№2-652/07 p. РІШЕННЯ

 Іменем  України

29 січня 2007 року Автозаводський районний  суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді -

Середа А.В.,

при секретарі - Музера В.Б., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до військової частини А-3114 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки по день фактичного

розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

До суду звернулася з позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3114 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві, зазначала, що у відповідача працювала з 16.01.01 року по 31.10.05 року на посаді молодшої медичної сестри військової частини А-1505, яка була ліквідована згідно до директиви МО України № 322/17010 від 20.04.05 року, а військова частина А-3114 призначена її правонаступником. Згідно наказу командира в/ч А-1505 НОМЕР_1, вона була звільнена з займаної посади за ст. 40 КЗпП України. Заробітну плату за вересень 2005 року в сумі -569,32 грн., за жовтень 2005 року в сумі -814,46 грн., за листопад 2005 року в сумі -551,26 грн. - їй виплачена не була. Просила суд стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за вересень 2005 року в сумі -569,32 грн., за жовтень 2005 року в сумі -814,46 грн., за листопад 2005 року в сумі -551,26 грн., середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодувати моральну шкоди в сумі 5000 грн..

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги змінила, просила суд позов задовольнити в частині виплати середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 1132,94 грн., так як основну суму заробітної плати за вересень - листопад 2005 року вона отримала, від відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. -відмовилася.

Представник відповідача змінені позовні вимоги позивача визнав та просив суд їх задовольнити.

Суд, розглянувши матеріали по справі, вислухавши пояснення сторін дав повну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, приходить до висновку, що змінені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних обставин.

Судом встановлено, що обставини викладені в позові мали місце. Позивач працювала у відповідача з 16.01.01 року по 31.10.05 року на посаді молодшої медичної сестри військової частини А-1505, яка була ліквідована згідно директиви МО України № 322/17010 від 20.04.05 року, в зв'язку з чим військова частина А-3114 призначена її правонаступником. Згідно наказу командира в/ч А-1505 НОМЕР_1, позивач була звільнена з займаної посади за ст. 40 КЗпП України. Заробітну плату за вересень 2005 року в сумі -569,32 грн., за жовтень 2005 року в сумі -814,46 грн., за листопад 2005 року в сумі -551,26 грн. - їй виплачена не була на протязі 51 календарного дня, що в грошовому еквіваленті складає 1132,94 грн. і відповідачем сплачена не була.

Інших доказів, що підтверджують доводи відповідача про сплату заборгованості позивачу по заробітній платі суду не надано і суд їх не встановив.

Таким чином, проаналізувавши та співставивши всі докази та факти встановлені судом в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення компенсацій за невиплату заробітної плати в сумі 1132,94 грн. - підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки визначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Керуючись ч.1 ст. 47, ч.1 ст.116 , ч.1ст.117 КЗпП України, ст.ст. 14, 27, 57-59, 208-209,212-215, 218

ЦПК України, суд, -        -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до військової частини А-3114 про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 1132,94:грн. - задовольнити.

Стягнути з військової частини А-3114 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1132,94 грн. в рахунок стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку заборгованості по заробітній платі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання заяви на апеляційне оскарження рішення протягом десяти діб з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.