№ 2-440/2009р.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                            І м е н е м   У к р а ї н и  

18 березня    2009 року                                                                                                          

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді:                                    Стахової Н.В.                                

при секретарі судового засідання:            Головіній А.В.

за участю адвоката:                        Стародубцевої Л.О.      

розглянувши   у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних злочином

                  В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду  з вищеназваним позовом, в обгрунтування вимог вказуючи, що  06 серпня 2007 року о 21 год 45 хв.   ОСОБА_2 , знаходячись  біля кафе «7 Днів», що розташоване на кварталі Ленінського комсомолу у місті Лисичанську, умисно з хуліганських спонукань,  побив його, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження,  через що, у період з 06 серпня 2007 року по 20 серпня 2007 року він знаходився у травматологічному відділенні ЦМЛ «ім. Тітова». На лікування ним було  витрачено   272 грн. 42 коп., які просив стягнути з відповідача. Неправомірними діями відповідача  йому заподіяно й моральну шкоду, яку він оцінює у сумі 5000 грн. Остання полягає  у душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку із  знаходженням на стаціонарному лікуванні, тимчасовою втратою працездатності, та  як наслідок -  позбавлення  засобів для існування. Вважає, що неправомірними діями відповідача  була принижена  гідність,  бо останній  скалічив йому  обличчя, тому просив суд стягнути з відповідача  272 грн.42 коп. в рахунок матеріальної шкоди та 5000 грн. компенсації моральної шкоди.

У судовому засіданні представник  позивача   ОСОБА_3  підтримала пред’явлений позов, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, усно суду  доповнила, що ОСОБА_1  11.09.2007 року був госпіталізований  до ЛОР  відділення  Сєвєродонецької  лікарні, де  була зроблена  планова операція  у вигляді   підслизістої  резекції  носової перегородки. У зв’язку з   оперативним лікуванням  позивач   зазнав  витрат матеріального характеру,  про свідчать  надані ним  фіскальні чеки, тому просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 272 грн.42 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. компенсації моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2  у судовому засіданні не заперечуючи факту заподіяння позивачу   легких тілесних ушкоджень,  позов не визнав,  суду пояснив, що тілесні ушкодження були спричинені позивачу внаслідок самозахисту та не з його вини. Крім того, ОСОБА_1 було компенсовано  200 доларів США  в рахунок  відшкодування   витрат на лікуванння, тому просив у позові відмовити.

Представник відповідача Стародубцева Л.О. у судовому засіданні  просила відмовити у задоволенні позову,  посилаючись на те, що фіскальні чеки, надані позивачем, не підтверджують  витрат на лікування.  Листом  лікарського призначення  психотропи та метаболіти не  призначалися  позивачу. Крім того, згідно медичної картки  стаціонарного хворого № 16700-857 позивач госпіталізований  11.09.2007 року о 8 год.50 хв. у ЛОР відділення, тому фіскальний чек  від 11.09.2007 року на суму 31 грн.58 коп., що був виданий о 8 год.40 хв.  не може бути прийнятий до уваги, оскільки позивач  в цей час не знаходився на лікуванні.

 Судом досліджені наступні докази:

 Показання свідка ОСОБА_4 , який у судовому засіданні показав, що  спровокував  драку ОСОБА_1 , який знаходився у нетрезвому стані.   ОСОБА_2  передав позивачу 200 доларів США, останній  запевнив, що  більш  претензій  до нього  не має.

Письмові докази:  копія паспорту  та ідентифікаційного коду позивача,  копія медичної картки  № 16700-857 стаціонароного хворого,  витяг  із стаціонару  історії хвороби № 6110, відповідь  на запит ЦМЛ «ім. Тітова» від 05.12.2008 року, фіскальні чеки,  копія постанови Лисичанського міського суду  від 06.01.2009 року, письмові заперечення відповідача,  довідка Центральної міської аптеки № 43» про вартість  медикаментів  матеріали кримінальної справи,  медична картка 16700 – 857 стаціонарного хворого, медична картка № 6110  стаціонарного хворого.

