Справа № 2а-6/2007

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

4 січня 2007 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючої-судді: Шитченко Н.В.,                                                                                                                 при секретарі: Борисенко О.І.,                                                                                                                                   з участю позивача - ОСОБА_2,                                                                                                        представника відповідача - Чугай О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, поданим в порядку ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до Управління МВС України в Чернігівській області про перерахунок грошового забезпечення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати за ним право на щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка могла бути йому нарахована з моменту настання такого права, оскільки він був працюючим пенсіонером, та зобов'язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення з 10 жовтня 1999 року по 8 жовтня 2004 року за основною штатною посадою, включивши в його розрахунок вказану доплату.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що був залишений працювати після досягнення пенсійного віку, а тому відповідач згідно Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року, № 926, повинен був встановити йому відповідну доплату в розмірі від 25 до 50% суми пенсії, що в свою чергу потягло б за собою перерахунок грошового забезпечення. Проте, доплата йому встановлена не була і кошти виплачувались в заниженому розмірі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Доповнив, що з 1999 року йому повинна бути нарахована доплата, оскільки він писав рапорт на продовження служби. В 2004 році при виході на пенсію дізнався про право на вказану доплату. За час служби з рапортами до керівництва органів внутрішніх справ щодо її встановлення не звертався.

Представник відповідача Чугай О.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, оскільки вважала, що указом Президента, на який посилається позивач. встановлено право, а не обов'язок керівників ОВС нараховувати вказану доплату, яка до того ж залежить від асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, і встановлюється персонально, а позивач з відповідним рапортом до керівництва не звертався. Зазначила. що з представлених документів не вбачається, що він був залишений в інтересах служби. На обгрунтування своїх заперечень представником відповідача суду наданий грошовий атестат позивача, складений на час його виходу на пенсію, з зазначенням всіх видів грошового забезпечення, про згоду з яким ОСОБА_2 поставив свій підпис. Вважала, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду, оскільки про порушення свого права він дізнався в 2004 році.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 3 Указу Президента України „Про умови грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" № 926   від 4 жовтня 1996 року керівникам органів внутрішніх справ було надано право встановлювати особам, які мають право на пенсію за вислугу років і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі, доплату від 25 до 50 % суми пенсії у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів. Ці положення дублює і ч. 8 Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, затвердженої наказом МВС України № 1236. від 1 листопада 2003 року.

За таких обставин суд вважає, що твердження представника відповідача про те. що доплата, про яку зазначає ОСОБА_2, не віднесена до обов'язкових платежів, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. До того ж, як зазначено у вищевказаних нормативних актах, така доплата встановлюється кожній особі персонально, але, як зазначив сам позивач, він з відповідним проханням до керівництва не звертався.

Крім того, з наданих ОСОБА_2 заяви від 3 квітня 2004 року про продовження терміну перебування на службі та витягу з протоколу НОМЕР_1 засідання кадрової комісії УМВС України в Чернігівській області вбачається, що термін перебування на службі в органах внутрішніх справ йому продовжено за власним бажанням, а не в інтересах служби, що є обов'язковою передумовою нарахування доплати.

При виході на пенсію позивач був ознайомлений з грошовим атестатом та наявними в ньому видами грошового забезпечення, що складають його пенсію, про згоду з якими поставив свій підпис.

Таким чином, суд вважає, що нарахування щомісячної доплати, як працюючому пенсіонеру, ОСОБА_2 не встановлювалась згідно із вимогами чинного законодавства. Позивач не навів суду доказів, які б свідчили про неправомірні дії відповідача щодо нього.

Суд також погоджується з твердженнями представника відповідача щодо пропуску позивачем строків звернення до суду, оскільки з його пояснень в судовому засіданні встановлено, що про порушення свого права він дізнався в 2004 році, тобто при виході на пенсію, проте до суду своєчасно не звернувся, в даному судовому засіданні поновити строк позовної давності не просив, поважних причин пропуску процесуального строку не навів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для визнання за позивачем права на щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії та зобов"язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення з 10 жовтня 1999 року по 8 жовтня 2004 року за основною штатною посадою, з наступним включенням в його розрахунок вказаної доплати - відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 158-164 КАС України, п. З Указу Президента України „Про умови грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" № 926, від 4 жовтня 1996 року, ч. 7 Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, затвердженої наказом МВС від 1 листопада 2003 року № 1236, суд,-

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління МВС України в Чернігівській області про перерахунок грошового забезпечення - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до апеляційного суду

Чернігівської області через Чернігівський  районний суд протягом 20 днів після подання заяви

на апеляційне оскарження.