УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

Справа №22-3346/2008 рік                             Головуючий в 1-й інстанції  Панасенко О.П.

Категорія 51                                                     Доповідач-  Осіян О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» травня 2008 року.                                                                       м.  Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого   судді - Петренко І.О.,

суддів                       - Осіяна О.М. ,  Котушенко СП.,

при секретарі                - Білоус A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону  про визнання наказів незаконними,  -

встановила:

У вересні 2007 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання незаконними наказів про дисциплінарні стягнення,  посилаючись на те,  що він працює командиром відділення № З Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону. Наказом 73-к від 19 червня 2007 року він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності,  йому винесено догану за незадовільне виконання службових обов'язків,  що призвело до підриву готовності підрозділу до виконання дій у випадку надзвичайних ситуацій під час несення чергування з 28 на 29 травня 2007 року. За наказом він винний в тому,  що зняв із занять респіраторника для усунення несправності в апараті та видав розпорядження про використання резервного апарату,  не перевіривши його працездатність.

Наказом 79-к від 9 липня 2007 року за невиконання службових обов'язків,  порушення вимог безпеки після робіт по демеркурізації ртуті йому оголосили догану. Його покарали за недокомплектацію оперативного автомобілю,  а також за те,  що він після робіт не привів до ладу використані костюми. Оскільки підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності є надуманими та упередженими,  він просив визнати ці накази незаконними.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2008 року наказ №73-к від 19 червня 2007 року та наказ №79-к від 9 липня 2007 року по Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному загону про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 визнано незаконними та стягнуто із відповідача судові витрати.

В апеляційній скарзі Марганецький воєнізований гірничорятувальний загін просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на те,  що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності видані правомірно. Під час чергування із 28 на 29 травня 2007 року позивач на свій розсуд зняв із занять по медичній підготовці респіраторника для усунення несправності в апараті,  а також видав розпорядження особовому складу відділення розібрати всі респіратори,  що є грубим порушенням вимог боєготовності. Крім того,  за невиконання службових обов'язків,  порушення вимог безпеки після робіт по демеркурізації ртуті позивачу оголосили догану за недокомплектацію оперативного автомобілю,  а також за те,  що він після робіт не привів до ладу використані костюми.

Перевіривши матеріали справи,  законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає,  що апеляційну скаргу слід відхилити,  а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того,  що 27 травня 2007 року респіраторник ОСОБА_2 доповів в.о. помічника    командира

2

взводу Волокітіну В.М.  про несправність закріпленого за ним апарата Р-12 № 166434. До кінця зміни несправність не була усунена. 28.05.07 року йому був виданий новий дихальний мішок для налагодження роботи.

За наказом,  в порушення Табелю мінімального оснащення,  респіраторник вийшов на зміну із несправним апаратом,  а ОСОБА_1,  не попередивши чергового,  зняв респіраторника із занять для усунення несправності,  і видав розпорядження про використання резервного апарату,  не виконавши перевірку його справності,  останній запис про перевірку зроблений 24.05.07 року. Під час нічної учбової тривоги ОСОБА_2 виїхав по тривозі із неперевіреним резервним апаратом,  а відділення виїхало без резервного апарату. Після закінчення занять ОСОБА_1 видав розпорядження про приведення до ладу всіх апаратів,  що є підривом боєздатності загону. Налагодження апаратів тривало 4, 5 години,  під час цього відділення є небоєздатним.  Відділенням не було виконано відпрацювання комплексів з тактико - технічної підготовки.

Згідно із самим наказом,  керівництво загону знало про те,  що респіратор є несправним,  респіраторнику був виданий запасний мішок для налагодження і ремонту,  що відповідає п. 1.8.3 Настанови з утримання технічного оснащення підрозділів ДВАРС МНС України №06 від 30.03.05 року.

Суд обґрунтовано вказав,  що за таких обставин відсутня провина ОСОБА_1,  якщо для оснащення був використаний резервний апарат при виході з ладу основного апарату. Запасний респіратор перевірений 24 травня 2007 року,  а тому відсутні порушення позивача щодо перевірки резервного респіратору.

Також вірним є висновок суду про те,  що за Методичними вказівками щодо проведення занять зі спеціальної підготовки,  затверджених наказом № 69 від 7.05.04 року ДРСВАРС МНС України,  одразу після проведення практичних занять з застосуванням АРО обов'язково відводиться час на перевірку,  заправку та упорядкування технічного оснащення,  що застосовувалося на заняттях. Тому суд правильно вказав на те,  що проведення до ладу оснащення,  яке тривало більше години не можна вважати порушенням.

Наказом 79-к від 9 липня 2007 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання службових обов'язків - порушення вимог безпеки після технічних робіт з демеркурізації ртуті.

А саме: оперативний автомобіль Мазда не укомплектований гідроінструментом,  а захисні костюми після використання не були приведені до ладу,  крім того,  позивач не проконтролював налагодження апаратури й оснащення для можливості його подальшого використання.

Врахувавши пояснення сторін,  обставини у справі та нормативні документи суд встановив,  що при роботах по демеркурізації ртуті гідроінструмент не застосовувався та не міг бути застосований. Тому зберігання його не в автомобілі,  а на наземній базі,  не є порушенням.  Суд дослідив оперативний Журнал оперативного взводу по веденню технічних робіт де серед витрачених матеріалів є костюми захисні Л-1 в кількості 4 штуки,  які разом з дизпаливом,  милом,  киснем витрачені під час робіт. Костюми передані,  як встановлено в суді,  відповідальному працівникові виконкому,  відповідачем вони списані.

А тому висновки суду про відсутність підстав для дисциплінарної відповідальності позивача є обґрунтованими.

Що стосується доводів апеляційної скарги,  то вони є суперечливими,  не узгоджуються із вимогами нормативних документів та інструкцій гірничорятувальної служби,  не підтверджені належними та достовірними доказами,  а тому немає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з із чим апеляційну скаргу необхідно відхилити,  а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись  ст.  307, 308, 315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону відхилити.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.