Справа №2-328-2009
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
01 квітня 2009 року м. Вінниця
Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Кобелевій С.О.
з участю представника позивача Голубєвої В.В.,
представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Вінницької філії ВАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу, -
в с т а н о в и в :
ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі Вінницької філії ВАТ АБ "Укргазбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу в сумі 35379,50 доларів США та 2419,19 грн. Мотивований позов тим, що 13.11.2007 р. між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №190-Ф/07 на суму 35000 доларів США на строк з 13.11.2007 р. по 12.11.2019 р. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12,5% річних. Кредитним договором передбачено, що позичальник зобов’язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за його використання та всі комісійні платежі щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі 244 долари США, але позичальниця не виконує взятих на себе зобов’язань за договором щодо щомісячного погашення кредиту та відсотків і станом на 22.01.2009 р. розмір простроченого кредиту становить 1464,00 долари США та 2331,50 доларів США – відсотків за період з 13.11.2007 р. по 22.01.2009 р. За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом ОСОБА_4 зобов'язана сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Вона прострочила виконання зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків у зв’язку з чим банком нарахована пеня по кредиту за період з 11.08.2008 р. по 22.01.2009 р. в сумі 997,61 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 11.08.2008 р. – по 22.01.2009 р. в сумі 1421,58 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13.11.2007 р. між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №190, згідно з яким поручитель зобов'язався відповідати в солідарному порядку перед банком за невиконання ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором №190-Ф/07 від 13.11.2007 р.
Враховуючи невиконання боржником зобов`язання, банк звернувся до суду за захистом порушеного права шляхом дострокового повернення суми за кредитним договором в розмірі 35 379,50 доларів США та 2419,19 грн., з яких: 33048 доларів США – заборгованість за кредитом, 2331,50 доларів США – відсотки за користування кредитом, 997,61 грн. – пеня по кредиту, 1421,58 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі і стягнути солідарно з відповідачів на користь банку суму боргу – 35379,50 доларів США та 2419,19 грн., крім того, судовий збір в розмірі 283,64 долари США і витрати на ІТЗ 30 грн. Наполягала на стягненні боргу саме у валюті, оскільки при поверненні відповідачем заборгованості в національній валюті і наступним придбанням банком іноземної валюти, виникне курсова різниця, внаслідок чого банк понесе додаткові витати по сплаті збору до Пенсійного фонду України, а відшкодування боржником таких витрат договором не передбачене. Вимога про дострокове повернення всієї суми боргу і відсотків передбачено в п. 5.1 договору і ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Крім того, пояснила, що ОСОБА_4 порушила строки виконання зобов`язання і прострочила повернення чергової частини позики, оскільки остання проплата ОСОБА_4 по відсоткам була 31.07.2008 року, а прострочення по тілу кредиту виникло з квітня 2008 року.
Представник відповідачки ОСОБА_4 – ОСОБА_2 пояснила, що згідно ст. 533 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись у гривнях, крім того, оскільки в договорі передбачений строк виконання зобов`язання – до 2019 року і не визначено, що банк має право вимагати дострокового повернення суми кредит у і відсотків без пред`явлення вимоги про розірвання самого договору, просила суд відмовити в задоволенні позову на підставі ст.ст. 530, 533 ЦК України.
Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_5 виступив поручителем, оскільки був введений в оману ОСОБА_4 щодо отримання саме нею кредиту. Насправді кредитом користувалась не ОСОБА_4, а інша особа, яку він не знає, тому не бажає відповідати за фактичним зобов`язанням іншої особи. Крім того, обман полягав і в тому, що ОСОБА_4 запевнила ОСОБА_5, що ніяких правових наслідків договір поруки не буде мати, оскільки вона буде вчасно погашати кредит. Просила суд визнати недійсним договір поруки на підстав і ст. 230 ЦК України і відмовити в задоволенні позову на підставі ст. 530, 533 ЦК України.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 13.11.2007 р. між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №190-Ф/07 на суму 35000 доларів США на строк з 13.11.2007 р. по 12.11.2019 р. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12,5% річних (а.с. 10-12).
Банк виконав своє зобов’язання, про що свідчить меморіальний валютний ордер від 13.11.2007 р. про отримання ОСОБА_4 35000 доларів США (а.с. 17).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13.11.2007 р. між банком та ОСОБА_5 був укладений договір поруки №190, згідно з яким поручитель зобов'язався відповідати перед банком за невиконання ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором №190-Ф/07 від 13.11.2007 р. Пунктом 1.2 договору передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору (а.с. 15,16).
