Справа №2-61/09

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

13 березня 2009 р.       Софіївський районний суд  Дніпропетровської області в складі:

                                       судді                         Джерелейко О.Є.              

                                       при секретарі                              Палій Л.Г.

                з участю представника позивача           Лаврентюк О.В.    

                відповідача     ОСОБА_2

                представника відповідача ОСОБА_3

             законного представника неповнолітнього відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за  позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк  України"  до ОСОБА_2, неповнолітньої ОСОБА_6,  інтереси якої  представляє законний представник ОСОБА_4, треті особи - виконком Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, виконком Баглійської районної ради м.Дніпродзержинськ, - про зобов"язання звернутись за отриманням свідоцтва про право на спадщину та про дострокове стягнення суми кредиту та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду та згідно уточнених позовних вимог  (а.с.62-64) просить суд зобов»язати ОСОБА_6 та ОСОБА_2 звернутись до Софіївської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтв про право на спадщину; достроково солідарно стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь позивача ВАТ «Державний ощадний банк України» борг померлого ОСОБА_7 в загальній сумі 28029,52грн., яка складається із суми кредиту в розмірі 27763,30 гривень та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 266,22 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь позивача ВАТ «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті  державного мита в сумі 280,30грн. та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 30грн.

В судовому засіданні представник позивача Лаврентюк О.В. підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 з позовними вимогами не згодні, мотивуючи свою позицію тим, що позивач пропустив шестимісячний  строк звернення до суду, який встановлено  ст.1281 ЦК України, та у зв»язку із наявністю іпотечного майна, за рахунок якого позивач може задовольнити свої вимоги.

Законний представник неповнолітнього відповідача  ОСОБА_6 ОСОБА_4 також не згодна з позовом, мотивуючи свою позицію тим, що її донька не прийняла спадщину, свідоцтво про право на спадщину не отримала, який склад спадкового майна – не знає.

Треті особи - виконком Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, виконком Баглійської районної ради м.Дніпродзержинськ, будучи увідомленими про місце та час розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили. Виконком Баглійської районної ради м.Дніпродзержинськ надав заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.152).

Розглянувши в  судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , відповідача, та його представника, законного представника неповнолітнього відповідача, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до  умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2  і не виплаває із суті кредитного договору.

Згідно із ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов»язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред»явити  свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно із ч.2 ст.1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Судом встановлено, що 24 травня 2005 року між позивачем Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк  України"    та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір №233, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_7 кредит в сумі 28000 гривень, а позивальник зобов»язувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 28000 гривень та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 25 відсотків річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором (п.1.1. Договору). ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, що підтверджує копія свідоцтва про смерть (а.с.35). На день смерті ОСОБА_7 борг по кредиту склав 28029грн.52коп, що складається із суми кредиту в розмірі 27763грн.30коп. та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 266грн.22коп., що підтверджує уточнена позовна заява (а.с.62-64) та рахунки по кредиту (а.с.13-22). Позивач  31.05.2006 року та 08.11.2006 року звертався із заявами до  державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини з вимогою  визнати ВАТ «Ощадбанк» кредитором спадкоємців майна боржника та проханням повідомити нотаріуса спадкоємців, що прийняли спадщину, про наявність претензії кредитора, що підтверджують матеріали спадкової справи на а.с.122,123. 23 травня 2006 року від ОСОБА_4, яка діяла в інтересах  малолітньої ОСОБА_6, надійшла заява про те, що ОСОБА_6 приймає спадкове майно, яке залишилось після смерті батька, згідно закону (а.с.126). Від ОСОБА_8 надійшла заява про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 (а.с.127), який  30 травня 2005 року подав заяву про прийняття спадщини після смерті брата- ОСОБА_7 (а.с.128). Згідно повідомлень нотаріуса спадкоємців  ОСОБА_7 повідомлено про претензію кредитора, що підтверджують лист нотаріуса до позивача на а.с.129 та звернення  нотаріуса до ОСОБА_4 на а.с.130.  ОСОБА_6 до цього часу свідоцтво про право на спадщину не отримано. ОСОБА_2 відмовлено у  отриманні свідоцтва про право на спадщину, так як є спадкоємець першої черги (а.с.129). ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання за ним права на спадщину після смерті ОСОБА_7. Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано право на спадщину після смерті ОСОБА_7 на Ѕ частину жилого будинку АДРЕСА_1 Софіївського району Дніпропетровської області вартістю 18353 грн., Ѕ частину земельної ділянки площею 5,2850 га вартістю 51506,18грн, на Ѕ частину земельної ділянки площею 5,2850 га вартістю 51506,18грн., на Ѕ  частину земельної ділянки площею 5,6 умовних кадастрових гектар вартістю 20885грн., на Ѕ частину автомобіля ВАЗ-2105, держномер К1474 ДП вартістю 5168,68грн., на Ѕ частину грошового внеску на рахунку НОМЕР_2 в сумі 10203грн. та на Ѕ частину грошового внеску на рахунку НОМЕР_1 в сумі 5162грн.Роз»яснено право ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_6, що вона не позбавлена можливості в установленому законом порядку  оформити право неповнолітньої доньки на спадщину за законом. (а.с.65-68).