Суд, заслухавши пояснення  сторін, дослідивши письмові докази,  вважає позов  таким, що підлягає частковому задоленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Постановою Лисичанського міського суду від 06 січня 2009 року ОСОБА_2  звільнений  від кримінальної відповідальності  за ст. 296 ч.1  КК України на підставі  ст.ст.1 п. «в», 6 Закону України «Про амністію» від 12 грудня  2008 року, провадження у справі припинено.

У судовому засіданні  сторонами визнано,  що 06 серпня 2007 року  о 21 год.45 хв. ОСОБА_2 , знаходячись  біля кафе «7 Днів», що розташоване на кварталі Ленінського комсомолу  у місті Лисичанську спричинив   ОСОБА_1   один удар  ліктем в  обличчя,  та два удари  ногами  по голові, у результаті чого   ОСОБА_1  були заподіяні  легкі телесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової  травми, струсу мозку, ушибу м’яких тканів голови, гематоми   очів, що потягли короткочасний розлад здоров’я,  

З  медичної картки № 6110 стаціонарного хворого  вбачається, що   у період з 06.08.2007 року по 20.08.2007 року ОСОБА_1   перебував у травматологічному відділенні ЦМЛ «ім. Тітова» у зв’язку з одержанням  травми, внаслідок чого останнім, згідно  довідці  головного лікаря ЦМЛ «ім. Тітова»  (а.с.10)   були придбані  наступні  лікарські   препарати:  Р-р Na-Cl   0,9% 200,0 – фл.11,  L-лизин есцинат 5,0 № 10 – уп.1, глюкоза 10%  200,0 – фл.3, еуфіллін 2% 10,0 – амп.3, хлористий кальция 10% 10,0- амп.3, анальгін 50% 2,0  № 10 – уп.1, кетолонг  1,0 № 10 – уп.0,3, цефазолін  1,0 – фл.12, димедрол  1% 1,0 № 10 – уп.1, магнія сульфат  5,0 № 10 – уп.0,5, пирацетам 10,0 № 10 – уп.0,5, кавінтон 2,0 № 10 – уп. 1,2, система – шт..11, шприц 5,0 – шт..39, шприц 10,0 – шт..16,  шприц 2,0 – шт..23, новокаін  0,5% 5,0 № 10 – уп.1,2,  спирт мурашиний 40,0 – фл.3,  вата 100,0 – уп.

З  медичної картки  № 16700-857 стаціонарного хворого встановлено, що ОСОБА_1  у період з 11.09.2007 року по 14.09.2007 року перебував  в плановому порядку  у ЛОР відділенні  Сєвєродонецької міської лікарні.

Частково задовольняючи позов,  суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до  ст.1166 ЦК України  майнова шкода завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної  чи юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд не бере до уваги доводи відповідача  про відсутність в його діях протиправності та вини,  оскільки  вони спростовуються постановою  Лисичанського міського суду від 06.01.2009 року, зі змісту якої вбачається, що   ОСОБА_2    скоїв  злочин, передбачений  ст. 296 ч.1  КК України, тобто грубе порушення суспільного порядку  з мотивів явної неповаги  до суспільства, яке супроводжується  особою дерзкістю, що виражається у спричиненні  тілесних пошкоджень  потерпілому.

Отже,  судом встановлено, що шкода позивачу завдана  з вини  відповідача,  тому  повинна    відшкодовуватися  ним у повному обсязі.

