Справа 2-2374/2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2008 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді - Грищенко Н.М.
при секретарі - Карпенко Н.А.
за участі позивачки - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Дзержинської районної у місті ради про визначення частки померлого у спільному майні, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 09 квітня 2008 року звернулася до суду з позовом до виконкому Дзержинської районної у місті ради про визначення частки померлого у спільному майні.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що 28 червня 1993 року вона разом зі своєю бабусею ОСОБА_3, рідною матір'ю - ОСОБА_4, рідною сестрою - ОСОБА_5, приватизували квартиру АДРЕСА_1, про що ними було отримано свідоцтво про право власності на вказану квартиру, в якому зазначено, що квартира належить співвласникам на праві приватної спільної сумісної власності, але частки співвласників не були виділені, при цьому розумілось, що їх частки у спільній сумісній власності рівні, тому що до приватизації квартири співвласники користувались рівними правами та несли рівні обов'язки щодо квартири.
28.03.1994 року померла її бабуся - ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/4 частини квартири АДРЕСА_1. За своє життя ОСОБА_3 своє спадкове майно нікому не заповідала. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/4 частину зазначеної квартири, була донька померлої - ОСОБА_4, яка своєчасно звернулася д нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та 17.12.1994 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті померлої
-2-
на належну їй 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, ОСОБА_4 стало належати 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, в той час як їй та її рідній сестрі ОСОБА_5 належало по 1/4 частині вказаної квартири.
1 листопада 2003 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та прийняла його прізвище - ОСОБА_6.
2 жовтня 2007 року померла її мати - ОСОБА_4, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Спадщину померла нікому не заповідала. Позивачка та її рідна сестра - ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги за законом, після смерті матері, інших спадкоємців, окрім них, немає. її рідна сестра відмовилася від своєї долі спадщини на користь позивачки.
Позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріус відмовив їй у цьому на тій підставі, що не були виділені частки у спільному майні співвласників.
На підставі викладеного, позивачка просить суд визнати, що ОСОБА_4, померлій 02.10.2007 року, в квартирі АДРЕСА_1 належала 1/2 частина цієї квартири.
Позивачка, яка була присутньою в судовому засіданні, свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, підтвердила фактичні обставини справи та просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача, яка була присутня в судовому засіданні проти позову не заперечувала.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 44, 4 кв.м. , належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та членам її сім»ї - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, при цьому частки у спільному майні виділені не були, що вбачається із свідоцтва № НОМЕР_1 право власності на житло, виданого 28 червня 1993 року, згідно з розпорядженням УЖКГ виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів № Дз 250 від 07 травня 1993 року (а.с. 17, 18-19).
28 березня 1994 року ОСОБА_3, яка доводилася матір'ю ОСОБА_4 й відповідно є бабусею позивачки (а.с. 20), померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії І-КИ № 276277 від 29.03.1994 року, актовий запис № 295 (а.с. 22). Після її смерті залишилося
3
спадкове майно у вигляді 1/4 частини зазначеної квартири, яку ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом прийняла й 17.12.1994 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті померлої, що було зареєстровано 14.01.1995 року в КП «Криворізьке БТІ», реєстровий № 15, стор. 120, запис 120 (а.с. 15-16).
Таким чином, ОСОБА_4 стало належати 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, в той час як позивачці та її рідній сестрі ОСОБА_5 належало по 1/4 частині вказаної квартири.
01 листопада 2003 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6
ОСОБА_8 та прийняла його прізвище - ОСОБА_6 (а.с. 11).
02 жовтня 2007 року померла ОСОБА_4, що
підтверджується свідоцтвом про її смерть серії І-КИ № 169159 від 04.10.2007
року, актовий запис № 1002 (а.с. 23), яка доводиться матір'ю позивачки
(а.с. 21), після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири
№ 27 в будинку № 28 по вул. Нахімова м. Кривого Рогу. Спадщину померла
нікому не заповідала. Позивачка та її рідна сестра - ОСОБА_5 є
спадкоємцями першої черги за законом, після смерті матері, інших
спадкоємців, окрім них, немає. її рідна сестра відмовилася від своєї долі
спадщини на користь позивачки.
Вказану частину квартири, що належала її матері, позивачка фактично прийняла, так як прописана в зазначеній квартирі і проживає в ній, але коли позивачка звернулася до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, то останній їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як не були виділена частка, яка належить померлому у спільному сумісному майні - відповідь нотаріуса № 575 від 03.04.2008 року.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
Як видно із свідоцтва про право власності на спірну квартиру остання належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 (прізвище у шлюбі -ОСОБА_6) на праві приватної спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Той факт, що як померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так і позивачці й її рідній сестрі - ОСОБА_5 належало саме по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1, підтвердила позивачка, зазначивши, що вона разом зі своєю рідною сестрою сумісно і в рівних частках володіли з померлими вказаною квартирою і інших домовленостей між ними не існувало.
На підставі викладеного, з урахуванням того, ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом прийняла 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, яка
-4-
залишилася після смерті ОСОБА_3, померлої 28.03.1994 року, й 17.12.1994 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті померлої, що було зареєстровано 14.01.1995 року в КП «Криворізьке БТІ», реєстровий № 15, стор. 120, запис 120, суд визнає, що ОСОБА_4, померлій 02 жовтня 2007 року, за її життя належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. З, 10-11, 60, 130, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 355, 364, 369-370 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати, що ОСОБА_4, яка померла 02 жовтня 2007 року, за її життя на праві приватної власності належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 право власності на житло, виданого 28 червня 1993 року, згідно з розпорядженням УЖКГ виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів № Дз 250 від 07 травня 1993 року, а також на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.1994 року, яке було зареєстровано 14.01.1995 року в КП «Криворізьке БТІ», реєстровий № 15, стор. 120, запис 120.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.