (номерний знак НОМЕР_2) під керуванням позивача, місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10, п.10.1 Правил дорожнього руху України, в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 19.09.2008р. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаним фактом за ст.124 КУпАП. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 11831 гривня 90 копійок та судові витрати.
Крім того неправомірними діями відповідача йому була завдана моральна шкода, оскільки його автомобіль було пошкоджено, а винна особа відмовилася добровільно сплатити завдану шкоду, в наслідок чого він переживав душевні страждання, у зв’язку зі зверненнями в різні інстанції для поновлення свого порушеного права, був змінений його звичайний ритм та спосіб життя, оскільки він був позбавлений можливості автомобілем. У відшкодування моральної шкоди просить стягнути з відповідача на свою корить 5000 грн.
Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити по вище зазначеним обставинам.
Відповідач до суду не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи неодноразово був повідомлений у встановленому законом порядку.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
З огляду на те, що в матеріалах справи досить даних про права та відносини сторін, справа розглянута під час відсутності відповідачів.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 17.08.2008р. з вини ОСОБА_2 позивачу спричинена матеріальна та моральна шкода.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими доказами.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу „VOLKSWAGEN Golf”, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1997 року випуску, що підтверджено Тимчасовим реєстраційним талоном, виданим РЕВ 5 МРВ міста Маріуполя 25.04.2007р.
Вивченням матеріалів адміністративної справи Жовтневого районного суду міста Маріуполя №3-16977/08 встановлено наступне.
Згідно постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19 вересня 2008 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 124, 122І КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 140 грн.
З постанови суду вибачається, що 17 серпня 2008 року о 20:30 годині ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ-21124 (державний знак НОМЕР_3) рухався по середній смузі по проспекту Леніна з боку вулиці Краснофлотська в напрямі вулиці Купріна в Жовтневому районі міста Маріуполя. Попереду нього в попутному напрямі по лівій смузі рухався автомобіль „VOLKSWAGEN Golf” (державний знак НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_1, який зупинився перед перехрестям з вулицею Купріна на червоне світло світлофору, а ОСОБА_2 не впевнившись в безпеці свого маневру здійснив перестроювання у лівий ряд, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів. Після чого ОСОБА_2 місце пригоди покинув, чим порушив пункти 10.1, 2.10 ПДР України. Адміністративна справа була розглянута у відсутність ОСОБА_2, оскільки останній на виклики суду не з’являвся.
В поясненнях, що приєднані до адміністративної справи, ОСОБА_2 підтвердив факт та обставини при яких настала дорожньо-транспортна пригода та не заперечував своєї провини.
З протоколу про адміністративне право порушення №ДО 761137 вбачається, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу ВАЗ-21124, державний номер НОМЕР_3.
При розгляді адміністративної справи судом на підставі усіх доказів прийнято рішення щодо доведеності вини ОСОБА_2 у ДТП. Зазначена постанова суду набрала законної сили.
Відповідно до вимог ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 17.08.2008р. з вини ОСОБА_2, яка встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, позивачу спричинена матеріальна та моральна шкода.
Статтями 22, 1166 ЦК України передбачено, що особа, які завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв’язку з пошкодженням речі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п.3, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (з подальшими змінами та доповненнями) володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, але не його вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Згідно роз’яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
Обов’язок по відшкодуванню заподіяної позивачу матеріальної шкоди та моральної шкоди має бути покладений на володільця джерела підвищеної небезпеки відповідача ОСОБА_2
Згідно з Звітом №64-Д від 13.09.2008р. проведеного ФЛП ОСОБА_4 ТОВ „Експертна компанія „Укравтоекспертиза” вартість матеріальних збитків, спричинених власнику автомобіля „VOLKSWAGEN Golf”, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1997 року випуску, складає 11074 гривні 46 копійок – вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин транспортного засобу.
Крім того, позивачкою документально підтверджено витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи у сумі 757 гривень 44 копійки, які суд вважає витратами для відновлення порушеного права, затрати по оплаті державного мита у сумі 130 гривень та витрати на інформаційно-судове забезпечення у сумі 30 гривень.
Виходячи з вимог розумності та справедливості, суд враховує моральні страждання позивача, а саме неможливість користування автомобілем через необхідність проведення відновлювального ремонту, для чого він вживав додаткові заходи для організації нормального життєвого укладу його сім’ї, заощадження додаткових коштів на відновлення автомобіля, в зв’язку з чим вважає можливим стягнути в рахунок заподіяної позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди 500 гривень, оскільки факт її спричинення судом встановлений.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
З метою забезпечення виконання рішення суду суд вважає, у відповідності зі ст. 217 ЦПК України, необхідним задовольнити вимоги позивача та вжити заходи для забезпечення виконання рішення суду у вигляді накладення арешту на транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21124 реєстраційний номер НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_2, на суму 12491 гривня 90 копійок, у межах суми, що підлягає стягненню.
На підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (з подальшими змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (з подальшими змінами та доповненнями), керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11074 гривні 46 копійок – витрати на ремонт транспортного засобу; витрати, пов’язані з відновленням порушеного права у сумі 757 гривень 44 копійки; у рахунок моральної шкоди 500 гривень; затрати по оплаті державного мита у сумі 130 гривень та витрати на інформаційно-судове забезпечення у сумі 30 гривень, а всього 12491 гривня 90 копійок.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
З метою забезпечення виконання рішення суду накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21124 реєстраційний номер НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_2, на суму 12491 гривня 90 копійок.
Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Суддя