УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В. А.
суддів: Вакарук В.М.; Горблянського Я.Д.
секретаря Сем"янчук С.Й.
з участю: відповідача ОСОБА_1;
представника ЗАТ "Український мобільний зв"язок"-Леник Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду від 06 листопада 2006 р.,-
встановила:
Рішенням Богородчанського районного суду від 06.11.2006 року задоволено позов ЗАТ "Український мобільний зв"язок": в користь акціонерного товариства стягнуто з ОСОБА_1 410 грн. 87 коп. заборгованості за отримані послуги стільникового радіотелефонного зв"язку і 784 грн. 75 коп. штрафу за дострокове розірвання договору; 81 грн. судових витрат.
Місцевий суд дійшов до висновку про те, що відповідач за період з 01.11.2004 р. по 01.10.2005 р. не сплатив 410 грн. 87 коп. за користування стільниковим радіотелефонним зв"язком мережі УМС, а також не подав у встановленому порядку заяву про припинення дії договору про надання послуг після викрадення його телефону.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення ОСОБА_1 посилається на те, що висновок суду про обгрунтованість позову ЗАТ суперечить дійсним обставинам справи. Апелянт зазначає, що він своєчасно 01.11.2004 р. надіслав заяву, в якій повідомив про викрадення радіотелефона. Отже, на його думку, ЗАТ "Український мобільний зв"язок" згідно умов договору повинно було припинити надання послуг зв"язку, а не нарахувати заборгованість за період з листопада 2004 року і штрафні санкції. У зв"язку із викладеним ОСОБА_1 просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у позові ЗАТ.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що на прохання ОСОБА_1 у зв"язку із викраденням у нього телефону ЗАТ "Український мобільний зв"язок" призупинило надання послуг зв"язку. Цього факти сторони не заперечували. Однак, телефонний номер акціонерне товариство згідно умов договору зберігало, за що відповідач повинен був сплачувати щомісячно по 32 грн. 33 коп. і збір до ПФУ-(розрахунок-а.с. 9-10).
Твердження ОСОБА_1 про те, що заборгованість по платежам і штрафні санкції йому позивачем нараховано безпідставно, оскільки він 01.11.2004 року подав заяву про розірвання договору щодо надання послуг зв"язку, місцевий суд правильно не прийняв до уваги. По-перше, в матеріалах прави відсутні об"єктивні документальні докази про вручення ЗАТ "Український мобільний зв"язок" заяви ОСОБА_1 про розірвання договору щодо надання послуг стільникового зв"язку. По-друге, згідно п.9.1
Справа №22-ц-34/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Могила А.Б.
Категорія 11/16 Доповідач Девляшевський В.А.
2
"Правил користування мережею стільникового зв"язку УМС" заява про припинення послуг зв"язку повинна бути подана абонентом не поштою, а особисто.
Крім того, виходячи із змісту п. 1.3 додаткової угоди про надання послуг мобільного зв"язку від 20.10.2003 року (а.с. 6), при відмові абонента від основного договору до закінчення обумовленого строку абонент сплачує УМЗ штраф в розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Основного договору, починаючи з дня відмови від основного договору або припинення його дії. Винятком, коли абонент звільняється від штрафу, є тоді, коли причиною відмови від послуг УМЗ є невиконання ним своїх зобов'язань згідно з основним договором.
З наведеного випливає, що позивачем було обгрунтовано проведено нарахування ОСОБА_1 його заборгованості по платежам з листопада 2006 р. і штрафу.
Посилання апелянта на те, що нарахування штрафних санкцій повинно бути обмежено строком дії основного договору, тобто по 20.04.2005 рік, а не по 01.10.2005 рік, є безпідставним. Адже, в п.1.1 додаткової угоди визначено, що період дії основного договору продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг було призупинено (а.с. 6).
У зв"язку із наведеним колегія суддів вважає, що оскаржене рішення відповідає зібраним доказам, є законним і обгрунтованим. Доводи апелянта не спростовують висновків суду. Тому підстав для скасування цього рішення немає.
Керуючись ст.ст. 307; 308 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Вакарук
Я.Д. Горблянський