Справа № 2-589/08

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2008 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління, Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „Міськсвітло” про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління (далі МТТУ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на наступні обставини. 31 липня 2007 року приблизно 14-00 годині керуючи автомобілем «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності він рухався по вулиці Набережній з боку вулиці Лепорського в напрямку пост-мосту в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя. Між зупинками громадського транспорту „Коксова” та „Правобережна” раптово стався обрив контактного проводу – тролеї, в наслідок чого провід упав на автомобіль спричинивши механічні пошкодження. Оскільки контактна мережа належить Маріупольському трамвайно-тролейбусному управлінню, а на начальника служби енергогосподарства вказаного підприємства ОСОБА_3 покладено обов’язок щодо контролю за правильним використанням електропроводів (тролей) і останнього притягнуто до адміністративної відповідальності, вважає, що ДТП сталося з вини відповідача МТТУ. Просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля у сумі 6378 гривень 96 копійок, витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи у сумі 650 гривень та судових витрати.

Також просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 2500 гривень, оскільки в наслідок дорожньо-транспортної пригоди він злякався, отримав нервовий стрес, хвилювання за своє здоров’я, через те, що проводи знаходяться під високою напругою. Після пригоди проходив лікування, в зв’язку з перенесеним хвилюванням. Крім того, із-за механічного пошкодження автомобілю не міг працевлаштуватися та використовувати автомобіль для отримання додаткового прибутку. Незаконними діями відповідача, які виразились у відмові добровільно сплатити завданий матеріальний збиток, був порушений його звичайний спосіб життя, він був вимушений звертатися в різні інстанції для поновлення свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Пояснили, що зв’язку з неналежним виконанням службових обов’язків третьої особи ОСОБА_3, яка є працівником відповідача та відповідальною за належний стан контактної мережі, відбулось дорожньо-транспортна пригода, оскільки обрив контактного проводу спричинив тролейбус, який рухався в одному напрямку з позивачем.

Представник відповідача МТТУ до суду не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи неодноразово був повідомлений у встановленому законом порядку.

Під час попередніх судових засідань представник МТТУ позовні вимоги не визнала . Заперечуючи проти позову посилалася на те, що по-перше, обрив контактного проводу стався не з вини МТТУ, в зв’язку з чим вини відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди не має; по-друге, постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності оскаржена до МВД України, оскільки докази його вини відсутні. Крім того, вказала, що позивач не звертався до МТТУ з письмовою заявою про відшкодування збитків завданих дорожньо-транспортною пригодою, в зв’язку з чим керівництвом підприємства не розглядалося вказане питання.

Співвідповідач Підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло», яке було залучено до участю у справі за клопотанням МТТУ, надав суду листа з проханням розглянути справу у відсутність його представника, зазначили, що повітряна мережа нічного освітлення проходить по залізобетонним опорам впродовж дорожнього полотна проїзної частини. Заявок про пошкодження, обриви повітряної мережі та відсутність зовнішнього освітлення 31.07.2007р. по вулиці Набережній зі сторони вулиці Лепорського в сторону пост-мосту не зареєстровано.

Третя особа ОСОБА_3 неодноразово в судові засідання не з’являвся, надавав суду заяви з проханням розглянути справу у його відсутність, зазначав, що заперечує проти позову.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

З огляду на те, що в матеріалах справи досить даних про права та відносини сторін, справа розглянута під час відсутності відповідачів.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 31.07.2007р. з вини Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління ОСОБА_1 спричинена матеріальна та моральна шкода.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими доказами.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1, 2001 року випуску, на підставі довідки-рахунку від 04.10.2006р., що підтверджено Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РСА №НОМЕР_3, виданим РЕВ 5МРВ міста Маріуполя 11.01.2007р.

Вивченням матеріалів адміністративної справи ВДАІ міста Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області №089539 встановлено наступне.