Таким чином, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-48 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України. Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що передбачено ст. 610 ЦК України. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, у випадку порушення позичальником зобов`язань, банк має право, зокрема відмовитись від виконання своїх зобов`язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов`язаний відшкодувати банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом та витрат, понесених банком за цим договором, а також повернути банку заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, неустойку та інші видатки, понесені банком за цим договором.
Відповідачка ОСОБА_4 в порушення вимог кредитного договору та вказаних норм ЦК України, не виконала взятого на себе зобов`язання погашати кредит і сплачувати відсотки частинами відповідно до затвердженого графіку, тому банк пред`явив вимоги про дострокове виконання зобов`язання.
Позивач, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, обрав саме такий спосіб захисту свого порушеного права – шляхом дострокового виконання зобов`язання. Таке право позивача передбачене і ч. 2 ст. 1050 ЦК України, згідно якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно виписок по особовим рахункам позичальника ОСОБА_4 (а.с. 36-46), прострочена заборгованість по тілу кредиту виникла з квітня 2008 року, а остання сплата відсотків була здійснена нею 31.07.2008 року.
Даний факт не заперечили представники відповідачів в судовому засіданні.
Таким чином, станом на 22.01.2009 р. розмір простроченого кредиту становить 1464 доларів США та відсотків – 2331,50 доларів США.
Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 9) загальна заборгованість позичальника перед банком станом на 22.01.2009 року складається з: 33048,00 доларів США – заборгованості за кредитом, 2331,50 доларів США – відсотків за користування кредитом, 997,61 грн. – пені по кредиту і 1421,58 грн. – пені за несвоєчасну сплату відсотків. Всього сума боргу становить 35 379,50 доларів США і 2419,19 грн.
Пеня нарахована згідно п. 5.3. договору, яким передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.
ОСОБА_4 прострочила виконання зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків у зв’язку з чим банком нарахована пеня по кредиту і відсоткам за період з 11.08.2008 р. по 22.01.2009 р. в сумі 997,61 грн. та 1421,58 грн. відповідно (а.с. 9).
За таких обставин, загальна сума боргу підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку. Сума боргу також не оспорена відповідачами.
Солідарна відповідальність визначена п. 1.2 договору поруки і ст. 553-554 ЦК України.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання представника відповідача ОСОБА_3 про недійсність договору поруки, оскільки ОСОБА_5 був введений в оману ОСОБА_4 щодо його правових наслідків, є необґрунтованими і безпідставними. Даний договір не визнаний недійсним в установленому законом порядку, відповідний позов до суду з часу його підписання – з 13.11.2007 року і з часу пред`явлення вимоги банком про виконання зобов`язання (з грудня 2008 року, а.с.50, 52, 54) ОСОБА_5 поданий не був, будь-яким іншим чином ОСОБА_5 даний договір не оскаржив, доказів на підтвердження своїх заперечень не надав і в судове засідання для дачі пояснень стосовно введення його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, не з`явився.
Договір поруки повністю відповідає вимогам ст.ст. 553-559 ЦК України і загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. 203 ЦК України), тому повинен бути виконаний належним чином.
Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_4 отримували кредит в іноземній валюті, суд вважає необхідним стягнути суму боргу саме в доларах США, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, але з перерахунком на національну валюту станом на день ухвалення рішення, відповідно до вимог ст. 533 ЦК України.
Згідно газети «Урядовий кур`єр» від 31.03.2009 року № 57, курс валют, встановлений НБУ з 30.03.2009 року, такий: 100 доларам США відповідає 770 грн.
Еквівалент суми боргу по кредиту – 35 379,50 доларів США становить 272 422, 15 грн.
Оскільки позивачем при подачі позову до суду були понесені судові витрати, суд вважає необхідним повністю стягнути з відповідачів витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. і частково судовий збір – 1700 грн., а не 283,64 долари США, як пред`явлено вимогу (ст. 88 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 526, 530, 533, 553-559, 610, 611, 624, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Вінницької філії суму за кредитним договором № 190-Ф/07 від 13.11.2007 року станом на 22.01.2009 року в розмірі 35 379 (тридцять п’ять тисяч триста сімдесят дев’ять) доларів США 50 центів, яка на день ухвалення рішення становить еквівалент 272 422 (двісті сімдесят дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 15 коп., пеню в розмірі 2419 (дві тисячі чотириста дев’ятнадцять) грн. 19 коп., судовий збір в розмірі 1700 (тисяча сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
В решті позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Староміський райсуд м. Вінниці шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: