ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.06 Справа № 14/155/06
Суддя Хоролець Т.Г.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бірс”, м. Запоріжжя
До відповідача Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, м. Запоріжжя
Про стягнення 26060,91 грн.
Суддя Хоролець Т.Г.
Представники:
Позивача – Фісун В.В., дов. б/н від 01.01.2004
Відповідача – Соболєва Д.І., дов. №4 від 17.01.2006
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про стягнення з відповідача 22930,80 грн. основного боргу та 2057,48 грн. пені.
12.05.2006 порушено провадження у справі №14/155/06, судове засідання призначено на 15.06.2006, оголошувалися перерви до 29.06.2006.,07.07.2006.
У судовому засіданні 07.07.2006 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
Позивач обґрунтував свої вимоги умовами договору, ст.ст. 526,549,625,875 ЦК України, які полягають у наступному: просить стягнути з відповідача 22930,80 грн. основного боргу за виконані роботи по договору, 1072,63 грн. втрат від інфляції та 2057,48 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, в сумі 16930,80 грн., у відзиві зазначив, що позивачу по договору було перераховано 6000 грн. авансових платежів 13.06.2005, які позивач визнав, що підтверджується актом звірки на 31.08.2005. Отже, сума заборгованості станом на 07.07.2006 складає 16930,80 грн. Проти стягнення суми пені заперечу, оскільки договором розмір пені чітко не визначений.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд-
ВСТАНОВИВ:
23.05.2005 між Приватним підприємством “Фабрика делікатесних сирів” –Замовник (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бірс” –Підрядник (позивач у справі) укладено договір №20/05 та додаткова угода №1 від 22.06.2005 до договору на виконання робіт з монтажу мереж електропостачання 0,4 кв. на об’єкті “Фабрика делікатесних сирів”, за умовами якого Підрядник прийняв на себе зобов’язання в межах договірної ціни з використанням своїх матеріалів виконати роботи з монтажу мереж електропостачання 0,4 кв у встановлений договором строк та належної якості (п.1.1. договору).
Пунктом 2.1. договору визначено, що договірна ціна, доручених для виконання робіт, є динамічною та складає 33040 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно п.3.1. договору, строк виконання робіт складає 15 днів з моменту перерахування авансу та передачі об’єкта в роботу.
П.5.1. договору п.7 додаткової угоди №1 до договору, сторони узгодили порядок розрахунків. Оплата виконаних робіт проводиться протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами форми КБ-2в, КБ-3.
На підтвердження виконання робіт по договору сторонами підписано акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт за червень 2005 року .
Згідно ст. 193 ГК України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов’язання має виконуватись належним чином.
Відповідно до положень ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач надав суду докази виконання умов договору на суму 6000 грн, в якості авансового платежу перерахованому позивачу 13.06.2005. Позивач в судому засіданні погодився з доводами відповідача.
В судовому засіданні встановлено, що заборгованість по договору за виконані роботи станом на 07.07.2006 становить 16930,80 грн., яка судом визнана такою, що підлягає стягненню.
Позивач просить стягнути 1072,63 грн. втрат від інфляції.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином , вимога позивача про стягнення 1072,63 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2057,48 грн. з посиланням на п.9.3. договору та ст. 549 ЦК України.
Згідно з ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 9.3 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання Замовником зобов’язань по договору, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 18.08.2004 N 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2004 за № 1092/9691, облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку. Розмір облікової ставки розглядається Комітетом з монетарних питань Національного банку, затверджується рішенням Правління Національного банку та діє до її зміни.
Отже, подвійна облікова ставка НБУ є величиною змінною, а оскільки в договорі № 20/05 від 23.05.2005 сторони не визначили чіткого розміру пені, тому у позивача відсутні підстави для нарахування пені. За таких обставин вимоги про стягнення пені в сумі 2057,48 грн. задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково
2. Стягнути з Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084 м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50; п/р 2600730134907 в філії Дніпропетровське центральне відділення Промінвестбанку” м. Дніпропетровськ, МФО 305437, ЄДРПОУ 32875438) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю “Бірс” (69067 м. Запоріжжя, вул. Алмазна, 45 кв. 29; п/р 26008315143841 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, ЄДРПОУ 20470788) 16930,80грн. основного боргу, 1072,63 суми інфляції,
180,30 грн. держмита, 81,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Т.Г.Хоролець
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 10.07.2006