23.08.2007р. інспектором відділення ВДТП в місті Маріуполі складено протокол ДО№089539 про адміністративне правопорушення у відношенні начальника служби енергогосподарства Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління ОСОБА_3 за ст.140 ч.4 КУпАП, який будучи посадовою особою відповідальною за утримання контактної мережі (тролеї) на вулично-дорожній контактній мережі 31 липня 2007 року приблизно о 15:00 годині порушив правила та норми, стосовно їх утримання, що призвело до пориву контактної мережі (тролеї) на ділянці між зупинками «Коксова» та «Східні прохідні МК Азовсталь» по вул. Набережній в наслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода отримали технічні пошкодження автомобіль „Дачія” (реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_4 та автомобіль „Форд” (реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_1

У протоколі ОСОБА_3 власноруч записано, що він є посадовою особою, яка відповідає за утримання контактної мережі по місту Маріуполю та підтверджує, що 31.07.2007р. о 15:30 годині була пошкоджена контактна мережа тролейбуса в наслідок чого з вини МТТУ пошкоджені автомобілі „Дачія” та „Форд”.

Згідно з протоколом огляду місця ДТП від 31.07.2007р. складеного ДАІ о 16:00 годині за участю водіїв ОСОБА_1, ОСОБА_4 та представника МТТУ начальника служби СЕХ Дзюзюра В.А. на вулиці Набережній в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя зафіксовано обрив двох тролей та пошкодження автомобілів „Дачія” та „Форд”, які розташовані на правій смузі руху на відстані 119 метрів один від одного.

Опитаний під час перевірки ДАІ 01.08.2007р. ОСОБА_3 поясняв, що є начальником служби енергогосподарства Маріупольського ТТУ та в його обов’язки входить експлуатація контактної мережі та тягової підстанції трамвая та тролейбуса, в тому числі на вулиці Набережній. 31.07.2007р. о 15:30 годині сталося пошкодження контактної мережі, в наслідок чого обірваний контактний провід пошкодив автомобілі „Дачія” та „Форд”.

Опитані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 пояснили, що рухалися по вулиці Набережній і поблизу інших транспортних засобів не було. Раптово стався обрив тролеї, які впали та пошкодили автомобілі.

Постановою заступника начальника 4 МРВ ДАІ м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецької області від 31 серпня 2007 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Даною постановою встановлено, що ОСОБА_3, будучи посадовою особою, а саме начальником служби енергогосподарства, відповідальною за утримання контактної мережі, порушив правила та норми, стосовно їх утримання, та при пориву контактної мережі (тролеї) на ділянці між зупинками «Коксова» та «Східні прохідні МК Азовсталь» по вул. Набережній сталося дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Дачія” державний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_4 та автомобіля Форд державний знак НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1), у разі якої зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.1.5 ПДР України. При розгляді адміністративної справи ОСОБА_3 не був присутнім, копія постанови йому була направлена 01.09.2007р., на час розгляду справи постанова не скасована.

Згідно з відповіддю Начальника Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 04.10.2008р. за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 будь-які порушення з боку працівників МРВ ДАІ міста Маріуполя при притягненні його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП не встановлені.

Згідно з Посадовою інструкцією начальника енергогосподарства Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління його обов’язками є організація роботи енергогосподарства та повна відповідальність за її стан та діяльність, проведення роботи по обліку та аналізу аварій електрообладнання і контактної мережі, розробка та здійснення заходів по їх викорененню, відповідає за безпеку експлуатації електрообладнання.

Відповідно до Акту, складеного комісією Маріупольського ТТУ було проведено розслідування причин настання дорожньо-транспортної пригоди 31.07.2007р. З Акту вбачається, що 31.07.2007р. о 15 годині у тролейбусу ЗИУ-9 №1649, який рухався по вулиці Набережній за маршрутом №15, на перегоні між зупинками „Коксова” та „Правобережна” штангою була зірвана поперечна розтяжка контактного проводу, який упав на проїжджу частину, а автомобілі „Дачія” та „Форд”, які рухалися у попутному напрямі отримали пошкодження.

