УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Фединяка В.Д.
суддів: ВакарукВ.М., Пнівчук О.В.
секретаря Шпилик В.В.
за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника
ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання відповідача таким, що втратив право на житло у квартирі АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивувала тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та з 1987 року проживають у вищевказаній квартирі. Проте, вказувала позивачка, відповідач ОСОБА_3 з 2003 року не проживає у спірній квартирі, що підтверджується даними, які містяться в акті складеному 07 серпня 2006 року працівниками КП "ЖЕО №4" і не проводить оплату за отримані комунальні послуги.
Позивачка вважала, що відповідач понад шість місяців без поважних причин не проживає у спірній квартирі, тому втратив право на житло у квартирі АДРЕСА_1 Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється припинити реєстрацію у спірній квартирі, то просила задовольнити позов.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та задовольнити позов у справі вказуючи на те, що при вирішенні даного спору, суд дав неправильну оцінку поясненням свідків з сторони апелянта, тому постановив помилкове рішення.
Зокрема, на думку апелянта, свідки з сторони позивачки достовірно ствердили про не проживання ОСОБА_3 понад шість місяців без поважних причин у спірній квартирі, а складений 07 серпня 2006 року акт працівниками КП ЖЕО №4 про такий факт, який не прийнятий судом, не є єдиним доказом з цього приводу.
Справа № 22-ц-62/2007р. Головуючий у 1 інст. Якимів Р.В.
Категорія 30 Доповідач - суддя Фединяк В.Д.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити подану нею скаргу.
Відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, вважає доводи цієї скарги безпідставними.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не представила суду достовірних доказів про те, що відповідач ОСОБА_3 без поважних причин понад шість місяців не проживає у квартирі АДРЕСА_1. У підтвердження позову представлений позивачкою акт від 07 серпня 2006 року складений працівниками КП ЖЕО №4 є сфальсифікованим і не підтверджує факту не проживання відповідача у спірній квартирі.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Так, зібраними доказами: копією типового договору найму спірного житла (а.с. 7); даними, які містяться у довідці виданій 07 серпня 2006 року (а.с. 9); поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 даними в судовому засіданні підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1, у цій квартирі знаходиться його майно, він приймає участь у вихованні неповнолітньої доньки і проживає у спірній квартирі.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки зазначені свідки є близькими родичами позивачки і зацікавлені щодо позбавлення права на житло відповідача. Крім цього, ОСОБА_8 проживає за місцем навчання, періодично навідується у спірній квартирі і не може достовірно стверджувати про не проживання у цій квартирі відповідача. З цих же підстав обґрунтовано не прийняті до уваги пояснення свідка ОСОБА_9, так як про такі відомості їй стало відомо від ОСОБА_8
Правильно також судом не прийнято до уваги представлений позивачкою у підтвердження позову акт від 07 серпня 2006 року складений працівниками КП ЖЕО №4 , так як зазначені відомості в цьому акті спростовані свідком ОСОБА_10 і ОСОБА_5.
Крім цього, з пояснень ОСОБА_1 (а.с. 68) вбачається, що позивачка з травня по серпень 2006 року перебувала за межами України і на відпочинку, тому не може достовірно стверджувати про не проживання відповідача у спірній квартирі, який має вільний доступ до цієї квартирі.
За таких обставин, відповідно ст. 71 ЖК України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки позивачкою не представлено суду переконливих доказів того, що відповідач понад шість місяців без поважних причин не проживає у квартирі АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскарженому рішенні, тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування рішення суду у справі, за доводами апеляційної скарги, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: В.Д. Фединяк
В.М. Вакарук
О.В Пнівчук