Із  матеріалів цивільної справи вбачається, що кредитору (позивачу по справі) стало відомо про спадкоємців боржника ОСОБА_7 під час розгляду  справи, коли нотаріусом було надано відповідь на запит суду від 26 березня 2008 року (а.с.45), до цього часу нотаріусом на звернення позивача  надавалась відповідь на а.с.38, відповідно до якої  нотаріусом роз»яснено позивачу про те, що ним буде повідомлено спадкоємців ОСОБА_7 про наявність боргу (а.с.38), та відповідь про те, що є  спадкоємці після смерті ОСОБА_2, їм доведено про наявність боргу, однак позивачу   дані  про спадкоємців не розголошувались (а.с.37).

Представник позивача, посилаючись на ст.1297 ЦК України, просить суд зобов»язати ОСОБА_6 та ОСОБА_2 звернутись до Софіївської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтв про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст.1296 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім»я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ст.1297 ЦК України). Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцями після закінчення шести місяців з часу відкриття  спадщини (ст.1298 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що за відповідачем ОСОБА_2 визнано право на Ѕ частину спадкового майна після смерті ОСОБА_7 згідно рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області  від 06 березня 2008 року (а.с.65-68), що не потребує будь-якого підтвердження, в тому числі шляхом звернення до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Відповідач ОСОБА_6 є неповнолітньою, в її інтересах діє законний представник  ОСОБА_4 , за отриманням свідоцтва  про право на спадщину до нотаріуса не звертались.

Відповідно до п.210 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882, - видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»  «отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно  до статті 1296 ЦК є правом, а не обов»язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва  про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов»язку, передбаченого   статтею 1297 ЦК, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутись до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.»

У зв»язку із невизначеністю в законодавстві кінцевого строку для отримання свідоцтва про право на спадщину, та, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 в судовому порядку  вже реалізував своє право на визнання за ним права на спадкове майно, оформлення права на спадщину відповідачем ОСОБА_6 та визначення її протягом якого строку вона це має здійснити, здійснюється за її ініціативою, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги щодо зобов»язання відповідачів отримати свідоцтво про право на спадщину слід відмовити.

Представник позивача просить достроково солідарно стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь позивача ВАТ «Державний ощадний банк України» борг померлого ОСОБА_7 в загальній сумі 28029,52грн., яка складається із суми кредиту в розмірі 27763,30 гривень та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 266,22 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь позивача ВАТ «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті  державного мита в сумі 280,30грн. та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 30грн.

Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов»язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов»язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Оскільки  вимоги кредитора задовольняються спадкоємцями особисто, у розмірі, який відповідає  частці спадкоємця у спадщині, тому суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитом із спадкоємців має бути стягнута не солідарно, а у частковому відношенні- відповідно із часткою у спадщині. Так, за відповідачем ОСОБА_2 визнано право на Ѕ частину спадкового майна після смерті ОСОБА_7 згідно рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області  від 06 березня 2008 року та роз»яснено право ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_6, що вона не позбавлена можливості в установленому законом порядку  оформити право неповнолітньої доньки на спадщину за законом. (а.с.65-68). Таким чином, відповідачі  прийняли спадщину  в рівних частках – по 1/2, вартість спадкового майна зазначена у рішенні Софіївського районного суду Дніпропетровської області  від 06 березня 2008 року та є достатньою для погашення заборгованості кожним із спадкоємців. Тому із відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь  Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк  України" половина суми заборгованості померлого ОСОБА_7 в сумі 14014гривень 76 копійок (28029,52грн / 2) за користування кредитом, яка складається із суми кредиту в розмірі 13881 гривня 65 копійок (27763,30 гривень / 2) та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 133 гривні 11 копійок (266,22 гривень / 2). Інша половина  суми заборгованості  підлягає стягненню з ОСОБА_6, законний представник якої ОСОБА_4 в судовому засіданні  не погоджувалась із позовом, посилаючись на те, що вони не прийняли спадщину. Суд не погоджується із зазначеним запереченням, оскільки с падкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини(ст.1269 ЦК України). Малолітня, неповнолітня особи вважаються такими, що прийняли спадщину відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України . Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України). Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (ст.1273 ЦК України). Оскільки законним представником ОСОБА_6 було подано заяву до нотаріуса про прийняття  спадщини, відмова від прийняття спадщини ОСОБА_6 нотаріусом не приймалась, що підтверджують матеріали спадкової справи (а.с.120-130), тому суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 Оскільки відповідач зволікає із отриманням свідоцтва про право на спадщину, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині  стягнення із неї заборгованості за кредитом.

Суд також не погоджується із запереченнями відповідача  ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3  щодо пропуску строку позивачем для звернення до суду та щодо можливості задоволення позивачем вимог за рахунок  заставного майна із наступних підстав. У встановлений ч.2 ст.1281 ЦК України строк кредитор має право звернутись як  до суду за захистом свого права, так і повідомити спадкоємців про наявність боргу через нотаріуса. Зазначене підтверджує п.189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882, відповідно до якого «нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли  спадщину або виконавця заповіту.»  Позивач протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини двічі звертався до нотаріуса із заявами з вимогою  визнати ВАТ «Ощадбанк» кредитором спадкоємців майна боржника та проханням повідомити нотаріуса спадкоємців, що прийняли спадщину, про наявність претензії кредитора, що підтверджують матеріали спадкової справи на а.с.122,123. Відповідачі в судовому засіданні також заперечували про те, що нотаріус їм повідомляв про наявність боргу. Однак згідно повідомлень нотаріуса спадкоємців  ОСОБА_7 повідомлено про претензію кредитора, що підтверджують листи нотаріуса до позивача на а.с.37, 129 та звернення  нотаріуса до ОСОБА_4 на а.с.130. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.1281 ЦК України щодо пред»явлення вимог кредитором до спадкоємців в порядку, передбаченому чинним законодавством. Наявність заставного майна,  яке також входить до спадкового майна, не є перешкодою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Судові витрати складають: сплата судового збору 280 грн. 30 коп., сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -30 грн., що підтверджують платіжні доручення. Тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 140 грн.15коп.  та затрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 15 грн. 00 коп., з ОСОБА_6 - судовий збір в сумі 140грн.15коп.  та затрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 15 грн. 00 коп.

    На підставі вищезазначеного та  керуючись ст.ст.10, 11, 60,  212-215  ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

    Позовні вимоги  Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк  України"  задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь  Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк  України" заборгованість померлого ОСОБА_7 в сумі 14014( Чотирнадцять тисяч чотирнадцять ) гривень 76 копійок за користування кредитом, яка складається із суми кредиту в розмірі 13881 (Тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 65 копійок та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 133 (Сто тридцять три) гривні 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк  України" судовий збір в сумі 140грн.15коп.  та затрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 15 грн. 00 коп.

    Стягнути з ОСОБА_6 на користь  Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк  України" заборгованість померлого ОСОБА_7 в сумі 14014( Чотирнадцять тисяч чотирнадцять ) гривень 76 копійок за користування кредитом, яка складається із суми кредиту в розмірі 13881 (Тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 65 копійок та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 133 (Сто тридцять три) гривні 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь  Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк  України" судовий збір в сумі 140грн.15коп.  та затрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 15 грн. 00 коп.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити як необґрунтованих.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                             О.Є.Джерелейко