Згідно п.1 розпорядження Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №1247 від 16.09.1994р. „Про технічне обслуговування опір контактної мережі міського електротранспорту” всі опори, на яких спільно с контактною мережею трамвая та тролейбуса розташовані мережі вуличного освітлення, вважати таким, що знаходяться на балансі підприємства «Міськсвітло».

Таким чином, оскільки на балансі підприємства «Маськсвітло» знаходяться тільки опори, на яких розташовані контактні мережі, а не саме контактні мережі, у тому числі тролеї які обірвалися під 31.07.2007р. під час ДТП, а також на співвідповідача підприємства «Міськсвітло» не покладено обов’язок утримання та обслуговування контактних мереж (тролей), суд вважає, що воно не може нести відповідальність по відшкодуванню збитків.

Таким чином, суд вважає, що обов’язок по відшкодуванню заподіяної позивачу матеріальної та моральної шкоди має бути покладений на відповідача Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління.

Статтями 22, 1166 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв’язку з пошкодженням речі, витрати, які особа здійснила або повинна була здійснити для поновлення своїх порушених прав. Майнова шкода, завдана бездіяльністю майну фізичної або юридичної особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, яка спричинена їх працівником під час виконання їм своїх службових обов’язків.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, тощо) володіє об’єктом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно роз’яснень, даних у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року зі змінами, внесеними постановами №7 від 08 липня 1994 року, №11 від 30 вересня 1994 року, №15 від 25 травня 1998 року, № 9 від 24 жовтня 2003 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна ману юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно роз’яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Згідно з Звітом №550/3-Д від 03.09.2007р. проведеного ТОВ „Експертна компанія „Укравтоекспертиза” вартість матеріальних збитків, спричинених власнику вантажного автомобіля „Форд” (реєстраційний номер НОМЕР_1), 2001 року випуску складає 6378 гривень 96 копійок – вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин транспортного засобу.

Крім того, позивачем документально підтверджено витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи у сумі 650 гривень, які суд вважає витратами для відновлення порушеного права, затрати по оплаті державного мита у сумі 70 гривень та витрати на інформаційно-судове забезпечення у сумі 30 гривень.

Виходячи з вимог розумності та справедливості, суд враховує моральні страждання позивача, а саме перенесення стресу, неможливість користування автомобілем через необхідність проведення відновлювального ремонту, для чого він вживав додаткові заходи для організації нормального життєвого укладу його сім’ї, заощадження додаткових коштів на відновлення автомобіля, наявність кредитних зобов’язань перед банківською установою, оскільки пошкоджений автомобіль був придбаний за кредитні кошти, в зв’язку з чим вважає можливим стягнути в рахунок заподіяної позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди 500 гривень, оскільки факт її спричинення судом встановлений.

На підтвердження вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу представником позивача ОСОБА_9 суду надані копія договору про надання юридичних послуг по цивільній справі та копія квитанції про оплату ОСОБА_1 юридичних послуг в розмірі 1700 гривень.

При розгляді даної цивільної справи представник позивача ОСОБА_9 брав участь у судових засіданнях протягом 1 годин 50 хвилин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” та додатком на неї встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Враховуючи положення вказаної Постанови суд визначає розмір витрат на правову допомогу у сумі 400 гривень (вартість однієї години 218 гривень), яка підлягає стягненню з відповідача Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління на користь позивача.

В решті частини позову слід відмовити.

На підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (з подальшими змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (з подальшими змінами та доповненнями), керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6378 гривень 96 копійок – витрати на ремонт транспортного засобу; витрати, пов’язані з відновленням порушеного права у сумі 650 гривень; у рахунок моральної шкоди 500 гривень; витрати, понесені на правову допомогу у сумі 400 гривень; затрати по оплаті державного мита у сумі 70 гривень та витрати на інформаційно-судове забезпечення у сумі 30 гривень, а всього 8028 гривень 96 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.

Суддя