При  визначенні розміру матеріальної шкоди,  суд виходить  з даних  листа  лікарських призначень  ЦМЛ «ім. Тітова» (а.с.10),   та довідки  Центральної міської аптеки  № 43  щодо вартості вказаних лікарських препаратів, згідно яких сума  витрат становить:  Р-р Na-Cl   0,9% 200,0 – фл.11,- 36 грн.30 коп.;  L-лизин есцинат 5,0 № 10 – уп.1- 56 грн.70 коп.;  глюкоза 10%  200,0 – фл.3 – 15 грн.45 коп.;  еуфіллін 2% 10,0 – амп.3, - 01 грн.02 коп.;  хлористий кальция 10% 10,0- амп.3 – 01 грн.02 коп.;  анальгін 50% 2,0  № 10 – уп.1 – 3 грн.25 коп.; кетолонг  1,0 № 10 – уп.0,3 – 4 грн.65 коп.;  цефазолін  1,0 – фл.12 – 38 грн.40 коп.;  димедрол  1% 1,0 № 10 – уп.1 – 1 грн.75 коп.;  магнія сульфат  5,0 № 10 – уп.0,5 – 5 грн.45 коп.;  пирацетам 10,0 № 10 – уп.0,5 – 5 грн.20 коп.;  кавінтон 2,0 № 10 – уп. 1,2 – 63 грн.70 коп.;  система – шт..11 – 20 грн.90 коп.,  шприц 5,0 – шт..39 – 9 грн.75 коп.;  шприц 10,0 – шт..16 – 6 грн.40 коп.,   шприц 2,0 – шт..23 – 5 грн.75 коп.;  новокаін  0,5% 5,0 № 10 – уп.1,2 – 6 грн.20 коп.;   спирт мурашиний 40,0 – фл.3 – 9 грн.30 коп.;   вата 100,0 – уп.1 – 01 грн.68 коп., всього   -   292 грн.87 коп.

 Відповідно до принципів  диспозитивністі   цивільного  судочинства, визначених  ст. 11 ЦПК  України,   суд  розглядає справу  в межах заявлених  вимог,  тому  стягує з відповідача на користь   позивача   272 грн.42 коп.   в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

 Суд відмовляє у задоволенні  позовних вимог  щодо  відшкодування матеріальних  витрат, яких позивач зазнав у зв’язку  з плановою операцією у ЛОР відділенні Сєвєродонецької міської лікарні ,  оскільки  належних доказів, які б підтверджували розмір вказаних витрат,  суду не надано.

 Надані  позивачем фіскальні чеки від 11.09.2007 року (зв. а.с. 11),  суд не бере до уваги,  бо останні  не містять конкретний перелік лікарських препаратів, які   були  призначені ОСОБА_1 .   Не зміг пояснити    зміст чеків     і представник позивача.

 Не заслуговують на увагу і показання свідка ОСОБА_4 , бо  останній підтвердив лише  факт передачі  коштів позивачу,  але   в рахунок відшкодування  яких саме витрат,  суду пояснити   не зміг.

Що стосується твердження відповідача про те, що ОСОБА_1  на  стадії досудового слідства   написав заяву про відмову  від претензій до нього   (а.к/с 46),  то вказана обставина,   на думку суду,  правового значення  для вирішення  зазначеного матеріально – правового  спору, з урахуванням  його характеру  та юридично значимих фактів, не має.  

   Відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяного в результаті порушення його прав, у тому числі за наявності душевних страждань, які фізична особа відчуває у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї.

  Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 Постанови №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

  При визначенні розміру компенсації моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд,  враховуючи  рівень порушення душевного спокою позивача, який дістав вияв у фізичному болю та стражданнях, яких він  зазнав через легкі  тілесні ушкодження, тривалої істотності вимушених змін у його життєвих стосунках через знаходження на стаціонарному лікуванні, проведенні операції, та виходячи з принципів розумності і справедливості,  вважає  заявлений розмір позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у 5000 грн.  явно завищеним, тому стягує  на користь позивача  800  грн. компенсації моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача  на користь  якого ухвалено рішення . звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача  в дохід держави  пропорційно  до задоволеної чи відхиленої  частини вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись  ст. 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

                          В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних злочином задовольнити частково.

Стягнути з   ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  272 (двісті сімдесят дві) грн. 42 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди,  800 (вісімсот) грн.  компенсації моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь  держави  51 (п’ятдесят одну)  грн.  державного мита, 8 грн.50 коп.  державного мита з  моральної шкоди,

    Стягнути з ОСОБА_2  30 (тридцять) грн.   на оплату витрат,  пов’язаних  з інформаційно-технічним забезпеченням  розгляду справи у суді   на користь УДК в м. Лисичанську (код 24180679 ГУДКУ в Луганській області МФО 804013, р/р 31211259700051 КЕКД 22050000).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя