Справа № 127/1895/15-к

Провадження № 1-кп/127/464/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2015 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

при секретарі Сташко В.С.,

за участю прокурора Шамалюка В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника потерпілого Терещенко О.В.,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014020010006763 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, громадянина України, не працюючого, одруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 року близько 21 години водій ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Peugot Boxer» державний номерний знак НОМЕР_4, рухався по проїзній частині дороги вулиці Червоноармійська у місті Вінниці, зі сторони вулиці 50-років Перемоги в напрямку вулиці Київської. В районі електроопори №31, ОСОБА_1 не вжив своєчасних заходів до зупинки свого автомобіля в момент об'єктивної появи в полі його зору ОСОБА_3, який перетинав проїзну частину в невстановленому місці з ліва на право по ходу руху автомобіля. Внаслідок чого, ОСОБА_1 з необережності допустив наїзд на ОСОБА_3

Внаслідок даної пригоди пішохід ОСОБА_3 був доставлений до реанімаційного відділення МКЛ ШМД м. Вінниці.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1871 від 11.12.2014 року, у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, садна м'яких тканин лобної ділянки, рани підборіддя та нижньої губи, повного вивиху зубів, відкритого перелому правої великогомілкової кістки в середній третині, заритого перелому лівої великогомілкової кістки в нижній третині, при цьому всі переломи зі зміщенням уламків, а також садна ділянки правого кульшового, колінного, лівого гомілкового-ступеневого суглобів. Відкритий перелом правої великогомілкової кістки належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Відповідно до висновку судової авто технічної експертизи № 582 а від 14.12.2014 року:

- в ситуації яка склалася, водій автомобіля «Пежо Боксер» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом

виконання вимог Правил дорожнього руху;

- в ситуації, яка склалася в діях водія автомобіля «Пежо Боксер»

ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил

дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному

зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3, Правил дорожнього руху України, де вказано:

п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду пішоходів.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину при зазначених вище обставинах визнав повністю та надав суду наступні показання. 17.09.2014 р. о 21 годині він їхав на своєму автомобілі по вул. Червоноармійській в бік вулиці Київська зі швидкістю 50-60 км/год. З ним у автомобілі їхала ОСОБА_4 Погода тоді була волога, однак дорога була сухою. За 30 м попереду він побачив, що зліва на право дорогу переходить раніше йому не знайомий ОСОБА_3 Він посигналив до пішохода, почав пригальмовувати та взяв лівіше. Однак він не зміг уникнути зіткнення і побачив ОСОБА_3 лежачим на роздільній смузі. Він підійшов до потерпілого і намагався надати першу допомогу.

Він визнає свою вину в тому, що порушив правила дорожнього руху і не зміг уникнути наїзду на пішохода, однак вважає, що потерпілий теж порушив правила, оскільки переходив дорогу в невстановленому місці.

Коли потерпілого доставили у лікарню, то він одразу надав йому 5000 грн., знайшов донорів та оплатив їх послуги. Він навідував ОСОБА_3 у лікарні, пропонував допомогу з транспортом та придбанні медикаментів. Крім того, він пропонував надати потерпілому для швидшого одужання апарат Елізарова, однак останній відмовився.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду повідомив наступне. 17.09.2014 року він повертався з магазину додому. Надворі уже сутеніло, однак вулиця добре освітлена. Дійшовши до проїзної частини дороги, він вирішив її перейти у невстановленому місці. Ліворуч автомобілів не було. Коли він переходив, то подав звуковий сигнал та помітив автомобіль з ввімкненими фарами за 10-20 м від нього. Він зробив крок назад, а потім отямився лежачи на дорозі. Зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху, однак він не може пояснити, чому так відбулося. Через деякий час його забрала швидка допомога. У нього були вибиті зуби, струс головного мозку, перелом гомілки.

В лікарні йому було відшкодовано п'ять тисяч гривень обвинуваченим.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_4, яка суду повідомила наступне. 17.09.2014 р. близько 21 години, коли надворі вже було темно, вона з ОСОБА_1 їхала на автомобілі останнього по вул. Червоноармійській у бік вул. Київська. Вона сиділа поряд з водієм - ОСОБА_1, ближче до вікна, їхали вони мовчки. Надворі вже було темно, на вулиці були ліхтарі, однак на тій ділянці вулиці вони були вимкнені. На відстані 15-20 м попереду автомобіля вона побачила чоловіка, який стояв посеред дороги. ОСОБА_1 посигналив, і пішохід побіг до протилежного боку дороги. ОСОБА_1 зменшив швидкість і почав його обминати, але чоловік чомусь повернувся і побіг у бік звідки йшов, тому відбулося зіткнення. Вони зупинилися, а коли вона вийшла з автомобіля, то побачила, що чоловік лежить на землі, на його обличчі була кров. ОСОБА_1 одразу вибіг до потерпілого, підклав йому покривало під голову і гукнув комусь, щоб викликали швидку допомогу.

На її думку, ОСОБА_1 намагався уникнути зіткнення з пішоходом усіма способами.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_6, яка суду повідомила наступне. Того дня вона перебувала вдома. До неї прибігла сусідка та повідомила, що її батька - ОСОБА_3 збив автомобіль. Коли вона вибігла на вулицю, то побачила батька, який лежав посеред дороги весь у крові. Її батько то відкривав очі, то знову закривав їх, не міг сказати, хто він, і де проживає. Через деякий час приїхала швидка допомога і його забрали у лікарню. У батька були вибиті зуби, відкритий і закритий переломи обох ніг, забої стегна, ребер. На даний час її батько переніс чотири операції на ногах, і йому знову мають робити операцію. ОСОБА_1 дав на лікування батька 5000 грн.

В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- схема ДТП;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 від 17.09.2014 р. згідно якого ОСОБА_1 на момент дтп був тверезий;

- зберігальна розписка ОСОБА_1 від 08.09.2014 р.;

- постанова про визнання речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження;

- поліс АС/8805432 від 30.12.2013 р., згідно якого застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Peugeot boxer» номерний знак НОМЕР_4 зі страховою сумою на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров'ю на сто тисяч гривень, за шкоду, заподіяну ману на п'ятдесят тисяч гривень, розмір франшизи п'ятсот десять гривень, строк дії договору до 30.12.2014 р.;

- свідоцтво про реєстрацію та посвідчення водія ОСОБА_1

Також судом були досліджені документи, надані представником цивільного позивача на підтвердженні позовних вимог, а саме: квитанції, товарні чеки та платіжні доручення, виписки із медичних карток, довідки.

З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесне ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд вважає повне визнання своєї вини, часткове відшкодування шкоди, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, і право керувати транспортним засобом є єдиною можливістю для ОСОБА_1 та його сім'ї мати джерело доходу, тому що він є водієм за фахом, і в разі позбавлення його такого права залишиться без роботи, а його сім'я без засобів для існування, та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням.

Суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертизи слід покласти на обвинуваченого, оскільки вони були зумовлені розслідуванням вчиненого ним злочину.

Суд також вважає, що речовий доказ, а саме автомобіль марки «Peugot Boxer» державний номерний знак НОМЕР_4, слід повернути власнику.

Прокурором Шамалюком В.А. в інтересах держави в особі Вінницької міської ради КЗ «Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення на суму 6110,17 грн., який мотивований тим, що внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_3 потрапив до вказаного лікувального закладу на стаціонарне лікування з 17.09.2014 р. по 08.10.2014 р., в зв'язку з чим зазначеним закладом охорони здоров'я понесені витрати в сумі 6110,17 грн. Понесені витрати підтверджуються довідкою заступника головного лікаря з економічних питань ОСОБА_7

В судовому засіданні прокурор Шамалюк В.А. позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Інші учасники судового засідання не заперечували проти задоволення позову.

Потерпілим ОСОБА_3 до початку судового розгляду заявлено цивільний позов на суму 145495,35 грн., який мотивований наступним. В результаті скоєного ОСОБА_1 злочину він став фактично інвалідом, переніс багато операцій та поніс значні витрати на лікування. На придбання ліків, їжі, поїздки на таксі та правову допомогу він витратив 85495,35 грн. та вважає, що йому буда завдана матеріальна шкода на вищевказану суму. Крім того, ОСОБА_3 відчував фізичний біль та переніс моральні страждання. Після ДТП він не може вести звичний для себе спосіб життя, потребує стороннього догляду, втратив роботу. У зв'язку з чим, ОСОБА_3 оцінює завдану йому моральну шкоду у 60000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Терещенко О.В. позов підтримали та просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов визнав частково на суму завданої матеріальної шкоди. Щодо моральної шкоди, то обвинувачений просив суд відмовити у задоволенні позову в цій частині, оскільки він зробив все для того, щоб уникнути ДТП, однак дії ОСОБА_3 не дали йому можливості уникнути зіткнення, адже останній в темну пору доби переходив дорогу у невстановленому для цього місці та не реагував на звуковий сигнал його автомобіля.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачем ОСОБА_3 було заявлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 85495,35 грн., однак згідно документів, наданих позивачем, а саме фіскальних чеків, на придбання ліків ним витрачено 26311,76 грн. При цьому суд не враховує добровільну безповоротну фінансову допомогу, витрати на послуги таксі та на продукти харчування, як завдану потерпілому матеріальну шкоду, оскільки фінансова допомога - це добровільний внесок, і ніхто не вимагав від ОСОБА_3 її сплати. Щодо витрат на придбання їжі, то цілком зрозуміло, що якби потерпілий не перебував у лікарні, то він би також харчувався кожного дня, а підтверджуючих документів про те, що ОСОБА_3 було призначене посилене чи особливе харчування, суду не надано. Щодо витрат на послуги таксі, то з матеріалів провадження вбачається, що потерпілий лікувався у одній лікарні - МКЛ ШМД. Документів, які підтверджують його направлення в інші лікувальні заклади суду не надано. За таких обставин, суд вважає, що у потерпілого не було потреби переїзду з однієї лікарні в іншу. Таким чином, суд вважає, що майнова шкода, завдана ОСОБА_3 внаслідок ДТП підтверджується документально на суму 26311,76 грн.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

З доказів у справі вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована, що підтверджується полісом АС/8805432 від 30.12.2013 р., згідно якого застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Peugeot boxer» номерний знак НОМЕР_4 зі страховою сумою на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров'ю на сто тисяч гривень, за шкоду, заподіяну ману на п'ятдесят тисяч гривень, розмір франшизи п'ятсот десять гривень, строк дії договору до 30.12.2014 р.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Вказаний Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

За правилами Закону України «Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком. При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Згідно п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих,становить 100000 гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Вимогами ст. 1194 ЦК України, якою врегульовано відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову прокурора Шамалюка В. А. в інтересах лікарні та потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки ОСОБА_1 цивільно-правову відповідальність застраховано та розмір завданої шкоди не перевищує суми страхової виплати (страхового відшкодування).

Разом з тим наявність в потерпілого тяжких тілесних ушкоджень та перебування його на лікуванні свідчить про те, що ОСОБА_3 зазнав фізичних та моральних страждань. Однак суд вважає, що моральна шкода оцінена позивачем не вірно, сума на її відшкодування є завищеною. Виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, враховуючи, характер та обсяг моральних страждань, які зазнав потерпілий, а також враховуючи його винну поведінку, яка також була причиною саме таких наслідків ДТП, оскільки потерпілий переходив проїжджу частину дороги у малоосвітленому невстановленому для цього місці, тобто порушив правила дорожнього руху, та ступень вини обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити в сумі 30000 грн.

Враховуючи те, що позивачем долучено документ, який підтверджує сплату ним послуг адвоката, то суд вважає, що дані процесуальні витрати слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком два роки.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по справі, а саме автомобіль марки ««Peugot Boxer» державний номерний знак НОМЕР_4, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - залишити ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі триста дев'яносто три гривні 12 копійок на користь держави.

Цивільний позов прокурора Шамалюка В.А. в інтересах держави в особі ВМР Комунального закладу міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 тридцять тисяч гривень моральної шкоди та три тисячі гривень процесуальних витрат на правову допомогу. В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: